Постанова № 62946785, 23.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року Справа № 904/9637/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Колесніченко В.І., посвідчення №036402 від 27.11.2016 року,

представники сторін:

від Дніпропетровської міської ради: Конарева С.К., заступник начальника відділу захисту інтересів територіальної громади міста Дніпропетровська, довіреність №4/10-338 від 30.05.2016 року;

від ТОВ "Тулс": не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від ТОВ "Солярис": не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від КВЖРЕП Ленінського району: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю у справі №904/9637/16

за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, м. Дніпро

про витребування майна

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №904/9637/16 за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради 73/100 та 27/100 частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул. Яшина, 39 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117216712101).

02.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом, в якому просило:

- відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тулс" сплату судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судового рішення по справі;

- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду;

- усунути перешкоди у користування 73/100 та 27/100 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Яшина, 39 в м. Дніпро, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Тулс";

- судові витрати покласти на відповідачів за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року (суддя Мілєва І.В.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Тулс" не надано доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі. Місцевий господарський суд зазначив, що у зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" просило відстрочити сплату судового збору за подання даного позову посилаючись на скрутне фінансове становище обумовлене не лише світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, що склалась в Україні. Водночас, звертаючись до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору, позивач за зустрічним позовом не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору, у зв'язку з чим місцевий господарський суд відмовив в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та дійшов до висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також, місцевий господарський суд дійшов до висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до зустрічної позовної заяви не надано доказів направлення її копії з додатками на адреси прокуратури Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис" та Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року у справі №904/9637/16 та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для надання відстрочки сплати судового збору. Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що товариство на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі, тому сплата судового збору за подання зустрічної позовної заяви у сумі 1 378,00 грн. є значною для підприємства. Наведені доводи щодо складного фінансового становища апелянт вважає обґрунтованими, а ухвалу місцевого господарського суду прийняту з порушенням законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю у справі №904/9637/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 23.11.2016 року.

22.11.2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

У судове засідання, яке відбулося 23.11.2016 року, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис", Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області та представник Дніпропетровської міської ради проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 23.11.2016 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2.2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з 01 січня 2016 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 378,00 грн.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (пункт 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

У зустрічній позовній заяві, копія якої містить в матеріалах справи (а.с. 63-65), Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" просило усунути перешкоди у користування 73/100 та 27/100 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Яшина, 39 в м. Дніпро, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Тулс", тобто зустрічний позов носить немайновий характер за подання якого має бути сплачений судовий збір у сумі 1 378,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" просило місцевий господарський суд відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення судового рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище, яке обумовлене не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною фінансовою ситуацією, що склалась в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (пункт 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" у зустрічному позові посилається на скрутне фінансове становище, однак не надав до зустрічної позовної заяви жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища. До зустрічної позовної заяви додані наступні документи: "1. Докази направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви з додатками, 2. Витяг з ЄДРПОРУ від 28.10.2016 року, 3. Копія довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 4. Копія довіреності представника" (а.с. 65).

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс" зазначає й інші підстави, що зумовили тяжке фінансове становище (підвищення цін на первинну сировину та паливно-мастильні матеріали), однак також не надає доказів на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що саме лише посилання на тяжке фінансове становище товариства не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, викладене апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору та, відповідно, наявності підстав для повернення позовної заяви згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В додатках до зустрічної позовної заяви значиться: "Докази направлення сторонам копії зустрічної позовної заяви з додатками".

Між тим, до зустрічної позовної заяви подано поштовий опис вкладення та фіскальний чек про направлення зустрічної позовної заяви з додатками лише Дніпропетровській міській раді, однак не подано доказів направлення зустрічної позовної заяви з додатками на адресу іншим сторонам, а саме: прокуратурі Дніпропетровської області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Солярис", Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Ленінського району.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (пункт 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи, викладене апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13 Конституції України).

Враховуючи наявність правових та фактичних підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду підлягає залишенню в силі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю у справі №904/9637/16 та, відповідно підстав для задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення.

При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи не надано жодних доказів на його підтвердження (до клопотання додано лише копію довіреності представника). Неможливість відкладення розгляду справи обумовлена також обмеженням строку розгляду апеляційної скарги, встановленим статтею 102 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 60, 63, 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю у справі №904/9637/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" про усунення перешкод у користуванні власністю у справі №904/9637/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 24.11.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко