Постанова № 62946840, 22.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа№ 911/2638/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванкіна Ю.Б. ( довір. №14-91 від 18.04.14);

від відповідача : не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

на рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2016р.

у справі № 911/2638/16 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

про стягнення 372692, 84грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2016р. у справі №911/2638/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 315033,70грн. заборгованості, 50718,54 грн. пені, 3790,26 грн. 3% річних, 3150,34 грн. інфляційних втрат та 5590,39 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу у січні-грудні 2015р. та у січні 2016р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати, за ним утворилась заборгованість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2016р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в частині нарахування пені - зменшити розмір пені відповідно до положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відповідачем в грудні 2015р. направлено на адресу позивача два примірника додаткової угоди №6 до договору, якою збільшено обсяг газу, проте позивачем її підписано лише 31.12.2015р. та досі не повернуто примірника до відповідача, що позбавило можливості відповідача зареєструвати в грудні 2015р. вказану додаткову угоду в органах Державної казначейської служби та взяти на себе бюджетні фінансові зобов'язання, а як наслідок здійснити плату за договором. Оскільки спірна додаткова угода не надійшла до відповідача протягом 7 робочих днів, зареєструвати її в Державній казначейській службі неможливо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2016р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 22.11.2016р. не з'явився відповідач.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляд апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки в судове засідання відповідач суд не повідомив, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, з урахуванням думки позивача щодо розгляду справи у відсутність відповідача та з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги в апеляційній інстанції, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила.

Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як продавцем, та квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква, як покупцем, 24.02.2015р. укладено договір № 2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно з п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. газ обсягом до 429,0тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. 232,34 (січень 89,34, лютий 93,0, березень 50,0); ІІ кв. 10,0 (квітень 10,0, травень 0, червень 0); ІІІ кв. 0 (липень 0, серпень 0, вересень 0); ІV кв. 186,66 (жовтень 10,0, листопад 76,66, грудень 100,0).

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підпункти 2.1.1., 2.1.2. пункту 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п.3.4. договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 1309,20 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2015 р. до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. ( п.11 договору).

Додатковою угодою № 1 сторони змінили обсяги передачі газу та ціну за 1000 куб.м. природного газу.

Додатковими угодами № 3 б/д, № 4 від 30.10.2015 р., № 6 від 31.12.2015 р., які містяться в матеріалах справи, сторони змінювали ціну за 1000 куб.м. природного газу.

Додатковою угодою № 6 від 31.12.2015 р. сторони доповнили п. 2.1. статті 2 "Кількість та фізико-хімічні показники газу" договору абзацом в наступній редакції: "Продавець додатково передає покупцеві у січні 2016 року газ в обсязі до 72,347тис.куб.м. Загальний обсяг не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі".

Також, сторони виклали в новій редакції п.5.2. та п.5.5. статті 5 "Ціна газу": " 5.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить з ПДВ 2361,89 грн."; " 5.5. Загальна вартість цього договору становить 1025253,90 грн.".

Статтю 11 договору виклали у наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2015 р. до 31.01.2016 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення."

Господарським судом Київської області встановлено, що у січні-грудні 2015 р. та у січні 2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1174149,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у січні 2015 р., від 28.02.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у лютому 2015 р., від 31.03.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у березні 2015 р., від 30.04.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у квітні 2015 р., від 31.10.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у жовтні 2015 р., від 30.11.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у листопаді 2015 р., від 31.12.2015 р. (2 акта) за спожитий газ у грудні 2015 р., від 31.01.2016 р. та від 31.03.2016 р. за спожитий газ у січні 2016 р., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Відповідач за отриманий природний газ у січні - грудні 2015 р. розрахувався повністю, проте оплати здійснював несвоєчасно, а за отриманий природний газ у січні 2016 р. на суму 319771,29 грн. розрахувався частково у сумі 4737,59 грн., що підтверджується довідкою позивача про операції по договору №2624/15-ТЕ(Т)-17, Підприємство "КЕВ м. Біла Церква" з 01.01.2016р. по 30.04.2016 р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати, за ним утворилась заборгованість у сумі 315033,70грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами1, 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки відповідачем в грудні 2015р. направлено на адресу позивача два примірника додаткової угоди №6 до договору, якою збільшено обсяг газу, а позивачем її підписано лише 31.12.2015р. та досі не повернуто примірника до відповідача, отже зазначене позбавило можливості відповідача зареєструвати в грудні 2015р. вказану додаткову угоду в органах Державної казначейської служби, в порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель" та умов договору, до уваги судовою колегією не приймається з огляду на те, що акти приймання передачі природного газу підписані та скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень, отже відповідач погодився з об'ємами прийнятого та спожитого природного газу без жодних зауважень.

Відповідно до ч.3 ст.670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи додаткова угода № 6 від 31.12.2015 р., підписана сторонами та скріплена печатками сторін, отже твердження відповідача щодо відсутності у нього примірника даної додаткової угоди не є підставою для невиконання останнім зобов'язань з оплатити за спожитий природний газ у січні 2016 р., оскільки відповідно до п. 3.4 договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Оскільки акти, як зазначалось вище, підписані, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 2624/15-ТЕ(Т)-17 купівлі-продажу природного газу від 24.02.2015 р. за січень 2016 р. у сумі 315033,70 грн. не погашена, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 315033,70 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з оплати за газ, у визначеному п.6.1 порядку та строки, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50718,54 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за періоди з 15.01.2016 р. по 28.01.2016 р. (за зобов'язаннями грудня 2015 р.) та з 15.02.2016 р. по 05.07.2016 р. (за зобов'язаннями січня 2016 р.), є обґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3790,26 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за періоди з 15.01.2016 р. по 28.01.2016 р. (за зобов'язаннями грудня 2015 р.) та з 15.02.2016 р. по 05.07.2016 р. (за зобов'язаннями січня 2016 р.).

Місцевий господарський суд встановивши, що сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за періоди з 15.01.2016 р. по 28.01.2016 р. (за зобов'язаннями грудня 2015 р.) та з 15.02.2016 р. по 05.07.2016 р. (за зобов'язаннями січня 2016 р.), становить 3800,63 грн., дійшов обґрунтованого висновку про те, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3790,26 грн. 3% річних, в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути 3150,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за отриманий природний газ у січні 2016 р. за період з березня 2016 р. по травень 2016 р. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія дійшла висновку про те, що він є арифметично вірним, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3150,34 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що підлягають перерахунку нараховані позивачем штрафні санкції та 3% річних, з урахуванням встановлення правильної дати, з якої починається перебіг за зобов'язаннями січня-жовтня 2015р. не спростовують вірних та обґрунтованих висновків суду, в тому числі й про початок перебігу за зобов'язаннями січня-жовтня 2015р.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 13.10.16р не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 13.10.16р. у справі №911/2638/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2638/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець