Постанова № 62935988, 16.11.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.11.2016 Справа № 816/1356/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенка В.М.,

за участю секретяря- Різник А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи з 04.08.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, п.429.

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.08.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з листопада 1981 року по березень 1984 року він проходив війському службу на території Республіки Афганістан, де в той час велися бойові дії, та приймав участь у бойових діях. У січні 1982 року та в лютому 1984 року при виконанні службових обовязків отримав контузію, осколкові поранення голови та лівої ноги. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії МО України (протокол №1424 від 26.05.2014 року) наявні у позивача поранення та контузія призвели до розвитку віддалених наслідків ЗЧМТ у вигляді посттравматичної енцифалопатії зі стійко вираженим вестибулоатактичним, цефалічним, астеноневротичними синдромами, лікворо-венозної дистенизії, ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу, гіперотічної хвороби 2 ступеня, деформуючого остеоартрозу колінних суглобів та були повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішенням Полтавської МСЕК (довідка №172883) від 12.08.2014 року йому вперше була встановлена 2 група інвалідності з 04.08.2014 року у звязку з наявними пораненнями, контузією, захворюваннями, які повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Викладене підтверджується висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 355. 13.01.2016 року він звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, яка була скерована до Міністерства оборони України з відповідним клопотанням. Однак, відповідною комісією цього Міністерства прийнято рішення про повернення наданих позивачем документів без розгляду на доопрацювання. Вважає таке рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки було порушено його право на належний розгляд заяви і прийняття відповідного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату і час слухання справи, тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, щопідполковник у відставці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу з листопада 1981 року по березень 1984 року, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Республіці Афганістан, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою Полтавського від 14 січня 2016 року №5/63 та даними його військового квитка ГР №143106 від 16.12.1994 року (а.с.15,16,17 зворот, 21).

Відповідно до Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1424 від 26 травня 2014 року), осколкові поранення голови (контузія 1984 року) лівої нижньої кінцівки колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, наслідком яких стали рубці: в тімяній ділянці голови зліва на 7,5 см вгору та праворуч від верхньої третини завитка лівої вушної раковини, рубець округлої форми, розміром 0,6 см, на переднє-зовнішшній поверхні лівої гомілки, рубець 1 см в діаметрі, які в подальшому призвели до розвитку: віддалених наслідків перенесеної ЗЧМТ (контузія 1984 року) у вигляді посттравматичної енцефалопатії з вираженим стійким вести було-атактичним, цефалічним синдромами, астено-невротичним синдромом, лікворно-венозною дистензією, ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби 2 ст. СН-2, деформуючого остеоартрозу колінних суглобів. Поранення, контузія, захворювання, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.13).

Рішенням Полтавської МСЕК (довідка №172883), від 12.08.2014 року ОСОБА_2Є вперше була встановлена 2 група інвалідності з 04.08.2014 року, в звязку з наявними пораненнями, контузією, захворюваннями, які повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.14).

Викладене також підтверджується висновком судово-медичного обстеження № 355 від 21.03.2014 року (а.с.12).

13.01.2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до військового комісара Полтавського ОМВК про виплату йому одноразової грошової допомоги у звязку з отриманням 2 групи інвалідності, внаслідок поранення контузії, повязаного з виконанням обовязків військової служби в країнах, де велись бойові дії (а.с. 10).

Згідно клопотання Полтавського ОМВК від 22.01.2016 року №10/111, ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с.11).

20.05.2016 р. Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби відмовлено позивачу ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що відсутні документи, які свідчать про причину та обставини поранення (а.с. 19).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюєтьсявідповідно доЗакону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон № 2011-ХІІ).

Пунктом 2рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 рокувизначено, що перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнанимпринципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується тойзаконабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно достатті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу"виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Соціальним захистом військовослужбовців, відповідно достатті 1 Закону № 2011-ХІІ, є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 5 частини другоїстатті 16 Закону № 2011-ХІІодноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Виходячи з буквального тлумаченнястатті 16 Закону № 2011-ХІІможна дійти висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-446а14 та 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15.

Згідно зістаттею 16-2 Закону № 2011-ХІІодноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановленийзакономдля працездатних осіб.

Відповідно до частин другої, шостої, дев'ятоїстатті 16-3 Закону № 2011-ХІІу випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті16-2та пункту 9 статті16-3 Закону № 2011-ХІІКабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктами 11 та 13 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року(далі - Порядок № 393), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та ОСОБА_3, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цієюпостановоюне передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави суду вважати, що законодавцем передбачено прирівнювання соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.

Разом з цим, законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України на прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивача у зв'язку із встановленням останньому II групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан.

Окрім цього слід зауважити, що Полтавський обласний військовий комісаріат надав Міністерству оборони України всі необхідні документи, визначені пунктом 11 Порядку № 975, для призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

З урахуванням наведеного, судприходить до висновку, що ОСОБА_4, як особа, звільнена з військової(строкової) служби, інвалідність якого настала після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, що мало місце в період її проходження має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченоїст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачем подано неповний пакет документів, зокрема, не надано жодногодокументу,що свідчитьпро причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) з огляду нате, що відповідно до Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1424 від 26 травня 2014 року), зокрема, поранення, контузія, захворювання ОСОБА_2 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах,де велисьбойові дії (а.с. 13).

Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи з 04.08.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, п.429.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.08.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Повний текст постанови складений 21.11.2016 року.

Суддя В.М.Микитенко