Постанова № 62946855, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. справа№ 911/2024/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - ОСОБА_2;

відповідача-1 - Соломенко Н.О.;

відповідача-2 - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.09.2016 р.

у справі № 911/2024/16 (суддя - Колесник Р.М.)

за позовом ОСОБА_4

до 1. Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"

2. ОСОБА_5

про визнання незаконним рішення виконавчого органу та акціонера щодо скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів та визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_5 (далі - відповідач-2) про визнання незаконним рішення виконавчого органу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" та акціонера - ОСОБА_5, яка в сукупності володіє 32,8767 % іменних акцій вказаного товариства, про скликання та проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів 08.07.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2016 р. порушено провадження у справі № 911/2024/16 та призначено до розгляду на 27.07.2016 р.

Представником позивача 27.07.2016 р. до суду першої інстанції подано заяву про зміну предмету позову та доповнення його новими обставинами, в якій позивач просив суд, окрім уже заявленої вимоги, визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", оформлених протоколом від 08.07.2016 р.

Також, 07.09.2016 р. представником відповідача-1 подано клопотання про витребування у позивача доказів того, що він є акціонером Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", а саме виписки про стан рахунку в цінних паперах.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2016 р. зобов'язано позивача надати суду виписку з рахунку в цінних паперах на підтвердження факту існування права ОСОБА_4, як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", станом на час звернення до суду. Також, вказаною ухвалою попереджено позивача про те, що його позов може бути залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у випадку неявки представника у судове засідання або неподання витребуваних судом матеріалів.

29.09.2016 р. до суду першої інстанції представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю виконати вимоги ухвали від 07.09.2016 р. стосовно надання доказів, оскільки позивач перебуває за межами України, а його представники не наділені повноваженнями на отримання документів від зберігача цінних паперів.

Разом з цим, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2016 р. у справі № 911/2024/16 позов ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв`язку з неподанням витребуваних судом доказів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що представники ОСОБА_4 не наділені повноваженнями на отримання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, а відтак не могли отримати докази, необхідні для вирішення спору. Тому, на переконання скаржника, суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи для надання позивачу можливості отримати виписку про стан рахунку в цінних паперах особисто.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/2024/16 та призначено її до розгляду на 27.10.2016 р.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" просило суд відмовити у її задоволенні та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.11.2016 р. у зв`язку з неявкою представників відповідачів та продовжено строк розгляду спору на п`ятнадцять днів.

На адресу суду 15.11.2016 р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки про стан рахунку в цінних паперах з метою підтвердження статусу ОСОБА_4 як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

У засідання суду, призначене на 15.11.2016 р., представники відповідача-2 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що з огляду на приписи ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Таким чином, враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду досить коротким терміном та продовження строку такого розгляду відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України на п`ятнадцять днів згідно ухвали від 27.10.2016 р., дана постанова приймається за відсутності представників відповідача-2, належним чином повідомлених про дату, час та місце проведення судового розгляду, а також за наявними в матеріалах даної справи документами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як уже було зазначено вище, ОСОБА_4 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" та ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення виконавчого органу та акціонера щодо скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів та визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів відповідача-1, оформлених протоколом від 08.07.2016 р.

У процесі розгляду справи в суді першої інстанції виникла необхідність дослідження тієї обставини, чи дійсно ОСОБА_4 є акціонером Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

Тому, ухвалою від 07.09.2016 р. зобов'язано позивача надати суду виписку з рахунку в цінних паперах на підтвердження факту існування його права як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", станом на час звернення до суду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, зазначені вище, які є необхідними для вирішення спору.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства України, погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно роз`яснення, викладеного у п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", господарським судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Така виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Тобто, як правильно зазначено місцевим господарським судом, єдиним належним та допустимим доказом, що підтверджує статус ОСОБА_4 як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", є виписка про стан рахунку в цінних паперах депонента.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Також, згідно з п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності певних умов, зокрема, витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків.

При цьому, залишаючи позов без розгляду, місцевий суд повинен був надати обґрунтування того, що витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору, що за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, а також, що позивач не подав документи, витребувані судом без поважних причин.

Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами відповідно до ст.75 ГПК України.

Таким чином, позов залишається без розгляду, зокрема, за умови, коли витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, якщо за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

З викладеного вище вбачається, що позивач, подаючи позов, не виконав обов`язок доказування, закріплений у ст. 33 ГПК України, та не надав суду доказів на підтвердження статусу акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

В обгрунтування неможливості подання таких доказів представник позивача зазначав, що ОСОБА_4 весь час знаходився за межами України, а його представники не наділені повноваженнями на отримання документів від зберігача цінних паперів. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано ані до місцевого господарського суду, ані до суду апеляційної інстанції. Тобто, позивачем не доведено поважності причин неподання витребуваних судом доказів. Натомість, Господарський суд Київської області належним чином дослідив ту обставину, що єдиним належним і допустимим доказом на підтвердження статусу позивача як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" є саме виписка про стан рахунку в цінних паперах. У зв`язку з цим, судом першої інстанції і було зобов'язано ОСОБА_4 надати вказаний документ.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що представники ОСОБА_4 не наділені повноваженнями на отримання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, а відтак не могли отримати докази, необхідні для вирішення спору. Тому, на переконання скаржника, суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи для надання позивачу можливості отримати виписку про стан рахунку в цінних паперах.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що у ОСОБА_4 було більш ніж достатньо часу на подання вищезазначених доказів, оскільки провадження у справі № 911/2024/16 було порушено 30.06.2016 р., а оскаржувана ухвала винесена 29.09.2016 р. При цьому, у період розгляду спору у суді першої інстанції відбулося три судові засідання, участь у яких брали уповноважені представники позивача. До того ж, як уже було зазначено вище, позивач не підтвердив належними доказами факту свого перебування за кордоном, що робило б неможливим виконання вимог ухвали від 07.09.2016 р. про витребування доказів.

Окрему увагу також слід звернути на те, що 15.11.2016 р. представником позивача до суду апеляційної інстанції надано копію виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 14.11.2016 р. Однак, вказаний документ судом не приймається, оскільки він мав бути наданий ще у суді першої інстанції. Подання ж такого документу на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суперечить положенням ст. 101 ГПК України, де вказано, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Такого обґрунтування позивачем не надано.

Додатково слід наголосити на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Тобто, ОСОБА_4 не позбавлений права повторно звернутися із даними позовними вимогами до суду та подати усі необхідні докази на підтвердження своїх позовних вимог, у тому числі і виписку про стан рахунку в цінних паперах, якою підтверджується статус позивача як акціонера Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

За таких обставин, доводи заявника, викладені у апеляційній скарзі, повністю спростовуються обставинами справи та вищевикладеними приписами господарського процесуального законодавства України.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Однак, позивачем не наведено жодних обставин, які б призводили до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає ухвалу Господарського суду Київської області від 29.09.2016 р. про залишення позову без розгляду обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 29.09.2016 р. у справі № 911/2024/16.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 29.09.2016 р. у справі № 911/2024/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2024/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко