Ухвала суду № 62952197, 24.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15500/16-к

Провадження № 1-кс/344/4697/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю секретаря Басюк С.Р., прокурора Стефанець В.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 22015090000000020 від 19.05.2015р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у сприянні в незаконному переправленні кількох осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів службовою особою з використанням службового становища, вчинених повторно, а також у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та іншому підробленні офіційних документів, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.

23.11.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні яких на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання також зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - тому з метою запобігання вказаним ризикам на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти таким.

Прокурор в судовому засіданні клопотання в частині покладення обовязків уточнив, та в цілому підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити, при цьому покласти на підозрюваного додаткові обовязки.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник клопотання заперечили, оскільки вважають наведені ризики не доведеними, просили враховувати характеризуючі дані та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, а згідно з ч. 5 цієї статі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави становить від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 23.11.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України, одне з яких є тяжким злочином, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище злочинів підтверджується висновками експерта № 63 від 26.10.2016р., № 64 від 27.10.2016р., № 50 від 29.09.2016р., протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.12.2015р., та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Однак наявність такого ризику, як можливість ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в судовому засіданні не підтвердилась.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначених вище кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, наявність міцних соціальних звязків, має на утриманні неповнолітню дитину, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи є пенсіонером, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних та додаткових, передбачених в ст. 194 КПК України обовязків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, 15.01.1977р.н., проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 55120 (пятдесят пять тисяч сто двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 19 грудня 2016 року включно обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з усіма свідками у кримінальному провадженні;

4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну,

розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розяснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобовязаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Контроль за виконанням ухвали ОСОБА_1 доручити здійснювати старшому слідчому-криміналісту СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_4

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Р.В. Хоростіль

Повний текст ухвали складено 25 листопада 2016 року.