Рішення № 62940121, 23.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2016 Справа № 904/7893/16

За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгова компанія "Орбіта-Софт", м. Дніпро

про стягнення 18440,31 грн за договором поставки № 42 від 10.02.2016

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт І категорії ОСОБА_1, довіреність № 16-05-2529 від 23.05.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність від 27.09.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгової компанії "Орбіта-Софт" (відповідач) про стягнення 14275,99 грн боргу, 3022,24 грн пені, 1142,08 грн штрафу.

Відповідач 07.11.2016 надав відзив на позовну заяву, у якому проти заявлених вимог заперечив без обгрунтування причин цього та навів власний розрахунок пені за період прострочки виконання зобов'язань з 16.02.2016 по 15.08.2016 на суму 2720,26 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2016 строк розгляду справи було продовжено до 23.11.2016 та відкладено на 22.11.2016.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2016 позивачем в систему електронних закупівель викладено оголошення про проведення закупівлі товарів на орієнтовну суму 43000,00 грн.

28.01.2016 був проведений аукціон, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю торгова компанія "Орбіта-Софт" з пропозицією 29999,00 грн.

10.02.2016 Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" (надалі - покупець) укладено договір поставки № 42 з переможцем електронних торгів Товариством з обмеженою відповідальністю торгова компанія "Орбіта-Софт" (надалі постачальник).

Згідно з п. 1.1. договору поставки № 42 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно Додатку № 1 "Перелік товару" (Додаток № 2), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.3 договору термін постачання товару протягом 5 - ти календарних днів після 100% передоплати.

Відповідно до умов договору поставки № 42 від 10.02.2016 року покупцем здійснено 100% передоплату в розмірі 29 998,97 грн, підтвердженням чого є платіжне доручення № 1518 від 23.03.2016.

06.04.2016, 27.05.2016, 10.06.2016, 12.07.2016 постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 15 722,98 грн, що підтверджується видатковими накладними № 161, № 257, № 294, та № 345.

Постачальник листом від 22.06.2016 за вих. № 220616/1 гарантував здійснити поставку недопоставленого товару згідно додатку № 1 до договору в термін до 08.07.2016.

18.07.2016 позивач направив відповідачу претензію вих. № 16-04-3672 про сплату 1142,08 грн штрафу за порушення строків постачання товару за договором поставки № 42 від 10.02.2016 та здійснити поставку недопоставленого товару.

Позивач вказує, що відповідь на претензію станом на 01.09.2016 не надійшла.

08.09.2016 позивач звернувся до суду з цим позовом та зазначив, що постачальником не здійснено поставку товару на загальну суму 14 275,99 грн, тому ця сума заявлена до стягнення. Також заявлено стягнути за прострочку поставки товару 1142,08 грн штрафу та 3022,24 грн пені за період прострочки з 29.03.2016 по 31.08.2016.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт неповного виконання відповідачем зобов'язань з поставки позивачу товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Листом від 26.09.2016 на адресу позивача відповідач гарантував повернути грошові кошти за непоставлений товар, але не здійснив цього.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2016 на запитання суду повідомив, що він заявив до стягнення грошові кошти, що були сплачені за товар в якості передоплати.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином вимоги позивача про стягнення 14275,99 грн, що перераховані як передоплата за товар, але відповідач не поставив товар на цю суму, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ст 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 6.1. договору поставки № 42 від 10.02.2016 при порушенні постачальником строків постачання товару або при недопоставці, він сплачує Покупцю штраф у розмірі 8% від загальної вартості простроченої або недопоставленої партії товару.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки у разі порушення термінів постачання на вимогу покупця постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти протягом 3-х банківських днів та сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд зазначає, що розмір штрафу визначений в межах суми, яка могла бути нарахована виходячи з розміру невиконаного зобов'язання на час виникнення прострочки виконання. Розрахунок пені також є вірним, а здійснений відповідачем контррозрахунок пені є помилковим, оскільки у ньому за весь період пеня розрахована виходячи з суми невиконаних зобов'язань 14275,99 грн, а на час початку нарахування пені сума прострочення була значно більшою і зменшувалась поступово по мірі часткових поставок відповідачем товару.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору у сумі 1378,00 грн покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгова компанія "Орбіта - Софт" м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва (Фучика), буд. 18, офіс 320, ідентифікаційний код 39714139 на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проспект Миру, 15А, ідентифікаційний код 00191017 попередню оплату у сумі 14275,99 грн, 1142,08 грн штрафу, 3022,24 грн пені, витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.11.2016.

Суддя ОСОБА_3