Рішення № 62936119, 24.11.2016, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/780/15-ц

Номер провадження 2/546/30/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

з участю: відповідачів - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні а залі суду в с-щі Решетилівка справу за позовом Кредитної спілки «Полтава і полтавці» до ОСОБА_1 та Черкун (тепер ОСОБА_2) ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

29 липня 2015 року позивач Кредитна спілка «Полтава і полтавці» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідачів на його користь заборгованість по нарахованих відсотках за кредитним договором № 92 від 13 жовтня 2009 року за період з 21 квітня 2012 року по 10 липня 2015 року у розмірі 38760,96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3793,65 грн., а всього 42554,61 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 жовтня 2009 року між КС «Полтава і полтавці» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 92. Згідно цього договору позивач зобовязався надати відповідачці кредит строком на 12 місяців у розмірі 5783,00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,19% на день, а відповідачка зобовязалася погасити кредит та сплатити відсотки згідно графіка погашення кредиту. На забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобовязань позичальника за даним кредитним договором 13 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 (на момент укладення договору Черкун) було укладено договір поруки № 88. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області стягнуто з відповідачів нараховані відсотки за даним кредитним договором станом на 20.04.2012 року, які частково сплачені, погашення основної суми боргу у розмірі 5783,00 грн. відповідачами не здійснювалося.

В судове засідання представник позивача не зявився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримав, просить його задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, проти його задоволення заперечує, посилаючись на відсутність у позивача права вимагати сплати процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитного договору, подала до суду письмові заперечення проти позову.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, проти його задоволення заперечує.

Із матеріалів справи вбачається наступне: згідно доданої до позовної заяви копії кредитного договору № 92 (а.с. 4-5) даний договір було укладено 13 жовтня 2009 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та членом Кредитної спілки - відповідачкою ОСОБА_1

Згідно даного договору Кредитна спілка зобовязалася видати відповідачці кредит у сумі 5783 грн. на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,19% щоденно на залишок суми кредиту на строк 12 місяців з кінцевим терміном погашення кредиту -13 жовтня 2010 року.

Узгодженим між сторонами графіком розрахунків (погашення кредиту), який є невідємним додатком до кредитного договору (а.с. 6), передбачено погашення кредиту та сплату відсотків шляхом внесення щомісячних платежів у строк до 13 числа кожного місяця у сумі 683,49 грн.

Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків сплати кредиту та/або відсотків, вказаних у Графіку розрахунків більше ніж на три дні кредитор самостійно в односторонньому порядку подвоює процентну ставку, вказану в п. 1.1, до моменту повного погашення простроченої заборгованості, а якщо після закінчення місячного строку подвоєння процентної ставки позичальник порушує строк сплати кредиту та/або відсотків, - кредитор потроює процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

13 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 (на момент укладення договору Черкун) В.М. на забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором № 92 від 13.10.2009 року було укладено договір поруки № 88 (а.с. 7).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 92 від 13.10.2009 року за основною сумою кредиту у розмірі 5783 грн. та за процентами за користування кредитом у розмірі 13335,89 коп. (а.с. 89). Дане рішення не змінене, не скасоване і набрало законної сили 31.08.2010 року.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 20.02.2014 року стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по донарахованих відсотках за період з 20.08.2010 року по 20.04.2012 року у розмірі 20072,64 грн. (а.с. 10-11). Цим рішенням встановлено, що виконавчі листи, видані Октябрським районним судом м. Полтави за рішенням від 20.08.2010 року, перебували на виконанні у відділі ДВС Решетилівського РУЮ Полтавської області і 19 вересня 2012 року постановою державного виконавця виконавчі провадження з примусового виконання цих виконавчих листів було закінчене фактичним виконанням рішення. Цим же рішенням було встановлено, що фактично було виконане рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року лише в частині стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом в той час, як рішення в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту залишилося невиконаним і строк предявлення виконавчого листа до виконання сплив.

Дійсність окремих умов кредитного договору № 92 від 13 жовтня 2009 року оспорювалася відповідачкою ОСОБА_1 в судовому порядку, і рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (а.с. 63-64).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як випливає із змісту Книги пятої Цивільного кодексу України кредит є одним із видів зобовязання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з положень п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де зазначено: «Зобовязання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599601, 604609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК».

Аналіз наданих сторонами доказів та діючого законодавства дає підстави вважати, що з моменту набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості за кредитним договором припиняється право позивача здійснювати нарахування процентів за користування кредитом, неустойки, комісійних тощо поза строками дії кредитного договору.

Така ж правова позиція висловлена і в ухвалах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.10.2014 року у справі № 6-28531св14, від 10.12.2014 року у справі № 6-35797св14 та від 14.05.2015 року у справі № 6-41128св14.

Разом з тим позивач має право вимагати відшкодування йому передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інфляційних втрат, понесених порушенням строків виконання грошового зобовязання.

Вимогу про стягнення з відповідачів передбачених частиною другою статті 625 ЦК України трьох процентів річних позивач не заявляє.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.1,88, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 509, 536, 599 ЦК України, п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд ,-

Р І Ш И В :

позов Кредитної спілки «Полтава і полтавці» задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Кредитної спілки «Полтава і Полтавці», ідентифікаційний номер 33457978, інфляційні втрати у звязку з простроченням виконання грошового зобовязання за кредитним договором № № 92 від 13.10.2009 року станом на 10 липня 2015 року у розмірі 3793 (три тисячі сімсот девяносто три) грн. 65 коп. солідарно.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і Полтавці» судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 19 (девятнадцять) грн.04 коп.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Полтава і Полтавці» судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 19 (девятнадцять) грн.04 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий :