Ухвала суду № 62930872, 24.11.2016, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3814/15-ц

Провадження № 4-с/346/36/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

представника скаржника - ОСОБА_1,

головного державного виконавця Коломийського відділу ДВС ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на діяння та рішення головного державного виконавця Коломийського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської областіОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду із скаргою в якій вказує, що на примусовому виконанні у Коломийському ВДВС ГТУЮ Івано-Франківської області перебував виконавчий лист № 346/3814/15-ц, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано- Франківської області 01.04.2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» в сумі сплаченого судового збору у розмірі 1827 грн.

22.06.2016 року державним виконавцем Коломийського ВДВС ГТУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яку банк отримав 08.07.2016 р..

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та свобод.

Не погоджується з постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві, вважає її незаконною, передчасною, та такою, що підлягає до скасування.

Пунктом 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ підлягає до повернення у випадку коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У відповідності до п. 3.17. Інструкції з примусового виконання рішень у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, з вищенаведеної норми вбачається, що насамперед державний виконавець у мотивувальній частині постанови зобовязаний описати усі результати виконання та дії, які були ним вчинені для примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1.5. Інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Пунктом 3.12. Інструкції передбачено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, окрім зясування наявності/відсутності нерухомого майна, зареєстрованого за боржником державний виконавець зобовязаний зясувати наявність/відсутність перебування на праві власності боржника: транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден, цінних паперів, земельних ділянок, земельних паїв, участі боржника у статутних капіталах підприємств, отримання боржником заробітної плати, пенсії, наявність у боржника як фізичної особи відкритих рахунків у банках, наявність у боржника діючих депозитів у банках, здійснити вихід за місцем проживання боржника з метою опису та арешту готівкових грошових коштів, цінних металів, інших речей, що знаходяться за адресою проживання боржника, та належать останньому. Попри те, головний державний виконавець Коломийського ВДВС ГТУЮ Івано-Франківської області Микицей В.Д. без вчинення даних виконавчих дій, передчасно повернув виконавчий документ, оскільки не здійснено повної перевірки майнового стану боржника, не здійснено вихід за місцем проживання боржника.

Як вбачається з тексту постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві підставою винесення вищезазначеної постанови є встановлена законом заборона стягнення на майно боржника з посиланням на п.9 ч.1 ст.47 та ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснювалося частково, повертається стягувачеві у разі якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У даному випадку мова йде про Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно п.1 цього Закону протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із Законом України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше житлове майно.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєкту нерухомого майна від 14.07.2016 р. на даний час у власності боржника ОСОБА_3 знаходиться: житловий будинок в м.Коломиї, вул. Королівська, 11, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності, серія номер: 24502911, виданого 21.07.2014р., державним реєстратором ОСОБА_4 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 411805126106; квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 09.06.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 879591).

Враховуючи зазначене вище у звязку з наявністю іншого нерухомого майна відсутні підстави для застосування мораторію на стягнення з майна, що є предметом іпотеки відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Тому, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві при таких обставинах є неправомірним та таким, що додатково підтверджує відсутність вчинення державним виконавцем усіх дій щодо виявлення майна боржника.

Крім того, слід звернути увагу, що виконавчий документ, що підлягає до виконання передбачає стягнення боргу, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, тому необхідним є перевірка усього майнового стану боржника.

Попри те, головним державним виконавцем Коломийського ВДВС ГТУЮ Івано-Франківської області Микицеєм В.Д. без вчинення даних виконавчих дій, передчасно повернуто виконавчий документ, оскільки не здійснено повної перевірки майнового стану боржника, не здійснено вихід за місцем проживання боржника.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У заяві про відкриття виконавчого провадження №30-3/722 від 29.04.2016 р. на виконання виконавчого листа № 346/3814/15-ц, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 01.04.2016 року стягувач просив накласти арешт на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження.

Попри те, постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження не були винесені одночасно з відкриттям виконавчого провадження.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєкту нерухомого майна відсутні дані щодо накладення арешту на майно боржника у звязку з відкриттям виконавчого провадження.

Крім того, сама постанова про відкриття виконавчого провадження не була скерована на адресу стягувача у відповідності до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно, вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тому, просить: визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Коломийською ВДВС ГТУЮ Івано-Франківської області Микицея В.Д. звязку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, а саме: не вчинення виконавчих дій щодо повного зясування майнового стану позичальника; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Микицея В.Д. у звязку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передчасного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2016 року; зобовязати головного державного виконавця Микицея В.Д. відновити виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк»; визнати неправомірною та незаконною бездіяльність головного державного виконавця Микицея В.Д. у звязку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення виконавчих дій, а саме: невинесення постанови про накладення арешту у ВП № 51148860 про стягнення з ОСОБА_3; зобовязати головного державного виконавця Микицея В.Д винести постанову про накладення арешту на майно та/чи кошти боржника у ВП № 51148860 про стягнення з ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав повністю.

Головний державний виконавець Микицей В.Д. проти скарги заперечив. Пояснив, що вживав заходів щодо встановлення майнового стану боржника по даному виконавчому провадженню, зокрема направляв відповідні запити в органи Пенсійного фонду України, фіскальну службу, поліцію, органи Держгеокадастру. Арешт на майно не накладав, оскільки згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.10.2015р. ОСОБА_3 не є одноосібним власником житлового будинку, а квартира знаходиться в іпотеці скаржника.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча повідомлявся про час місце судового розгляду справи.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та дослідивши зібрані докази, вважає, що скарга частково підставна і підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Як встановлено в судому засіданні, згідно оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження № 51149060 заява стягувача про відкриття виконавчого провадження надійшла у Коломийський відділ ДВС 18.05.2016р. 20.05.2016р. головним державним виконавцем Микицеєм В.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження . 22.06.2016р. винесено оскаржувану постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з посиланням на п.9 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи наявністю встановленої законом заборони на звернення стягнення на майно боржника .

Згідно п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснювалося частково, повертається стягувачеві у разі якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Суд вважає, дії головного державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови та дану постанову передчасними і неправомірними, оскільки головним державним виконавцем всупереч вимогам ст. 11 ч.1,2, ст. 47 ч.1 п.9 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови,не проведено достатніх і необхідних виконавчих дій щодо повного з»ясування майнового стану боржника, зокрема наявності у нього рухомого майна, не відібрано пояснення у боржника.

Посилання державного виконавця на направлення запитів не підтверджено матеріалами представленого ним і оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження № 51149060. Також, суду не представлено відповідного рішення про об»єднання даного виконавчого провадження з виконавчим провадженням № 51148860 про стягнення з ОСОБА_3 в користь скаржника заборгованості за кредитним договором.

Наявність у боржника транспортного засобу та іншого рухомого майна на яке можливе звернення стягнення вбачається з рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.10.2015р. про поділ майна. Згідно даного рішення у власності боржника є 1/2 частина житлового будинку по вул. Королівській 11 в м. Коломиї та ? частина квартири по вул. Чорновола 25/2.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєкту нерухомого майна від 14.07.2016р. у власності боржника ОСОБА_3 знаходиться: житловий будинок в м.Коломиї, вул. Королівська, 11, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності, серія номер: 24502911, виданого 21.07.2014р., держаним реєстратором ОСОБА_4 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 411805126106; квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 09.06.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 879591).

Дана квартира знаходиться під іпотекою стягувача. Даних в державному реєстрі щодо інших обтяжень на вищезгадане нерухоме майно на час винесення оскаржуваної постанови не має.

Таким чином, суд вважає, що слід визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Коломийською відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 щодо невчинення виконавчих дій з метою повного зясування майнового стану боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 51149060. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Микицея В.Д. щодо передчасного винесення постанови від 22.06.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2016 року. Зобовязати головного державного виконавця Микицея В.Д. відновити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1827 грн. судового збору.

В решті заявлених вимог скарги слід відмовити, оскільки у відповідності до норм ч. 2 ст. 25 вищевказаного Закону, на яку посилається скаржник, накладення арешту на майно та кошти боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження є правом, а не обов»язком державного виконавця, яке може бути реалізоване після відновлення виконавчого провадження. До того, ж 20.05.2016р. державним виконавцем Микицеєм В.Д. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження в іншому виконавчому провадженні № 51148860 про стягнення в користь скаржника заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного , керуючись ст. 383, 385, 386, 387 ЦПК України,---

У Х В А Л И В:

Скаргу задоволити частково. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Коломийською відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 щодо невчинення виконавчих дій з метою повного зясування майнового стану боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 51149060. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Микицея В.Д. щодо передчасного винесення постанови від 22.06.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2016 року. Зобовязати головного державного виконавця Микицея В.Д. відновити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1827 грн. судового збору. В решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня проголошення чи отримання копії ухвали, шляхом подання апеляції через Коломийський міськрайсуд.

Суддя Потятинник Ю. Р.