Ухвала суду № 62920430, 21.11.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/979/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Токарєв С. М.Номер провадження 22-ц/788/1709/16 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 50

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року

у цивільні справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволений.

Стягнуто із ОСОБА_3 аліменти на утримання його неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 04 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів проволити на користь матері дитини - ОСОБА_5.

Допущене негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким змінити розмір аліментів, належних до стягнення з 1 000 грн. до 450 грн.

При цьому зазначає, що на цей час його довіритель не має постійної роботи та його заробітки є мінливими. Інших джерел доходів ОСОБА_3 не має, а тому, в нього відсутня фізична можливість виконати рішення суду та сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом. Вважає, що позивачем не надано доказів того, що донька знаходиться на її утриманні, крім того, до цього часу не встановлене місце проживання дитини та письмово не визначено, на чиєму саме утриманні знаходиться дитина. На цей час донька проживає та зареєстрована за місцем проживання батька та матері у квартирі, яка належить колишньому подружжю по 1/2 частині. Зазначає, що донька з дев'ятимісячного віку та по 2016 рік проживала у батьків відповідача та знаходилася на утриманні батька та бабусі. Вважає, що докази позивача про те, що вона сплачує кошти за навчання дитини та дитсадок спростовуються довідкою Жовтневої сільради про те, що дитина перебувала на вихованні матері відповідача та довідкою Путивльського НВО, у якій зазначено, що з 01 січня 2016 року по 27 липня 2016 року дитина відвідувала дитячий садок лише 28 днів. Всі дні, що дитина не знаходилася у дитячому садку, вона проживала у батьків його довірителя. Вважає, що суд у рішенні безпідставно, без будь-яких доказів вказує на те, що відповідач має значні заробітки та доходи, що спростовується довідкою ПП «Рона ОПТ» згідно якої, у період з 01 грудня 2014 року по 06 січня 2016 року ОСОБА_3 отримав заробітну плату в розмірі 24 750 грн. 23 коп. Дані обставини свідчать про однобокий розгляд справи та упереджене ставлення суду до сторони відповідача. Також вказує, що шлюб між сторонами даної справи був розірваний з ініціативи ОСОБА_3 через недостойну поведінку у шлюбі матері дитини - позивача у дані справі, а тому, вважає, що аліменти у розмірі 450 грн. є прийнятними для матеріального стану відповідача та достатніми для неповнолітньої дитини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_5, її представника ОСОБА_7, які проти скарги заперечують, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 та стягуючи на користь позивача 1 000 грн. аліментів на утримання дочки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач має брати належну участь в утриманні доньки і визначаючи саме таку суму, врахував матеріальне становище як дочки так і відповідача.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Звертаючись до суду у серпні 2016 року з вказаним позовом, ОСОБА_5, обґрунтовувала його тим, що з 25 вересня 2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, від якого має спільну з відповідачем дочку ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1. Через відсутність взаємопорозуміння подружні стосунки між ними припинені. Однією сім'єю з відповідачем вони не проживають, донька знаходиться на повному її утриманні, відповідач ніякої фінансової допомоги не надає, на даний час вирішується питання про розірвання шлюбу. 02 вересня 2016 року позивач змінила позовні вимоги та з урахуванням того, що відповідач працює у Польщі та має мінливі доходи, розмір яких проконтролювати неможливо, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 у розмірі 1 000 грн., до її повноліття.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, сторони з 25 вересня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.5).

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 на звороті).

Дитина відвідує дитячий садок з травня 2014 року та є вихованкою ІІ молодшої групи, що підтверджується довідкою Путивльського навчально - виховного об'єднання від 26 серпня 2016 року № 05/08/234 (а.с.29).

Як вбачається з довідки Путивльського районного центру зайнятості №1103 від 29 серпня 2016 року ОСОБА_3 у центрі зайнятості, як безробітний станом на 29 серпня 2016 року не зареєстрований (а.с.28).

Відповідач в іншому шлюбі не перебуває. Ним не надано доказів на підтвердження його важкого матеріального становища чи стану здоров'я, наявності інших утриманців. Не наведені обставини, які мають істотне значення для визначення аліментів у меншому, ніж визначив суд, розмірі. Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 є молодою здоровою людиною, взмозі надавати допомогу своїй малолітній дитині.

Крім того, як вбачається з пояснень сторін у судовому засіданні, відповідач знаходиться на заробітках у Польщі. Із роздруківки з інтернет - сайту, наданої Апеляційному суду Сумської області вбачається, що некваліфікована робота у Польщі на даний час оцінюється у 16 000 грн.Також з пояснень сторін вбачається, що дитина на даний час проживає разом з матір'ю - позивачем у справі та знаходиться на її повному утриманні.

Правильно і з достатньою повнотою встановивши фактичні обставини справи та належним чином їх оцінивши, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, як батько дитини, зобов'язаний утримувати свою дочку до досягнення нею повноліття, сплачуючи аліменти у вірно визначеному розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Висновки суду відповідають вимогам ст.ст.199-201 СК України і узгоджуються з роз'ясненнями, викладеними в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року

у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -