Ухвала суду № 62917877, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №428/5163/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2016 р. у справі № 428/5163/16-а (головуючий І інстанції Юзефович І.О.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії за віком та сплатити заборгованість,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просив, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії з березня 2016 року, зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком та сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року, на рахунок в уповноваженого банку, обраному раніше позивачем - ПАТ «Сбербанк», звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1903,18 грн. (а.с.1-7).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2016 року задоволено частково позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_3 пенсії з 01 березня 2016 року, зобов'язав відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з урахуванням заборгованості виниклої за період з 01 березня 2016 року. У задоволені інших позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю (а.с.77-79).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи (а.с.115-116).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що з метою перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці, відповідач звернувся до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та виявив, що довідка від 01.12.2014 року № 1175 , яку позивач надав до відповідача і яка знаходиться в матеріалах пенсійної справи, у базі відсутня. Буд-якої іншої довідки позивач до управління не подавав. Також, апелянт зазначає, що позивач з заявою до відповідача про поновлення виплати пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, не звертався.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_3 є пенсіонером, з 01 серпня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на підставі заяви від 03.12.2014 року, та отримує пенсію за віком, що підтверджується розпорядженням № 76505 від 13.01.2015 року (а.с.64).

Позивачем при зверненні до відповідача з заявою від 03 грудня 2014 року про взяття на облік пенсійної справи та поновлення виплати пенсії було подано довідку від 01 грудня 2014 року № 1175 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.53).

Крім того, позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради було видано довідку від 13.08.2015 року № 919044355 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (а.с.11).

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу не приймалось.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 02 серпня 2016 року, позивачу з березня 2016 року припинилась виплата пенсії (а.с.64 зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, виплати пенсії позивачеві припинено з березня 2016 року, після надходження до УПФУ даних щодо відсутності довідки в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Задовольняючи частково позовні вимог, суд першої інстанції виходи з того, що у відповідача не було законних підстав для припинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2016 року.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції на час призупинення пенсії позивачу) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюються в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому. Зазначені виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії такої довідки, виданої після 09.09.2015 року. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати.

Отже, умовами продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому на весь час дії такої довідки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року на час її прийняття строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлено не було.

26.08.2015 року Постановою Кабінету Міністрів № 636 внесено зміни до Постанови № 509, якими, зокрема встановлено строк дії такої довідки у шість місяців з дати її видачі.

Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: подала заяву про відмову від довідки; скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; повернулася до покинутого місця постійного проживання; виїхала на постійне місце проживання за кордон; подала завідомо недостовірні відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті на облік позивача до УПФУ ним надано довідку від 01 грудня 2014 року, згідно якої позивача взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача - м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова (а.с. 63).

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

З матеріалів справи вбачається, що виплату пенсій позивачу призупинено за наслідками проведеного співставлення бази отримувачів пенсій та Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, яка ведеться Управлінням праці та соціального захисту населення у відповідності з постановою КМУ від 01.10.2014 року № 509 з 01.03.2016 року, що не передбачено статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Колегія суддів зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних. З огляду на викладене, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що на час припинення відповідачем виплати пенсії позивачу в березні 2016 року, були відсутні, встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення пенсійних виплат.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 13.08.2015 року № 919044355, позивач з серпня 2015 року був зареєстрований в м. Сєвєродонецьку, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, тобто, на час зупинення виплати пенсії позивач мав статус внутрішньо переміщеної особи (а.с.11).

Також, відповідач не надав доказів, що приймаючи розпорядження про зупинення виплати пенсії позивачу, відповідач діяв у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136 та Порядком верифікації та моніторингу державних виплат.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що на час припинення пенсії позивачу в березні 2016 року не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, тому дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій стосовно невиплати пенсії позивачу з березня 2016 року відповідачем не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечуючи проти позову відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2016 р. у справі № 428/5163/16-а залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2016 р. у справі № 428/5163/16-а залишити без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції, прийняте за результатами перегляду адміністративної справи, розглянутої судом першої інстанції в порядку скороченого провадження, за частиною 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді І.А.Васильєва

С.В. Жаботинська