Постанова № 62917953, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гашинський М.А.

Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №426/7983/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 31 серпня 2016 року у справі № 426/7983/16-а за позовом ОСОБА_4 до поліцейського роти № 3, 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Морукова Олександра Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністартивне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського роти № 3, 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Морукова О.В. про визнання протиправними дій поліцейського Марукова О.В. та скасування постанови серії ПС2 № 597843 від 15.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 31 серпня 2016 року, суд задовольнив позовні вимоги позивача.

Визнав постанову серії ПС2 № 597843 від 15.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП незаконною та скасував.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП направив на новий розгляд компетентному органу (посадовій особі) до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач порушив вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП та не виконав вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції звернулося з апеляційною скаргою в якій посилається хибність висновків суду першої інстанції, зазначає, що рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року було прийняте до внесення змін та доповнень у норми КУпАП, якими в свою чергу, зокрема, було більш врегульовано питання коли адміністративна справа повинна розглядатися на місці скоєння правопорушення без складання відповідного протоколу. Наполягає, що інспектор патрульної поліції Маруков О.В. на місці скоєння правопорушення врахував всі необхідні обставини при розгляді справи, та виніс постанову відповідно до чинного законодавства. Просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову Сватівського районного суду Луганської області від 31 серпня 2016 року, прийняти нове рішення на користь відповідача, відшкодувавши судові витрати.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

15.07.2016 року інспектором роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Маруковим О.В. винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 597843, відповідно до якої ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 на 91 км. траси «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ», здійснив обгін іншого транспортного засобу на перехресті, чим порушив п. 14.6 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. За скоєння даного адміністративного правопорушення до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ст.ст. 268, 287-289, 307-309 КУпАП (а.с. 6).

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 14.6 а) ПДР України передбачено заборону обгону на перехресті.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, за порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 9 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Частиною 1 ст. 284 КУпАП передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 285 КУпАП Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції Національної поліції України, тобто постанову винесено уповноваженою особою.

Також, з ч. 5 ст. 258 КУпАП вбачається, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція) справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 Інструкції передбачено що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач діяв в межах наданих повноважень у визначений законодавством спосіб при встановлені порушення ПДР України та оформленні належним чином постанови ПС2 № 597843 від 15.07.2016 року а також обранні міри покарання.

Стосовно посилань позивача на рішення Контситуційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року (далі - Рішення № 5-рп/2015) колегія суддів зазначає наступне.

Вказане рішення Конституційного суду було прийнято до змін внесених 14.07.2015 року № 596 - VIII Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», які були направлені на істотну зміну та спрощення порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху саме для поліцейських. Внесені зміни стосувались зокрема ст. 33, 221, 258, 276 КУпАП. Розглянуте Конституційним судом питання у рішенні від 26.05.2015 р., стосовно винесення постанов за порушення у сфері безпеки дорожнього руху «за місцем вчинення» чи «на місці вчинення», було доповнено та деталізовано у КУпАП шляхом внесення змін в липні 2015 року. Так у ст. 258 було змінено другу частину такого змісту: Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Колегія суддів зазначає, що пункт 2.3 Рішення № 5-рп/2015 визначає, що перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Враховуючи зміни, які були внесені до ч. 2 ст. 258 КУпАП, то такий перелік, викладений в ч. 1 ст. 258 КУпАП доповнено правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції який наведений як вже згадувалось в ч. 1 ст. 222 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, суд апеляційної інстанції вважає що розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та притягнення особи до відповідальності має відбуватись у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення - без складання відповідного протоколу.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про незаконність розгляду відповідачем адміністративної справи на місці здійснення правопорушення.

Позивач в своєму позові також посилається на те що патрульним поліцейським було порушено порядок розгляду справи та не з'ясовано усіх необхідних обставин передбачених у ст.ст. 278, 280 КУпАП. Проте колегія суддів не приймає дані доводи позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення,

подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови ПС 2 № 597843, позивачу було роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності а саме ст.ст. 268, 287-289, 307-309 КУпАП, про що є відповідний підпис позивача у даній постанові, незгода щодо здійсненого правопорушення та складання оскаржуваної постанови позивачем не заявлялась.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при не вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому вбачає підстави для скасування постанови.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Тобто, за приписами наведеної норми на користь суб'єкта владних повноважень суд присуждає лише судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Інші судові витрати не присуджуються і відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення на користь Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції судового збору у сумі 606,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 31 серпня 2016 року у справі № 426/7983/16-а - задовольнити.

Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 31 серпня 2016 року у справі № 426/7983/16-а - скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до поліцейського роти № 3, 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Морукова О.В. про визнання протиправними дій поліцейського Марукова О.В. та скасування постанови серії ПС2 № 597843 від 15.07.2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова