Постанова № 6294783, 16.09.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р. Справа № 15/196-09 (н.р. 33/14-09)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя (доповідач), судді ,

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивач Черняк І.Ю.

1-й відповідач - не зявився

2-й відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП Фірма "Еко-Пак", м. Киї (вх. № 2314 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.09 р. по справі № 15/196-09 (н.р. 33/14-09)

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до 1) ДП Фірма "Еко-Пак", м. Київ

2) ФОП ОСОБА_3

про стягнення 31064,64 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з ДП фірми „Еко - Пак” та ФОП ОСОБА_3 солідарно 31064,64 грн., у тому числі 29479,16 грн. - основного боргу, 1278,80 грн. - пені, 306,68 грн. - 3% річних за договором № б/н про організацію транспортно-експедиційного обслуговування, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством фірма „Еко-Пак” 24.07.2008 р. та договором поруки укладеним між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 10.10.2008 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не виконали належним чином свої договірні зобовязання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2009 р. По справі № 33/14-09) позов в частині стягнення з 1-го відповідача 29479,16 грн. - основного боргу, 1278,80 грн. - пені, 306,68 грн. - 3% річних було залишено без розгляду, в задоволенні позову щодо 2-го відповідача було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області від 25.05.2009 р. По справі № 33/14-09) рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2009 р. змінено, в частині залишення позову без розгляду відносно 1-го відповідача рішення скасовано, в іншій частині - залишено без змін. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2009р. по справі № 15/196-09 (н.р. 33/14-09, суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено. Стягнуто з ДП “Еко-Пак” на користь ФОП ОСОБА_2 29479,16 грн. основного боргу, 1278,80 грн. пені, 306,68 грн. 3% річних, 155,33 грн. держмита, 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ДП “Еко-Пак” з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а також неповністю зясовані обставини, які мають значення для справи, посилаючись на те, що справу розглянуто без участі першого відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи. Вважає, що місцевий господарський суд не дослідив та не надав належну оцінку факту недостачі переданого для перевозки вантажу. Просить скасувати оскаржуване рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання 15.09.2009р. відповідач не зявився, але надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи в звязку з наявністю інших засідань в м. Сімферополі та м. Донецьку. При цьому докази на підтвердження зазначених обставин не надані.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти відкладення розгляду справи, вважає, що такі дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи.

Враховуючи те, що дана справа знаходилась в провадженні суду першої інстанції з січня 2009 року, розгляд справи неодноразово відкладався та на вимогу суду відповідачем не було надано жодних документальних доказів щодо суті спору, а в наданій відповідачем апеляційній скарзі достатньо повно викладені доводи, з яких оскаржується рішення господарського суду від 23.06.2009р., а також зважаючи на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2009 року сторони попереджено, що в разі неявки представників сторін справа може бути розглянута без їх участі, тому колегія суддів вважає, що правових підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, у звязку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає, а справу розглянути без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2009 року та прийняття нового рішення, виходячи з наступного.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області від 25.05.2009 р. справу № 33/14-09 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2009р. справу № 15/196-09 (н.р. 33/14-09) призначено до розгляду на 23 червня 2009 року.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, ухвала про призначення справи до розгляду надсилається всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення про вручення адресатові ухвали залучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала господарського суду Харківської області від 03.06.2009 р. направлена судом сторонам, згідно відмітки на зворотній стороні, 03.06.2009 р. Відповідачем, ДП “Еко-Пак”, зазначена ухвала отримана 23.06.2009р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 120).

Отже, відповідач дізнався про те, що 23.06.2009р. відбудеться засідання суду, саме в день прийняття рішення по справі, 23.06.2009р.

Відповідно до ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що ДП “Еко-Пак” не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2009 р. по справі № 15/196-09 (н.р. 33/14-09) відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 24.07.2008 р. між ДП фірмою ,,Еко-Пак” (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір організації транспортно-експедиційного обслуговування, відповідно до умов якого на Виконавця було покладено зобовязання організовувати перевезення вантажів Замовника на умовах, узгоджених сторонами в заявці, а на Замовника - зобовязання своєчасно оплачувати рахунки за послуги надані Виконавцем за ставками та розцінками, попередньо узгодженими з Виконавцем в заявці.

Відповідно до п 3.1 договору від 24.07.2008 р. передбачено, що перелік послуг, які надаються, а також вартість послуг Виконавця узгоджуються сторонами шляхом підписання заявки встановленої форми, яка є невідємною частиною Договору. Як вбачається зі змісту п. 7.5 договору від 24.07.2008 р., сторони встановили можливість укладення доповнень, додатків до договору від 24.07.2008 р. за допомогою факсимільного звязку за умови погодження їх іншою стороною.

24.07.2008 р. на виконання положень п. 3.1, п. 7.5 договору від 24.07.2008 р. відповідач направив Позивачу за допомогою засобів факсимільного звязку заявку №223, в якій було викладено прохання провести перевезення вантажу за маршрутом: Бельгія Голландія - Україна/Київська область, крім того була встановлена оплата послуг позивача в розмірі еквівалентну 6200 дол. США. Вказаний факт не оспорюється 1-м відповідачем.

Позивачем було вчинено дії на виконання заявки №223 від 24.07.2008 р., що відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить про її погодження з боку Відповідача. Так, на виконання вимог п. 2.1.1, 3.1 договору від 24.07.2008 р. та заявки №223 від 24.07.2008 р. позивачем було організовувати перевезення вантажів 1-го відповідача за маршрутом Бельгія Голландія - Україна/Київська область, про що свідчать міжнародні товарно-транспортні накладні №35977157 від 30.07.2008 р., №0223788 від 31.07.2008 р., №0223789 від 04.08.2008 р. Вказані товарно-транспортні накладні були отримані відповідачем 14.08.2008 р., про що свідчить печатка та підпис вповноваженої особи відповідача.

Відповідно до п. 3.2 договору від 24.07.2008 р. встановлено, що оплата послуг Виконавця відбувається протягом 1 банківського дня після отримання копій документів (рахунок, акт, товарно-транспортна накладна), якщо інше не передбачено в заявці. В заявці №223 від 24.07.2008 р. сторонами був встановлений інший строк оплати послуг, який становив 10-14 днів.

На виконання п. 3.2 договору від 24.07.2008 р., позивачем на адресу відповідача були направлені рахунок-фактура № СФ-00194 від 27.08.2008 року та акт № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були отримані 1-м відповідачем 26.09.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа та не заперечується відповідачем.

За таких обставин, відповідач повинен був сплатити позивачу суму заборгованості за надання послуг за договором від 24.07.2008 р. в розмірі еквівалентну 6200 дол. США не пізніше 10.10.2008 р.

В порушення свого обовязку, передбаченого в п. 2.2.5, п. 3.2 договору від 24.07.2008 р., відповідач свої зобовязання виконав не в повному обсязі, сплатив позивачу 13000,00 грн. згідно платіжних доручень № 3844 від 16.10.2008 р., № 3865 від 23.10.2008 р., № 3925 від 12.11.2008 р., № 3265 від 20.11.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Враховуючи наведену норму, відповідач сплатив позивачу за надання послуг за договором від 24.07.2008 р. суму заборгованості, яка є еквівалентною 2458,42 дол. США. Інша сума заборгованості в розмірі, еквівалентному 3741,58 дол. США залишилась непогашеною, що на день подання позовної заяви становило 29479,16 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 29479,16 грн. підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу відповідач не представив, аргументованих заперечень щодо позовних вимог не надав, тому колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 29479,16 грн. обґрунтованими, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4.3.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг виконавця замовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період з 11.10.2008р. на 19.12.2008р., який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано визнав вимогу позивача про стягнення 1278,80 грн. пені такою, що підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів погоджується вважає правомірними позовні вимоги в частині стягнення з першого відповідача 3% річних за період з 11.10.2008р. по 19.12.2008р. в сумі 306,68 грн., які нараховані на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України, тому вони також підлягають задоволенню.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив обставини по факту недостачі вантажу, що начебто виявилося під час приймання товару в кінцевому пункті призначення маршруту перевезення. На підтвердження зазначених обставин першим відповідачем до апеляційної скарги додано ксерокопію акту від 14.08.2008р.

Колегія суддів не приймає та не досліджує надану відповідачем ксерокопію акту від 14.08.2008р., оскільки відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, відповідачем не надано належних доказів поважності причин, з яких не були представлені зазначені докази до суду першої інстанції, хоча в місцевому господарському суді на протязі тривалого часу, із січня 2009 року, розгляд справи неодноразово відкладався, та, відповідними ухвалами господарський суд зобовязував відповідача подати необхідні докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач таких доказів не надав.

Крім того, ксерокопія акту від 14.08.2008р. не є доказом в розумінні ст. 36 ГПК України, а тому зазначений документ взагалі позбавлений доказової сили.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29479,16 грн., 1278,80 грн. пені, 306,68 грн. 3% річних в звязку з їх документальною та матеріальною обґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України в разі скасування рішення апеляційна інстанція повинна прийняти нове рішення. Таким чином, колегія суддів приймає нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст.. 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

В задоволенні клопотання Дочірнього підприємства фірми “Еко-Пак” про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми “Еко-Пак” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 року по справі № 15/196-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства фірми “Еко-Пак” (09300, Київська область, Кагарлицький район, с.Балико-Щучинка, вул. Героїв Дніпра, 50-А, код ЄДРПОУ 25301582, п/р 26001532 в ВАТ Кредитпромбанк”, МФО 300863) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61057, АДРЕСА_1., п/р НОМЕР_2 в ХОУ ВАТ “Державний ощадбанк України”, МФО 351823, інд. номер НОМЕР_1) 29479,16 грн. основного боргу, 1278,80 грн. пені, 306,68 грн. 3% річних, 155,33 грн. держмита, 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 16 вересня 2009 року..

Головуючий суддя

Судді