Постанова № 62942013, 31.10.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18232/16-а

провадження № 2-а/753/788/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Кириченко Н.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об"єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати дії Лівобережного об"єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік при призначенні йому пенсії за віком у 2016 році - протиправними та зобов"язати управління пенсійного фонду провести позивачеві обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27 та ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013 -2015 роки з 13.07.2016 року.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що він перебуває на обліку в Лівобережному об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Позивач був звільнений із військової служби і йому була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, яка виплачувалася по 13.07.2016 року. У липні 2016 року, досягши пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та набувши права на пенсію за віком, позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" замість пенсії за вислугу років раніше призначеної. В результаті розрахунку, проведеного фахівцями УПФУ, розмір пенсії за віком виявися суттєво меншим, ніж мав становити. У відповідь на заяву до УПФУ з проханням провести обчислення розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2013 -2015 роки, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", позивач отримав лист-відповідь від 21.09.2016 року № 13731/14/Т-135, яким було відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2013 -2015 роки. Вважає такі дії відповідача протиправними.

Із заперечень представника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що проти задоволення позову він заперечує посилаючись на те, що оскільки позивач раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", то згідно п. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 цького Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попередьного виду пенсії. Таким чином, пенсія за віком призначена ОСОБА_2 та виплачується зігдно чинного законодавства.

У зв'язку з викладеним вважає, що доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач з 05.07.2000 р. перебуває на обліку в Управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

13.07.2016 року позивач подав до Управління заяву про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" замість пенсії за вислугу років.

22.08.2016 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо перерахунку призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2013, 2014, 2015 роки.

У відповідності до відповіді відповідача від 21.09.2016 року № 13731/14/Т-135пенсія позивача призначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії за іншим законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається одна пенсія за її вибором.

Аналогічна норма закріплена і у ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв"язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Так, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами - за вислугу років, як особа, яка проходила військову службу, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», оскільки досяг передбаченого віку, має достатній страховий стаж та перебуває на обліку у відповідача.

При цьому слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" проводиться в межах одного закону, а у цьому законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма ч. 3 ст. 45 щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним Законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом.

У своїх запереченнях відповідач вказує про те, що під час підрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн., а не показник середньої заробітної плати за 2015 рік. Також Управління посилається на норми ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зазначає про те, що позивач вже перебував на обліку у Пенсійному фонду та отримує пенсію, а тому вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії.

Але слід зазначити, що дані заперечення є безпідставними та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства, оскільки позивач, отримуючи пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", просив призначити йому пенсію за віком на підставі ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.

Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Як вбачається з письмових доказів по справі, відповідачем були ототожнені поняття: "перехід/переведення" та "призначення", вид пенсії по Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та різні види пенсії за іншими законами, що підтверджується новою редакцією ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", в якій мова йде про розрахунок пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший по матеріалах пенсійної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України і у постанові від 09.06.2015 року (справа № 21-550а14), в якій дійшов висновку щодо права позивача на обрахування заробітної плати для пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки перед зверненням із заявою про призначення пенсії, які до цього отримували пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, у позивача достатньо підстав для призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2013, 2014, 2015 роки на підставі ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а тому суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 11, 18, 71, 93, 99, 104, 161-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівника у галузі економіки України за 2007 рік.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати за три роки (2013, 2014, 2015) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передують року звернення за призначенням пенсії з 13.07.2016 року.

Стягнути з відповідача Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача понесені судові витрати - 551,21 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя: