ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.12 Справа № 5015/6204/11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Юрченка Я.О.
суддів: Давид Л.Л.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційні скарги СПД ФО ОСОБА_2, м.Трускавець, Львівська область б/н від 05.10.2012 року, Приватного підприємства «Олвер-999», м.Львів б/н від 09.10.2012 року
на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 року
у справі № 5015/6204/11
за позовом: Приватного підприємства «Олвер-999», м.Львів
до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Трускавець, Львівська область
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.01.2012 року);
від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність №1280 від 20.07.2012 року);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2012 року у справі №5015/6204/11 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Олвер-999»39200,00 грн. основного боргу, 940,80 грн. трьох процентів річних, 39,20 грн. інфляційних втрат, 2946,55 грн. витрат на проведення судової експертизи, 3343,60 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 335,86 грн. державного мита та 197,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач СПД ФО ОСОБА_2 із постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте за неправильного застосування норм матеріального права, за недоведеності обставин, які мають значення для вирішення справи та невідповідності висновків, викладених у вказаному рішенні обставинам даної справи. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зазначає, зокрема, що відповідно до п.1.1. укладеного між сторонами договору на замовника покладено обовязок прийняти та оплатити закінчені будівельні роботи, а тому, покликаючись на висновок №4943 судової будівельно-технічної експертизи від 27.06.2012 року, стверджує, що будівельні роботи першої черги будівництва (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській б/н у м.Трускавці Львівської області, які виконувались приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору №29/09-09 від 29.09.2009 р., відповідно до проектної документації не закінчені та вважає, що у звязку із викладеним, у позивача не виникло права на отримання оплати, а у відповідача не виникло обовязку здійснити таку оплату.
Позивач приватне підприємство «Олвер 999»заперечуючи доводи апеляційної скарги відповідача, у відзиві на неї зазначає зокрема, що наведені відповідачем доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам справи та не відповідають приписам чинного законодавства, а тому, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.
Крім того, позивач не погоджуючись із постановленим рішенням стосовно часткової відмови в стягненні трьох відсотків річних та інфляційних витрат, подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та задоволити позов повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд допустив описку, помилково зазначивши, що позивач направив відповідачу лист-вимогу про оплату за виконані будівельні роботи 15.11.2011 року та не взяв до уваги квитанцію №27/6540, яка на думку позивача є належним доказом та підтверджує те, що позивач направив відповідачу лист-вимогу 23.12.2009 року. Крім того, зазначає, що господарським судом Львівської області помилково зазначено, що квитанція про надіслання відповідачу листа з описом вкладення за №4/0081 020 датована 15.11.2011 року, оскільки, наведене спростовується відбитком печатки із датою відправлення 05.07.2011 року. Враховуючи викладене, вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано та безпідставно відмовив в частині задоволення позовних вимог, нарахувавши інфляційні втрати за період з 01.12.2011 року по 01.08.2012 року, три відсотки річних за період з 26.11.2011 року по 12.09.2012 року та поклавши, у звязку із цим, на позивача частину судових витрат у справі.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційних скаргах, та відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційні скарги та відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що 29.09.2009 року між приватним підприємством «Олвер-999»(підрядник) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (замовник) укладено договір підряду №29/09-09 (далі - договір) згідно з умовами якого підрядник зобовязався на свій ризик виконати за завданням замовника будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул. Карпатській в м.Трускавці, надалі роботи, а замовник зобовязався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору сторони погодили, що замовник проводить оплату згідно актів виконаних робіт, що подаються підрядником та затверджуються сторонами, шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок підрядника.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що підрядник виконує роботи, передбачені п.1.1 договору, у терміни, за погодженням сторін.
Розділом 4 договору передбачені обовязки сторін відповідно до якого підрядник зобовязаний виконати усі роботи в обсязі й у терміни погоджені з замовником, вчасно подавати акти виконаних робіт, виконувати роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами, надавати можливість замовнику або його уповноваженому представнику в будь-який момент здійснювати перевірку якості роботи, а також матеріалів, що використовуються підрядником. При цьому, замовник зобовязався прийняти роботи виконані підрядником, відповідно до цього договору, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботі недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до п.5.2 договору підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Відповідно п. п. 6.1, 6.2 договору про закінчення виконання роботи підрядник повідомляє замовника та надає йому Акт здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2) та довідку про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та його вартість. Замовник протягом 5 (пяти) календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт (типова форма КБ-3) зобовязаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що такий договір набуває чинності з дати початку виконання робіт до повного проведення остаточних розрахунків.
На виконання умов вищевказаного договору та з метою виконання передбачених ним робіт, відповідач передав позивачу робочий проект.
Із змісту укладеного договору вбачається, що сторонами погоджено його предмет будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабської та приміщення охорони), передбачені терміни їх виконання, узгоджено порядок здавання та прийняття виконаних робіт, а також порядок розрахунків за виконані роботи. Враховуючи те, що предметом вищевказаного договору є будівельні роботи, то за своєю правовою природою такий договір слід вважати договором будівельного підряду.
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вищевказаний договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому, підстави для визнання його недійсним у даному випаду відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Згідно ч.6 ст.882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до ч.3 ст.875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом
Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно умов договору, та при виявленні допущених недоліків чи інших невідповідностей негайно заявити про них підряднику.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконанні робіт.
З матеріалів справи встановлено, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору (п. п. 5.2, 6.1, 6.2 договору), позивач надіслав відповідачу лист-вимогу за вих.№107 від 22.12.2009 року, в якому зазначено зокрема, що замовником не надаються матеріали для продовження виконання робіт, а тому роботи підрядником будуть призупинені. Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про необхідність здійснення оплати за виконані роботи в сумі 41 704 грн. 80 коп. в строк до 01.01.2010 року. Факт надсилання відповідачу вищевказаної вимоги підтверджується поштовою квитанцією №27/6540, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.96 т.1, а.с.101,102 т.3).
Разом з тим, факт виконання робіт позивачем на підставі укладеного договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма №КБ-2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма №КБ-3).
05.07.2011 року позивач повторно звернувся до відповідача із листом вимогою за вих.№37 від 05.07.2011 року про необхідність здійснення оплати за виконані роботи в сумі 41 704 грн. 80 коп. в строк 15.07.2011 року.
У відповідь на вимоги позивача щодо прийняття та оплати виконаних робіт, відповідач претензією від 27.07.2011 року за вих.№25 повідомив позивача про те, що всупереч взятих на себе зобовязань позивачем роботи в повному обємі не виконані, а виконані роботи є неякісними та такими, що не відповідають умовам договору. Однак, колегія суддів вважає, що такі твердження є необґрунтованими та спростовуються належними доказами у справі.
Дослідженням документальних доказів у справі, що на підставі поданого клопотання позивача та з урахуванням поданого клопотання відповідача, місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.41 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 22.11.2011 року призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
- чи відповідають фактичні обсяги виконаних будівельних робіт по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській, б/н у м.Трускавці, які виконувались Приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р., переліку виконаних підрядних робіт, зафіксованих у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. (типова форма № КБ-3) та в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. (типова форма № КБ-2а), складених Приватним підприємством «Олвер-999»;
- чи відповідають виконані будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській, б/н у м.Трускавці, які виконувались Приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р., проектній документації та вимогам Державних будівельних норм України;
- яка ринкова вартість підрядних робіт станом на листопад 2009 р., виконаних Приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009 р. по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській, б/н у м.Трускавці;
- яка ринкова вартість станом на листопад 2009 р. будівельних матеріалів, перелічених в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. (типова форма № КБ-2а), які надані Приватним підприємством «Олвер-999»і використані ним при будівництві першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській, б/н у м.Трускавці згідно договору підряду № 29/09-09 від 29.09.2009р.
За результатами проведеної судово-технічної експертизи, судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №4943 від 27.06.2012 року, в якому надано відповіді на поставлені місцевим господарським судом питання та зазначено, зокрема, наступне:
- фактичні обсяги виконаних будівельних робіт, по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській б/н у м.Трускавці Львівської області, які виконувались приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду №29/09/-09 від 29.09.2009 р. відповідають обсягам робіт, зафіксованим у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. (типова форма № КБ-3) та в акті приймання виконаних робіт за листопад 2009 р. (типова форма № КБ-2а), складених приватним підприємством «Олвер-999»за винятком виконаних робіт по гідроізоляції фундаменту, по акту КБ-2а 26 кв.м., фактично 12.0 кв.м.
- виконані будівельні роботи, по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській б/н у м.Трускавці Львівської області, які виконувались приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду №29/09/-09 від 29.09.2009 р. відповідають проектній документації із внесеними змінами та вимогам розділу 3 СНиП 3.03.01-87 «Несущие и ограждаючие конструкции».
- ринкова вартість підрядних робіт, станом на листопад 2009 р., виконаних приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду №29/09/-09 від 29.09.2009 р. по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській б/н у м.Трускавці Львівської області становить 39 200,40 грн., в тому числі ринкова вартість матеріалів 14 607,00 грн.
- будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул.Карпатській б/н у м.Трускавці Львівської області, які виконувались приватним підприємством «Олвер-999»згідно договору підряду №29/09/-09 від 29.09.2009 р., відповідно до проектної документації не закінчені.
Таким чином, вищевказаним висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено відповідність фактично виконаних позивачем будівельних робіт обсягам робіт, зазначеним в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма №КБ-2в) та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ-3), встановлено відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам Державних будівельних норм України, встановлено ринкову вартість таких робіт станом на листопад 2009 року, включаючи вартість використаних підрядником матеріалів, у розмірі 39 200,40 грн. У звязку з цим, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог згідно з якою основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 200,00 грн.
Також проведеною судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що роботи, які є предметом укладеного між сторонами договору та які виконувались позивачем, відповідно до проектної документації не закінчені.
В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).
Перевіряючи доводи апеляційних скарг колегією суддів встановлено, що право позивача (підрядника) зупинити розпочату роботу, у звязку із ненаданням відповідачем (замовником) матеріалів для подальшого виконання робіт, передбачено пунктом 5.2 укладеного між сторонами договору. Відповідно п. п. 6.1, 6.2 договору про закінчення виконання роботи підрядник повідомляє замовника та надає йому Акт здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2) та довідку про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та його вартість. Замовник протягом 5 (пяти) календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт (типова форма КБ-3) зобовязаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Наведене спростовує твердження відповідача про те, що позивач не вправі вимагати оплату за фактично виконаний обсяг будівельних робіт, оскільки таке право позивача передбачене умовами договору та не суперечить вимогам чинного законодавства, а навпаки узгоджується із статтею 875 Цивільного кодексу України, якою передбачено, зокрема, обовязок підрядника за договором будівельного підряду збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується, зокрема, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до відповідача із листом-вимогою за вих.№107 від 22.12.2009 року про необхідність надання останнім матеріалів для подальшого виконання робіт та підписання Акта виконаних робіт за листопад (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підтверджують фактичний обсяг виконаних робіт на момент звернення із такою вимогою. Докази, щодо надання відповідачем позивачу матеріалів, необхідних для продовження виконання робіт передбачених договором сторонами не подано, в матеріалах справи такі відсутні. Також відсутні докази, що підтверджують оплату відповідачем фактично виконаних позивачем будівельних робіт.
Отже, враховуючи те, що обставини, які покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі підтверджуються належними доказами у справі, встановлені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення та не спростовані відповідачем в порядку передбаченим чинним законодавством, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду Львівської області про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 39 200,00 грн. за фактично виконані будівельні роботи, оскільки така є документально обґрунтованою та відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що поряд із стягненням основної суми заборгованості в розмірі 39 200,00 грн., позивачем заявлено вимоги про стягнення із відповідача інфляційних втрат за період з 01.01.2010 року по 31.07.2012 року в сумі 5 691,84 грн., три проценти річних за період з 01.01.2010 року по 12.09.2012 року в сумі 3 176,81 грн., перевіривши правильність нарахування яких, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення таких вимог та постановив стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 11.12.2011 року по 01.08.2012 року в сумі 39,20 грн., три відсотки річних за період з 26.11.2011 року по 12.09.2012 року в сумі 940,80 грн. Однак, колегія судді з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, враховуючи наступне.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що підрядник виконує роботи, передбачені п.1.1 договору, у терміни, за погодженням сторін.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Документальними доказами у справі встановлено, що факт звернення позивача до відповідача із вимогою про підписання акта виконаних робіт за листопад 2009 року (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2009 року (форми КБ-3) та оплати фактично виконаних робіт згідно договору підряду №29/09-09 від 29.09.2009 року, підтверджується поштовою квитанцією №27/6540, із відбитка печатки про дату відправлення на якій вбачається, що така була направлена відповідачу 23.12.2009 року (а.с.96 т.1, а.с.101,102 т.3). При цьому, чинним законодавством не передбачено обовязкової вимоги щодо оформлення поштового відправлення (рекомендованого листа) описом вкладення, що не взято до уваги місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення.
Тому, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, колегією суддів встановлено, що інфляційні втрати слід нараховувати за період з 01.01.2010 року по 31.07.2012 року в розмірі 5 488,00 грн., а три проценти річних за період з 01.01.2010 року по 12.09.2012 року в розмірі 3 176, 81 грн., а відтак, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в цій частині слід змінити.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивачем також заявлено вимоги про стягнення із відповідача понесених ним судових витрат у даній справі, а саме: витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду договір про представництво інтересів та надання правової допомоги від 20.08.2012р., укладений між адвокатом ОСОБА_5 та ПП „Олвер 999", додаток № 1, що є невід'ємною частиною даного договору, довіреність від 20.08.2012 р., якою позивач уповноважив ОСОБА_5, який є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №611 від 24.12.2010 р. (копію долучено до матеріалів справи), представляти інтереси довірителя в усіх судах та здійснювати інші дії згідно довіреності, платіжне доручення № 469 від 18.09.2012 р. про здійснення оплати послуг адвоката ОСОБА_5 в сумі 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що сума 4000,00 грн. підтверджена належними доказами та є співрозмірною до ціни позову, а тому, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, такі судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, з огляду на те, що до матеріалів справи позивачем також долучено платіжне доручення № 173 від 12.01.2012 р. про сплату позивачем коштів в сумі 3525,00 грн. за проведення судової експертизи у даній справі, такі судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги СПД ФО ОСОБА_2, м.Трускавець, Львівська область б/н від 05.10.2012 року слід відмовити, оскільки доводи відповідача, викладені в його апеляційній скарзі не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, і не розцінюються колегією суддів як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору. Натомість, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олвер-999», м.Львів б/н від 09.10.2012 року слід задоволити частково, а рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 року у справі № 5015/6204/11 змінити.
Керуючись ст. ст. 41, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги СПД ФО ОСОБА_2, м.Трускавець, Львівська область б/н від 05.10.2012 року відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олвер-999», м.Львів б/н від 09.10.2012 року задоволити частково.
3. Рішення господарського суду Львівської від 26.09.2012 року у справі №5015/6204/11 змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
«Позов задоволити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Данилишиних, 42; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Олвер-999" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стуса, 13/8; код ЄДРПОУ 30250871) 39200,00 грн. основного боргу, 3176,81 грн. трьох процентів річних, 5488,00 грн. інфляційних втрат, 3510,20 грн. витрат за проведення судової експертизи, 3983,20 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 478,67 грн. державного мита та 235,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.
5. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Матеріали справи повернути господарському суд Львівської області.
Повний текст постанови складено: 15.11.2012 року.
Головуючий-суддя Юрченко Я.О.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Судове рішення № 62949512, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 13.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/6204/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: