Ухвала суду № 62947129, 23.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 698/1161/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кухаренко О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

23 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про утримання з 01 квітня 2015 року пенсії позивача;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області поновити позивачу виплату пенсії з 01 грудня 2015 року у призначеному розмірі.

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі № 698/1161/15-а - повернуто скаржнику.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаціною скаргою Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у справі №698/1161/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» у результаті реорганізації шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі, управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне.

04 жовтня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України надійшла заява №7117/15 від 28 вересня 2016 року (вх.. №26646) про повернення судового збору.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення зазначеної заяви з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням №32 від 11 лютого 2016 року (а.с.40).

Звертаючись до Вищого адміністративного суду України, скаржником додано до касаційної скарги платіжне доручення №452 від 28 квітня 2016 року на суму 584 грн. 64 коп. у якому помилково зазначили реквізити Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першоюцієї статті, - повністю.

Отже, чинне законодавство України передбачає виключний перелік випадків, коли судовий збір може бути повернено за рішенням (ухвалою) суду.

Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787), у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Колегія суддів звертає увагу, що дія абз. 6 п. 5 Порядку №787 поширюється на випадки повернення судового збору за ухвалою суду, крім помилково зарахованого.

Так, станом на дату сплати судового збору за подання касаційної скарги (платіжне доручення №452 від 28 квітня 2016 року на суму 584 грн. 64 коп.) апеляційна скарга відповідача уже була розглянута Київським апеляційним адміністративним судом.

А тому судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення №452 від 28 квітня 2016 року на суму 584 грн. 64 коп. не є надмірно сплаченим, тобто не є сплаченим у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Аналіз норм чинного законодавства України та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення №452 від 28 квітня 2016 року на суму 584 грн. 64 коп. є помилково сплаченим.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів звертає увагу, що у суду відсутні повноваження щодо повернення помилково сплаченого судового збору.

Так, у випадку помилкової сплати судового збору заявнику необхідно керуватись положеннями Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Керуючись ст. 98, 160, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена у порядку ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 23.11.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.