Вирок № 62924068, 04.10.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

1-кп/225/20/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2016 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Бабенко С.С.,

суддів Пискунова В.І., Челюбєєва Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Панасенко Г.Ю.,

прокурора Калашникової Т.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька Донецької області у режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ

У відповідності з вимогами ст. 331 ч.3 КПК України, судом у судовому засіданні на обговорення поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи інші обставини, встановлені під час розгляду питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченим виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вважає, що запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинувачених від суду, підстави для продовження запобіжного заходу взяття під варту (тримання під вартою) не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні такого строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Міру запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою у Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області, кожному залишити без змін, продовживши строк цього запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 02 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Судді :