Рішення № 62940317, 15.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.2016 Справа № 905/1353/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Говоруна О.В., Харакоза К.С.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Державної Азовської морської екологічної інспекції, м. Генічеськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м. Маріуполь

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 252387,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №16/1-502/16 від 24.03.16р.;

від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю № 09-18/4542 від 25.12.15р., ОСОБА_3 - начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної Азовської морської екологічної інспекції, посвідчення АН 004 від 01.07.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Державна Азовська морська екологічна інспекція, м. Генічеськ, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м. Маріуполь про відшкодування шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 252387,00 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення вимог положень Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України «Про металобрухт», ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи, засмічено земельну ділянку без твердого покриття відходами металобрухту в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК Азовсталь», розташованої за адресою: вул. Лепорського, 1. Загальна площа засмічення складає 45 м2, обємом - 157,5 м3, довжиною 9 м, шириною 5 м, висотою 3,5 м, що знаходиться біля залізно дорожньої колії, між майданчиком для зберігання металобрухту на твердому покритті та пустою територією в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК Азовсталь», чим навколишньому природному середовищу нанесено шкоду. Як наслідок, в результаті засмічення землі, державі спричинено збитки на загальну суму 252387,00 грн. Вказане порушення було встановлено в результаті проведеної Державною Азовською морською екологічною інспекцією перевірки, про що складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» від 08.04.2014р. 29.04.2014р.

Представники позивача в судове засідання зявились, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданому ним відзиві на позовну заяву. Як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилався на те, що в акті перевірки № 37 від 08.04.2014р. 29.04.2014р. зазначено про засмічення земельної ділянки на території відповідача загальною площею 45 кв.м. металобрухтом обємом 157,3 метрів кубічних, проте вимірювання товщини шару відходів, у відповідності до п. 3.5.1. Методики не проведено. Крім того, у вказаному акті відсутня інформація про спосіб визначення площі засміченої земельної ділянки, на підставі якого було розраховано розмір шкоди. Також у наданому ним відзиві представник відповідача зазначив, що наданий позивачем розрахунок шкоди зроблений в порушення п. 5.1. методики, а саме по закінченню строків на обчислення розміру шкоди, у звязку з чим не може бути належним і допустимим доказом заподіяної шкоди. Крім того, відповідач стверджує, що на земельній ділянці КЦ ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» тимчасово перебували не відходи, а сировина для здійснення господарської діяльності відповідача.

16.05.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав заперечення на відзив відповідача. Як вбачається з наданих представником позивача заперечень, площу забрудненої земельної ділянки заміряно за допомогою десятиметрової вимірювальної рулетки № 071460, яка відповідає вимогам Р10 УЗК ДСТУ 4179-2003 (повірена до 01 жовтня 2013 року). Також в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.08.2014р. у справі № 263/5549/14-а (провадження № 2а/263/341/2014), якою було встановлено знаходження відходів металобрухту за межами спеціально відведених для цього майданчиків з твердим покриттям. Крім того, зазначив, що згідно Методики днем виявлення порушення природоохоронного законодавства вважається дата закінчення перевірки, тобто 29.04.2014р., у вказаний у зазначеній Методиці шестимісячний строк уповноважені особи мають право обчислити розмір шкоди, розрахунок якої був предявлений відповідачу разом з претензією № 18 від 28.07.2014р., про що зазначено у додатку до претензії. Вказану претензію з розрахунком шкоди відповідачем отримано, що підтверджується відповіддю ПАТ «МК «Азовсталь» на претензію (лист від 19.08.2014р. № 0175/437), який знаходиться в матеріалах справи.

06.06.2016р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. Згідно наданих пояснень на земельній ділянці в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь» на момент перевірки 29.04.2014р. знаходився металобрухт, що надійшов на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» загальною вагою 707, 2 тон. згідно договору постачання № 680/13 від 03.12.2013р. на підставі залізничних накладних №№ 50137074, 32239535, 32214538, 50129097, 32240509, 36323103, 50075050. 36322444, 32224875, 50064070, 46704920, якість вказаного металобрухту була підтверджена сертифікатами якості. Згідно вказаних сертифікатів якості брухт, виявлений на території АПК копрового відділення конверторного цеху відповідача відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні» вид 510. Також зазначив, що відповідно до положень ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», до виду 510 віднесений лом великогабаритний, який не передбачає якого-небудь засмічення нешкідливими домішками. Вказаний металобрухт згідно прибуткових ордерів № 20366-4, № 20367-4, № 20387-4, № 20386-4, № 20391-4, № 20394-4, № 20395-4, № 20400-4, № 20397-4, №20402-4, № 20399-4 був прийнятий до обліку в конверторний цех ПрАТ «МК «Азовсталь» 29.04.2014р. Як стверджує відповідач, зазначена сировина (металобрухт) знаходилась на спірній ділянці незначний проміжок часу, оскільки в той же день, коли було зафіксовано цей факт 29.04.2014р., у звязку з виробничою необхідністю використання для виплавки рідкої сталі, був використаний відповідачем у виробничих цілях, на підтвердження чого надав вимоги від 29.04.2014р. № Ю1892, № Ю1893, № Ю1903, а також від 30.04.2014р. № Ю1905.

Також 06.06.2016р. представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а отже, позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок, що, в свою чергу, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, та, як наслідок, відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

01.08.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що відходи як вторинна сировина утворюють окрему групу відходів, одним із видів яких є металобрухт, який використовуються спеціалізованими підприємствами у якості основної сировини, або допоміжних матеріалів при виконанні технологічного процесу. Також зазначив, що ПрАТ «МК Азовсталь» у виробничому процесі металобрухт був використаний саме як допоміжна сировина для виплавки рідкої сталі.

16.08.2016р. представник відповідача через канцелярію суду надав копію державного акту на право постійного користування землею № 591 від 23.12.2001р., який підтверджує право користування ПрАТ «МК «Азовсталь» земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Лепорського, 1, м. Маріуполь, Донецька область.

07.09.2016р. від представника позивача на адресу господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що Державна Азовська морська екологічна інспекція розрахувала шкоду завдану земельним ресурсам через порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земель, так як довгострокове розміщення металобрухту на земельній ділянці (поверхневому шару земель) не обладнаної твердим покриттям здійснює вплив на родючий шар землі, в подальшому могло призвести до проникнення в ґрунт і накопичення в ньому шкідливих речовин у даному випадку металів, що призвело б до його забруднення як наслідок псування.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України, «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до наказу Державної Азовської морської екологічної інспекції від 25.03.2014р. № 122 була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Перевірка проводилась в період з 08.04.2013р. по 29.04.2013р., за результатами проведення якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» від 08.04.2014р. 29.04.2014р. № 37. Зазначений акт був підписаний всіма учасниками огляду із зауваженнями.

В акті, зокрема, зазначено, що за наслідками огляду території ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» виявлено, в тому числі, засмічення земельних ділянок: металобрухтом площа 45 м2, обєм відходів 157,5 м3, яка згідно схеми № 2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Схеми №1 та №2 додаються. Відповідальні особи притягнуті до адміністативної відповідальності.

З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною 08.04.2014р. 29.04.2014р., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції ПАТ «МК Азовсталь» винесено припис № 37 до акту перевірки № 37, яким відповідача зобовязано розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, про що в термін 10 днів після отримання припису надати на адресу Державної Азовської морської екологічної інспекції копію наказу про його затвердження. Пунктом 3.7. розділу 3 Припису № 37 зобовязано відповідача в термін до 08.06.2014р. прибрати металобрухт та будівельне сміття з земельних ділянок в районі АПК Копрового відділення Конверторного цеху і в районі колишнього цеху сортового скла та утримувати їх в належному еколого-санітарному стані. Не допускати порушення порядку зберігання та розміщення відходів на території підприємства. Даний припис прийняв до виконання Генеральний директор ПАТ «МК «Азовсталь», про що свідчить підпис останнього на приписі.

16.06.2014р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 009100, відповідно до якого заступник начальника конверторного цеху з переробки металобрухту ПАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_5 29.04.2014р. припустив псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами, а саме: засмічення земельної ділянки відходами металобрухту в районі АПК копрового відділення конверторного цеху. Розмір засміченої земельної ділянки 9м на 5 метрів. Висота 3,5 метрів, що є порушенням ст. 35, 46 ЗУ «Про охорону земель».

На підставі зазначеного протоколу 16.06.2014р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 259/009100 на підставі ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на заступника начальника конверторного цеху з переробки металобрухту ПАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_5 штраф у розмірі 850,00 грн.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.08.2014р. у справі № 263/5549/14-а (провадження № 2а/263/341/2014) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державної Азовської морської екологічної інспекції про скасування постанови №259/009100 від 16.06.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП відмовлено у повному обсязі.

На підставі акту перевірки Державною Азовською екологічною інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію, в якій було запропоновано ПАТ «МК «Азовсталь» відшкодувати шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 252387,00 грн.

ПАТ «МК «Азовсталь» вказану суму в добровільному порядку не сплатило, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статтею 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як зазначалось вище, в акті, зокрема, зазначено, що за наслідками огляду території ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» виявлено, в тому числі, засмічення земельних ділянок: металобрухтом площа 45 м2, обєм відходів 157,5 м3, яка згідно схеми № 2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ».

З матеріалів справи та пояснень представників позивача суд зясував, що позивач вважає металобрухт відходами. Проте, суд з такими твердженнями не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно з абзацами другим та одинадцятим статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 32 та частини четвертої статті 33 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Частиною другою статті 55 Закону Україини «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України "Про металобрухт" металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів; операції з металобрухтом - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів; заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом.

Частиною другою статті 2 цього Закону передбачено, що Закон України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.

З матеріалів справи та пояснень відповідача, які не спростовуються позивачем, одним із видів діяльності ПАТ «МК Азовсталь» є діяльність із заготівлі, переробки металобрухту чорних металів.

Таким чином, металобрухт площею 45 м2, обємом відходів 157,5 м3, який згідно схеми № 2 розташований в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», суд не може розцінити, як відходи.

Держекоінспекцією згідно із Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (наказ Мінприроди України від 27.10.1997 за №171, зареєстрований в Мінюсті України 05.05.1998 за №285/2725) було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок засмічення земель, згідно якого розмір шкоди склав 252 387,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до пункту 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до п. 3.2. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Розділом 2 зазначеної Методики визначені поняття засмічення та забруднення земель.

Так, засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Забрудненням земель є накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Таким чином, позивачу при складанні вищезазначених розрахунків необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, що в даному випадку відсутнє. Зазначена позиція узгоджуєься з позицією Вищого господарського суду України від 27.07.2016 р. по справі № 922/869/15.

Позивачем не доведено того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Так, під час перевірки не було встановлено, що металобрухт має ознаки забруднюючих елементів (наявність на металі ознаків корозії, забруднення металобрухту мастилами тощо), які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища.

Твердження позивача про можливість відшкодування шкоди завданої безпосередньо тільки засміченням земельної ділянки, суд вважає помилковим, оскільки відшкодування шкоди внаслідок засмічення знаходиться в безпосередній залежності від забруднення природного середовища, як визначено пунктом 3.2. Методики.

Крім того, позивачем розмір шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки визначався за формулою 6, складовими якої є коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, коефіціент небезпеки відходів, коефіціент перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами, якими не є металобрухт в силу приписів Закону України «Про металобрухт».

Застосування адміністративної санкції відносно заступника начальника конверторного цеху з переробки металобрухту ПАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_5 не приймається судом, як факт вчинення правопорушення, оскільки при прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.06.2014 р. № 259009100 не досліджувались питання які були досліджені судом при розгляді даної справи. Навіть визнання факту правопорушення посадовою особою відповідача не встановлює відповідальності у вигляді стягнення шкоди за засмічення земельної ділянки юридичною особою (ПАТ «МК «Азовсталь»).

Згідно із ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної Азовської морської екологічної інспекції, м. Генічеськ до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м. Маріуполь про відшкодування шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 252387,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.11.2016р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.В. Говорун

Суддя К.С. Харакоз