Ухвала суду № 62937344, 23.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18260/16-к

н/п 1-кс/640/9021/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

прокурора - Твердохліб В.М.,

адвоката - ОСОБА_1,

підозрюваної - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12016220000000887 від 19.08.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, раніше не судимої, працюючої вчителем в Люботинському інтернаті «Дивосвіт», зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с.Санжари, вул. Спортивна, 82,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2.

В клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_2, маючи намір, направлений на вчинення незаконної угоди щодо продажу малолітньої громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з корисливих мотивів, а також з мотивів помсти родині потерпілої, реалізовуючи свій злочинний намір, влітку 2015 року (більш точну дату під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим) почала пошук особи, якій вона мала намір перемістити та продати ОСОБА_5 з метою подальшої її експлуатації. В період часу з літа 2015 року по серпень 2016 року ОСОБА_2 періодично вчиняла дії, спрямовані на пошук особи, з якою вона могла б укласти вищезазначену угоду. В серпні вересні 2016 року ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, спрямованим на переміщення та продаж малолітньої особи домовилась з гр. ОСОБА_6 та 21.11.2016 р. вчинила дії щодо продажу малолітньої ОСОБА_5 за грошову винагороду у розмірі 13,5 тис. доларів США.

На думку слідчого, у вищезазначених діях ОСОБА_2 присутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України торгівля та переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, щодо малолітнього, з використанням обману.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2 та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просить його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_2 свою причетність до інкримінованого їй діяння не визнала, просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до неї менш суворий вид запобіжного заходу оскільки вона не має наміру ухилятись від явки до слідчого та суду і за станом здоровя потребує лікування.

Захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважає необґрунтованими повідомлену ОСОБА_2 підозру та клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. Вказує, що дані про особу підозрюваної дають підстави для застосування менш суворого виду запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані докази, встановив наступне.

В провадженні СУ ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12016220000000887 від 19.08.2016 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України.

Як вбачається з протоколу затримання, 21 листопада 2016 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_2 була затримана у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином моментом затримання відповідно до ст. 209 КПК України є 21.11.2016 р., 15 год. 50 хв.

21 листопада 2016 року о 22.50 год. ОСОБА_2 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України (в редакції від 13.04.2012) було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.

Під час допиту у якості підозрюваної ОСОБА_2 від надання пояснень відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.

Однак, надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:

- рапортом о/у УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 19.08.2016, згідно якого, що до УКР надійшла оперативна інформація про те, що громадянка України К. виношує намір продати малолітню дитину;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 05.09.2016, під час якого останній повідомив, що в серпні 2016 року зустрівся із ОСОБА_2, яка хоче продати малолітню дитину. Також останній повідомив, що за власною ініціативою записав розмову на диктофон;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.09.2016, який повідомив, що знає особисто ОСОБА_2, яка приблизно рік назад почала висловлювати наміри продати дитину із неблагополучної сімї та отримати за це гроші, щоб вирішити свої фінансові питання. Просила допомогти знайти покупця. Також заявляла, що хоче стати директором інтернату і для цього їй необхідні грошові кошти;

- протоколом допиту CD диска, наданого свідком ОСОБА_6 від 16.09.2016, згідно якого ОСОБА_2 зустрілася зі свідком та обговорювала деталі незаконної угоди щодо малолітньої дитини;

- протоколом № 14/4374 від 21.09.2016 за результатами проведення НСРД аудіо- відео контролю особи ОСОБА_2, згідно якого остання при зустрічі зі свідком ОСОБА_6 16.09.2016 передала з рук в руки копії медичної документації ОСОБА_5 та кольорові фотознімки дівчинки;

- протоколом № 14/4375 від 21.09.2016 за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину, згідно якого 16.09.2016 ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_6 та передала останньому копії медичної документації потерпілої та фотознімки останньої;

- протоколом огляду від 17.10.2016 наданих ОСОБА_2 копій медичної документації ОСОБА_5 та фотознімків потерпілої;

- протоколом № 14/5230 від 27.10.2016 за результатами проведення НСРД аудіо- відео контролю особи ОСОБА_2, згідно якого 07.10.2016 ОСОБА_2 зустрілася зі свідком ОСОБА_6 та обговорювала можливі шляхи реалізації злочинного плану в життя. Під час зустрічі отримала від свідка грошові кошти в розмірі 1000 гривень за раніше надану медичну документацію та фотознімки дитини;

- протоколом № 14/5191 від 25.10.2016 за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину, згідно якого 07.10.2016 ОСОБА_2 отримала грошові кошти в розмірі 1000 гривень за раніше надані копії медичної документації та фотознімків дівчинки;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 07.10.2016 у розмірі 1000 гривень ОСОБА_6 перед зустріччю із ОСОБА_2;

- протоколом виготовлення імітаційних засобів грошових купюр від 21.11.2016, згідно якого в присутності 2-х понятих виготовлено імітаційний засіб грошових купюр на загальну суму 13,5 тис. доларів США купюрами по 100 доларів США, на яких мається напис «Сувенір» та які пронумеровані чорною ручкою від 1 до 135;

- протоколом огляду, помітки та вручення спеціального імітаційного засобу грошових купюр від 21.11.2016. згідно якого в присутності двох понятих оглянуто 135 купюр, що імітують по 100 доларів США, помічено спеціальним люмінесцентним порошком «Промінь» та вручено ОСОБА_6;

- протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, під час якого у ОСОБА_2 вилучено змиви з правої та лівої долонь, а також вилучено мобільний телефон, яким вона спілкувалася із ОСОБА_6;

- протоколом огляду місця події від 21.11.2016, під час якого в автомобілі, на килимку біля переднього пасажирського сидіння, на якому сиділа ОСОБА_2 виявлено та вилученого імітаційні засоби грошових купюр у кількості 135 штук, які при просвічуванні ультрафіолетовою лампою випромінювали характерне жовте світло;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були запрошені у якості понятих для проведення слідчих дій;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6, який повідомив, яким чином проходили зустрічі з ОСОБА_2, яким чином домовлялися про зустрічі та яким чином відбулася незаконна угода щодо дитини та передача грошових коштів;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 21.11.2016 року, згідно якого дівчинка повідомила, що в пятницю 18.11.2016, коли та перебувала вдома на лікарняному, до неї додому прийшла ОСОБА_2 та дала два вірші і сказала, щоб ОСОБА_5 в понеділок прийшла після уроків до неї в кабінет та виразно їх прочитала. При цьому ОСОБА_2 наполягала на тому, щоб в понеділок дівчинка була у школі. Коли потерпіла після уроків прийшла до ОСОБА_2 і прочитала вірші, остання дала потерпілій грошові кошти в розмірі 100 гривень та попросила сходити до кіоску та купити печива. Коли дитина відійшла від кіоску, побачила на дорозі дві машини попереду стояла червона машина, вікно якої відкрилося і ОСОБА_2 з переднього пасажирського сидіння покликала дівчинку до себе, а потім сказала, що в автомобілі позаду знаходиться сестра ОСОБА_10 і щоб дівчинка йшла туди. Потерпіла повірила вчительці та направилася до автомобіля позаду, відкрила двері, де з нею почали спілкуватися працівники поліції..

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_2. обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років; даними про особу підозрюваної, яка знаходячись на волі може впливати на потерпілу, оскільки остання є її вихованкою та мешкає по сусідству, а також на свідків, оскільки у неї наявні контактні дані останніх.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування всіх зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; враховуючи дані про особу ОСОБА_2 та реальну загрозу впливу з боку ОСОБА_2 на потерпілу та свідків , застосування більш мяких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_2 під вартою.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри стосовно ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину суд відхиляє, оскільки загальною складовою підстави застосування будь-якого запобіжного заходу у розумінні вимог ч.2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Такі ж висновки містяться у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 де Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Окрім того, слід зазначити, що доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків є взаємовиключними, оскільки адвокат ОСОБА_1, стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилання підозрюваної на тяжкий стан здоровя не може бути прийнятий до уваги, оскільки суду не було надано жодного медичного документу щодо стану здоровя ОСОБА_2 Крім того, з її усних пояснень судом зясовано, що на обліку в медичних закладах з приводу тяжких або хронічних захворювань вона не знаходиться.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, її віку, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених КПК України - в розмірі 300 (триста) мінімальних заробітних плат в сумі 413400 грн. ( 1378х300=413400).

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (СІЗО №27 м. Харкова)на 60 днів до 19 січня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 413400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн., які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою на р/р № 37318098006674 в Державному казначействі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 12016220000000887 від 19.08.2016, ОСОБА_2 (Київський районний суд м. Харкова).

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;

-не відлучатись із населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи зміну місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 12016220000000887 від 19.08.2016

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваній, що в разі не виконання покладених на неї обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрювана ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 8 до 15 років позбавлення волі, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваної, обвинуваченої, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваної, обвинуваченої.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та саму підозрювану обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_2 про тримання під вартою останньої.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський

Копію ухвали отримав «____»____2016 р. ___год.___хв. ______

ОСОБА_2