Ухвала суду № 62941986, 22.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" листопада 2016 р. Справа № 922/5358/15

вх. № 314

Суддя господарського суду: Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання: Косма К.І.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків (вх.№314 від 24.10.2016 року) на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків

до Комунального підприємства "Флора-Сервіс", м.Харків

про стягнення коштів

за участю представників:

скаржника (стягувача) - ОСОБА_1 (дов.№85/1274 від 21.04.16);

боржника - не з'явився;

Орджонікідзевського ВДВС - ОСОБА_2 (дов.б/н від 03.05.16).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі №922/5358/15 задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків: стягнуто з Комунального підприємства "Флора-Сервіс" за договором оренди №35100/13/0032 від 12.12.2013 р.: 208 804,81 грн. суми основного боргу; 29 228,22 грн. пені; 3 722,70 грн. три відсотки річних; 56 739,34 інфляційних витрат; за договором № 45 від 04.11.2013 р. 67 988,29 грн. суми основного боргу, 16 225,50 грн. пені, 1 431,11 грн. три відсотки річних та 27 851,48 грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті судового збору в сумі 6 179,88грн.

03.11.2015 року господарським судом Харківської області видано наказ по справі №922/5358/15.

24.10.2016 року від Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків, через канцелярію господарського суду (вх.№314 від 24.10.2016 року) надійшла скарга на рішення органів державної виконавчої служби, в якій скаржник просить суд скасувати Постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2016 року скаргу було прийнято, розгляд призначено на "15" листопада 2016 року.

В судове засідання 15.11.2016 року з'явився представник стягувача, підтримав заявлену скаргу в повному обсязі, просив суд її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Також, надав до суду клопотання на виконання ухвали суду (вх.№38860 від 15.11.2016 року) про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ щодо боржника, КП "Флора-Сервіс" станом на 15.11.2016 року.

Судом досліджено надане клопотання та долучено до матеріалів справи.

Боржник свого повноважного представника в судове засідання 15.11.2016 року не направив, вимог ухвали суду про призначення скарги до розгляду від 26.10.2016 року не виконав, заяв та клопотань не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Орджонікідзевського відділу ДВС в судове засідання 15.11.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не надав, вимог ухвали суду від 26.10.2016 року не виконав. Про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2016 року розгляд справи було відкладено на "22" листопада 2016 року, визнано явку представника Орджонікідзевського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання обов'язковою.

Присутній в судовому засіданні 22.11.2016 року представник стягувача скаргу підтримав в повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник Орджонікідзевського ВДВС в судовому засіданні 22.11.2016 року усно заперечував проти задоволення скарги, проте письмового заперечення на вимогу ухвали суду не надав. Також, в судовому засіданні представник ДВС супровідним листом (вх.№39780 від 22.11.2016 року) надав копію виконавчого провадження №49421532.

Судом досліджено надані документи та долучено їх до матеріалів справи.

Боржник свого повноважного представника в судове засідання 22.11.2016 року не направив, заяв та клопотань не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Господарський суду, заслухавши представника стягувача та дослідивши матеріали справи, зокрема, матеріали виконавчого провадження № 40358156 , ухвалює скаргу задовольнити , виходячи з наступного.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі №922/5358/15 задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків: стягнуто з Комунального підприємства "Флора-Сервіс" за договором оренди №35100/13/0032 від 12.12.2013 р.: 208 804,81 грн. суми основного боргу; 29 228,22 грн. пені; 3 722,70 грн. три відсотки річних; 56 739,34 інфляційних витрат; за договором № 45 від 04.11.2013 р. 67 988,29 грн. суми основного боргу, 16 225,50 грн. пені, 1 431,11 грн. три відсотки річних та 27 851,48 грн. інфляційних витрат, витрат по сплаті судового збору в сумі 6 179,88грн.

На виконання зазначеного рішення стягувачем було пред'явлено судовий наказ до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Постановою Старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24.11.2015 року було відкрито виконавче провадження №49421532 з виконання судового наказу по справі №922/5358/15, виданого 03.11.2015 року.

11.10.2016 року стягувачем було отримано постанову про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 року, складену заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з посиланням на п.3 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". Вищеозначене підтверджується відміткою вхідної канцелярії АТ "ХТЗ" на супровідному листі, копія якого надана стягувачем в якості додатку до скарги.

Фактичним обґрунтуванням закінчення виконавчого провадження, згідно зі змісту постанови, вказано: "Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців КП "Флора-Сервіс", код ЄДРПОУ 33414117 з 14.09.2016 року перебуває в стані припинення. Ліквідатором КП "Флора-Сервіс" призначено ОСОБА_3, податковий номер 26088228781".

У своїй скарзі стягувач не погоджується з діями державного виконавця, вказуючи на те, що підставою для закінчення виконавчого провадження, згідно п.3 ч.1 ст 41 Закону України "Про виконавче провадження" є саме припинення юридичної особи, яка є такою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення згідно зі ст. 104 ЦК України. А оскільки, як зазначає стягувач у скарзі, відповідний запис на дату подання скарги в Єдиному державному реєстрі відсутній, тобто юридичну особу боржника не припинено, тому підстави для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця немає.

Надаючи правову оцінку діям державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №49421532, суд дійшов висновку про те, що такі дії державного виконавця суперечать приписам Закону України "Про виконавче провадження", а постанову про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 року, складена заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області слід скасувати як таку, що не відповідає вимогам Закону та порушує права скаржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна із засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України визначено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що державним виконавцем в порушення вимог даних норм закону належним чином не досліджено всі обставини справи та винесено незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Державний виконавець, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження послався на п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі смерті ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

За змістом ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилися, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

При здійсненні ліквідації за рішенням власника в порядку, передбаченому ст. 110 ЦК України, дія мораторію чинним законодавством України не передбачена, а отже, виконавче провадження зупиненню та закінченню не підлягає, виконавчі дії повинні були здійснюватися до настання обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ліквідації юридичної особи - до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про її припинення відповідно до ч. 2 ст.104 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з ЄДРПОУ щодо КП "Флора-Сервіс" станом на 15.11.2016 р., підприємство знаходиться в стані припинення з 14.09.2016, за рішенням засновників. Запис щодо припинення юридичної особи КП "Флора-Сервіс" на момент розгляду скарги в Єдиному державному реєстрі відсутній, а отже підстав для закінчення виконавчого провадження немає.

З наведеного вбачається, що оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запис про припинення КП "Флора-Сервіс", у органу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, постанова про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 р. винесена безпідставно.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. З ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, в яких закріплено принцип обов'язковості судового рішення, вбачається, що судовими органами повинні створюватись всі умови, які позбавляють можливості для ухилення особи, яка порушила свої зобов'язання, від відповідальності за такі порушення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Державний виконавець, виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, неповністю дослідив підстави для закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області у справі№922/5358/16.

Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків (вх.№314 від 24.10.2016 року) на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити.

2. Скасувати Постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про закінчення виконавчого провадження №49421532 від 29.09.2016 р.

Суддя Присяжнюк О.О.