Ухвала суду № 62918001, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя доповідач Епель О.В.

У Х В А Л А

24 листопада 2016 року Справа № 826/2157/16

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торг Сіті» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торг Сіті» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2016 р. № 0000282800 про сплату штрафних санкцій у розмірі 170359,70 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судом рішення відповідач подав апеляційну скаргу про скасування зазначеної постанови та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а ухвалою від 25 жовтня 2016 року - повернуто апелянту через не усунення недоліків.

Після цього відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року у цій справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 187, 189 КАС України, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи /Т.1 а.с.56/ вбачається, що апелянт отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції 18.08.2016 р. і звертався з відповідною апеляційною скаргою, про що зазначено вище.

З даною апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 09.11.2016 р., а отже, з пропуском строку звернення, визначеного ст.186 КАС України, мотивуючи причини пропуску строку звернення тим, що він не мав можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги з відповідними додатками, на теперішній час судовий збір також не сплачений.

З огляду на це, наведені апелянтом причини пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою видаються нелогічними, безпідставними і не обґрунтованими.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, такий недолік як пропуск строку звернення з апеляційною скаргою є первинним по відношенню до всіх інших.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, апелянтом не сплачено судовий збір.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1378,00 грн.

Отже, оскільки предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги майнового характеру за ппр від 29.01.2016 р. № 0000282800 на суму 170359,70 грн., судовий збір за які складає 2555,41 грн., а за подання апеляційної скарги на рішення у цій справі становить: 2555,41 х 110% = 2810,94 грн. та підлягає сплаті за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/2157/16 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність в нього права на звільнення від сплати судового збору, відстрочення/розстрочення його сплати чи зменшення розміру.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, апелянтом судовий збір не сплачено, а подано клопотання про його звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Разом з тим, перевіривши доводи заявника вважаю, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна правова норма закріплена у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається апелянт.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами, а тому, для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною для відстрочення/розстрочення сплати судового збору - те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір.

Тож, для застосування судом положень статті 88 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Однак, апелянтом не було надано жодних доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, наприклад виписок по рахункам, кошторису й тощо, а отже, в даному випадку відсутні жодні правові підстави для застосування судом норм ст. 88 КАС України, тож, у задоволенні вказаного вище клопотання слід відмовити.

Згідно приписам ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та вищевикладені правові норми, у задоволенні клопотань апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, апеляційну скаргу - залишити без руху та надати апелянту тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом зазначення поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом тридцяти днів з дня отримання її копії.

Роз'яснити апелянту, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.В. Епель