Постанова № 62933272, 24.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5570/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року 10 год. 30 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2016 року № 184, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2016 року № 184.

Ухвалою суду від 10 листопада 2016 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання 18.11.2016 року з'явився представник позивача, представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, зазначених в позовній заяві, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 28 вересня 2016 року № 184 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інфраструктури) № ОД 082162451261 від 01 вересня 2016 року та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І -IIІ категорії складності № ОД 142162661549 від 22 вересня 2016 року з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, замовник: ОСОБА_1.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином та завчасно, явку представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, письмові заперечення та будь-які документи до суду не надавав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1, на праві власності належить нежитлові приміщення - магазину, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі продажу, укладеного 03 квітня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Крикливою О.М. за реєстровим № 591 та Договором купівлі - продажу, укладеного 03 квітня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Крикливою О.М. за реєстровим № 593 (а.с. 18-21).

Право власності на вказані частки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 32).

25 грудня 2015 року між позивачем та Одеською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2, загальною площею 0,190 га, в тому числі по угіддях: 0,0047 га - під капітальною забудовою; 0,0099 га - під проїздами, проходами та площадками; 0,0044 га - під зеленими насадженнями, на якій розташовані нежитлові приміщення - магазин, за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 23-24, 27-30).

01 вересня 2016 року позивачем подано до Департаменту ДАБІ в Одеській області декларацію про початок виконання будівельних робіт - реконструкція нежитлових приміщень - магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області за № ОД 082162451261 (а.с. 15-17).

22 вересня 2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІII категорії складності за № ОД 142162661549 з реконструкції нежитлових приміщень - магазину, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33-38).

28 вересня 2016 року Наказом заступника директора Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області за № 184 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інфраструктури) № ОД 082162451261 від 01 вересня 2016 року та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І -IIІ категорії складності № ОД 142162661549 від 22 вересня 2016 року.

Позивач, вважає наказ про скасування реєстрації декларацій неправомірним та таким що порушує його законні права та інтереси, відтак звернувся до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю шляхом, в тому числі, надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно Указу Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Державна архітектурно-будівельна інспекція забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок №553).

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.26 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, судом встановлено, що декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інфраструктури) № ОД 082162451261 від 01 вересня 2016 року та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І -IIІ категорії складності № ОД 142162661549 від 22 вересня 2016 року з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, замовник: ОСОБА_1 було скасовано саме з підстав визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого 13.04.2011 року Постановою Кабінету Міністрів України №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності. Окрім того, в оскаржуваному наказі Департаменту ДАБІ в Одеській області не вказано конкретної причини скасування реєстрації декларацій та відсутнє конкретне посилання на норми чинного законодавства щодо підстав скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інфраструктури) № ОД 082162451261 від 01 вересня 2016 року та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І -IIІ категорії складності № ОД 142162661549 від 22 вересня 2016 року з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, замовник: ОСОБА_1.

Суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи судом не встановлено жодної обставини, яка б свідчила про внесення позивачем до декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а сторонами не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин, окрім того у позивача наявні всі документи що підтверджують право користування земельною ділянкою та право власності на об'єкт нерухомості та такі документи зазначені в деклараціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, а відповідачем не надано суду доказів правомірності рішення, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2016 року № 184 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 28 вересня 2016 року № 184 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інфраструктури) № ОД 082162451261 від 01 вересня 2016 року та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І -IIІ категорії складності № ОД 142162661549 від 22 вересня 2016 року з реконструкції нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, замовник: ОСОБА_1.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина