Вирок № 62944209, 17.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36359/16-к

Провадження №1-кп/761/1345/2016

В И Р О К

іменем України

17 листопада 2016 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Слободянюка П.Л., за участю секретаря судового засідання Демешко М.В., прокурора Йовенка Д.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100100010608 від 26.08.2016) по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пилиповичі Бородянського району Київської області, українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 21 квітня 2010 року Бородянським районним судом Київської області - за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

У С Т А Н О В И В:

26 серпня 2016 року, приблизно о 1 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, будучи особою, раніше судимою за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, отже діючи повторно, перебуваючи у парку імені Т. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 59), помітивши потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переслідуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_5, який тримав в руках мобільний телефон «ASSISTANT AS-5431» вартістю 1981 грн., та вихватив з рук вказаний мобільний телефон з чохлом вартістю 150 грн., сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 50 грн., сім-карткою мобільного оператора «Vodafon» вартістю 50 грн. 50 коп., та карткою пам'яті «Micro SD» вартістю 200 грн., після чого, незважаючи на прохання потерпілого повернути згаданий телефон, направився у глиб парку. В цей момент, переслідуючи умисел на повторне викрадення чужого майна, що раптово виник після заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1 знову підійшов до потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та наказав їм показати, що вони мають ще з цінних речей, і не виявивши таких, вихватив з рук потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia 300 ASHA» вартістю 390 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном останніх на загальну суму 2851 грн. 50 коп. на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердивши обставини вчинення злочину, викладені вище, та при цьому пояснив, що 26 серпня 2016 року, приблизно о 1 годині 30 хвилин, він, перебуваючи в парку імені Т. Шевченка в Києві, помітив потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також він побачив, що ОСОБА_5 тримав в руках мобільний телефон, і він вирішив заволодіти зазначеним телефоном. В подальшому, як пояснив обвинувачений ОСОБА_1, він підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та вихватив з його рук мобільний телефон, після чого попрямував в глиб парку, однак в цей момент він вирішив також заволодіти майном іншого потерпілого ОСОБА_4, після чого, підійшовши до згаданих потерпілих, наказав їм дістати все, що вони мають з цінних речей, і не виявивши нічого такого, вихватив з рук потерпілого ОСОБА_4 його мобільний телефон, а далі залишив парк, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує те, що він має молодий вік, при цьому на даний час на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, в судовому засіданні запевнив суд, що в майбутньому порушень закону допускати не буде, тому суд вважає можливим в даному конкретному випадку обмежитись йому мінімальним за розміром покаранням, передбаченим у санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, необхідно вважати повернутими законним володільцям.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням експертизи вартістю 351, 84 грн., слід покласти на ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання та перебування останнього під вартою, а саме з 26 серпня 2016 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - вважати повернутими законним володільцям.

Витрати, пов'язані з проведенням експертизи вартістю 351 грн. 84 коп. - стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу у вигляді „тримання під вартою" стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін з утриманням його в Київському СІЗО №13.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя П.Л. Слободянюк