Постанова № 62917769, 22.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 903/391/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14/1388 від 10.05.2016р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 04/10-16, від 04.10.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 підприємства "Нова перспектива" на рішення господарського суду Волинської області від 08.08.16р. у справі № 903/391/16 (суддя Слободян Оксана Геннадіївна)

за позовом Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1471

до відповідача ПП "Нова перспектива"

про стягнення 114 911,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 1471 державної прикордонної служби України (надалі - позивач) звернулась в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с.3-15) до приватного підприємства «Нова перспектива» (надалі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача ПП "Нова перспектива" 114911 грн. 97 коп. штрафних санкцій, з них 103179 грн. 71 коп. пені, 11732 грн. 26 коп. штрафу на підставі договору №103-15 від 08.06.2015р. про постачання вугілля кам'яного.

Рішенням господарського суду Волинської області від 08.08.2016 (а.с.143-146) позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що відповідач не довів своїх заперечень щодо отримання заявок в інші терміни, ніж зазначено позивачем, а також безпідставності нарахування штрафних санкцій, тому позовні вимоги на підставі статей 612, 629, 712 Цивільного кодексу України та статей 193, 230, 231 Господарського кодексу України підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зокрема зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають викладеним у рішенні обставинами справи.

Зокрема, апелянт вказує, що суд помилково дійшов висновку про порушення строків поставки відповідачем згідно з умовами договору №103-15 від 08.06.2015. В підтвердження викладеного посилається, зокрема, на ті обставини, що заявка № 2-15 від 26.06.2015 отримана ним 06.07.2015 р. , № 4-15 від 10.07.2015 отримана 05.08.2015, а заявки № 3-15 від 07.07.2015 р., №6-15 від 26.08.2015 та № 7-15 від 07.09.2015 взагалі підприємством не отримувалась у зазначеному договором порядку.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/391/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. (а.с.149).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.10.2016 на 10 год. 40 хв. (а.с.150).

30.09.2016 на виконання вищевказаної ухвали суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу (а.с.167-178), в якому останній заперечує доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому позивач у відзиві зазначає, що відповідно до умов договору ним на електронну пошту постачальника направлено заявки, що підтверджується копією журналу обліку реєстрації та направлення заявок, однак постачальником порушені терміни постачання товару, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій. Зазначає, що відповідач не довів факту неотримання заявок, а тому вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та необґрунтованими.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.10.2016 у зв»язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів (а.с.181), протоколом якої визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р. (а.с.182).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів (а.с. 183).

В судовому засіданні від 05.10.2016р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, застосовуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, колегією суддів згідно п. 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.11.2016 на 11 год. 00 хв. (а.с. 187-188).

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 позивачем надано докази направлення до відповідача електронною поштою заявок на поставку товару згідно вимог п.5.2, 5.3 договору (а.с. 193-203).

Крім того, на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 відповідачем надано копії заявок №2-15 від 26.06.2015 та № 4-15 від 10.07.2015 з відмітками про дату отримання (а.с. 206-210).

В судовому засіданні від 01.11.2016р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Згідно доказів, поданих позивачем, вважає останні такими, що не є належними доказами на підтвердження відправлення заявок позивачем, зокрема зазначає, що електронна адреса, вказана у скріншотах не відповідає адресі, вказаній у п. 5.3 договору.

Представник позивача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Крім того, 25.10.2016р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 клопотання представника позивача задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.11.2016 на 10 год. 30 хв. (а.с. 213-214).

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 позивачем надано письмові пояснення щодо доказів направлення заявок на електронну пошту відповідача (а.с.218).

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.11.2016 у зв»язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, протоколом якої визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів.

В судовому засіданні 22.11.2016 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Зокрема, зазначив, що згідно наказу адміністрації Держприкордонслужби України від 14.03.2012 р. №175 укладення та контроль за виконанням договору від 08.06.2016 №103-15 на постачання вугілля між позивачем та відповідачем покладено на начальника відділення зберігання військової частини 1471 ОСОБА_4, з електронної пошти якого позивачем і відправлялись заявки на поставку.

Крім того, зазначив, що відповідно до вимог п.5.2 договору, позивач направив заявки на електронну пошту постачальника, вказану у даному договорі в розділі 12. Разом з тим, у даному договорі не визначено електронної пошти позивача, з якої він зобов»язаний відправляти вищевказані заявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.06.2016р. між військовою частиною 1471 (ОСОБА_5) та ПП "Нова перспектива" (Постачальник) був укладений Договір № 103-15 про постачання вугілля камяного (з доставкою до військових частин Державної прикордонної служби України згідно зі специфікацією договору) на загальну суму 20 238 510 грн.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобовязується передати ОСОБА_5 у власність вугілля камяне (код 05.10.1), якість, кількість, асортимент, місце та спосіб постачання, товароодержувачі, ціни якого, зазначені у специфікаціях, яка є невідємною частиною цього Договору (додаток 1), а ОСОБА_5 зобовязується оплатити прийнятий на умовах цього Договору товар.

Відповідно до п. 6.2 Договору ОСОБА_5 має право контролювати поставку товару у строки, установлені цим Договором, а згідно п.6.3 Договору Постачальник зобовязаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

Згідно пункту 5.2 Договору поставка товару за цим Договором здійснюється за Заявкою ОСОБА_5.

Відповідно до п.5.3 Договору Постачальник зобов'язаний в день отримання Заявки ОСОБА_5 підтвердити її отримання шляхом відправлення на електронну пошту ОСОБА_5, з підписом відповідальної особи про дату та час отримання бланку Заявки ОСОБА_5, з подальшим письмовим підтвердженням на адресу ОСОБА_5 про початок та кінцевий термін поставки товару відповідно до отриманої заявки ОСОБА_5.

Згідно пункту 5.4 Договору строк поставки товару за цим Договором складає 30 календарних днів згідно Заявки ОСОБА_5.

Отже, Постачальник зобовязаний поставити товар в кількості та строки зазначені в Заявках ОСОБА_5 (з подальшим корегуванням). Проте, в порушення умов договору Постачальник допустив прострочення строків поставки до військових частин Державної прикордонної служби України на різні терміни.

В звязку з порушенням термінів поставки товару ОСОБА_5 направив Постачальнику лист-попередження від 17.03.08.2016 року про виконання умов договору від 08.06.2015 року № 103-15.

За умовами договору, за заявкою ОСОБА_5 від 15.06.15 р. вих. №1-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку вугілля камяного до Луцького та Львівського прикордонних загонів в кількості 1 917,00 т не пізніше 15.07.2015 p., поставка товару в кількості 928,80 т згідно видаткової накладної від 30.06.2015року №19 відбулась 30.06.15 ( в межах строків поставки за Заявкою від 15.06.15р. № 1-15).

Наступна поставка товару в кількості 988,2 т на суму 2 069 290, 80 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 21.07.2015 року №24 відбулась 21.07.2015 р., з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 5 календарних днів.

За заявкою ОСОБА_5 від 26.06.15 р. вих. №2-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку товару до військової частини 1493 не пізніше 30.07.2015 p., але фактична поставка товару в кількості 630,00 т на суму 1 319 220, 00 грн. відбулась 06.08.2015 р., що підтверджується видатковою накладною постачальника від 06.08.2015 року №26, з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 6 календарних днів.

За заявкою ОСОБА_5 від 07.07.15 р. вих. №3-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку товару до військових частин 9953, 9951, 9937, 1472 не пізніше 06.08.2015р. На лист Постачальника від 05.08.15 № 05-081 про збільшення строків поставки, вказаних в договорі, листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 19.08.15 р. № 721/1510 кінцевий термін постачання було продовжено до 15.10.2015 року.

Фактична поставка товару до в/ч 9937 в кількості 479,00 т на суму 1 003026грн. згідно видаткової накладної постачальника від 13.08.2015 року №27 відбулась 13.08.2015 р., з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 6 календарних днів.

Також, фактична поставка товару до в/ч 1472 в кількості 16,00 т на суму 33504грн. відбулась 14.08.2015р., що підтверджується видатковою накладною постачальника від 14.08.2015 року №29, що призвело до порушення строку поставки товару з боку Постачальника на 7 календарних днів.

Фактична поставка товару до в/ч 9951 в кількості 239,00 т на суму 550 512,60 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 15.10.2015 року №49 відбулась 15.10.2015 р., лист про коригування строків був направлений до відповідача 19.08.15 р. № 721/1510. Таким чином порушення строку поставки товару з боку Постачальника за Заявкою ОСОБА_5 від 07.07.15 р. вих. №3-15 за період з 06.08.15 р. по 19.08.15р. склало 12 календарних днів.

Фактична поставка товару до в/ч 9953 в кількості 256,95 т на суму 538 053,30 грн. відбулась 27.08.2015 р., що підтверджується видатковою накладною постачальника від 27.08.2015року №31. Лист про коригування строків був направлений до відповідача 19.08.15 р. № 721/1510, таким чином порушення строку поставки товару з боку Постачальника за Заявкою ОСОБА_5 від 07.07.15 р. вих. №3-15 за період з 06.08.15р по 18.08.15 р. склало 12 календарних днів .

Окрім того, постачальником було здійснене постачання вугілля в кількості 256,95 т замість 259,00 т, вказаних в Заявці. Таким чином, відповідачем було недопоставлено 2,05 т.

У подальшому листом від 11.12.15 р. № 721/2749 Про зменшення обсягів закупівлі кількість закупівлі товару для в/ч 9953 була зменшена на 2,05 т, але порушення строків поставки 2,05 т за період з 15.10.15 р. по 10.12.15 р. склало 56 календарних днів,

У подальшому, за заявкою ОСОБА_5 від 10.07.15 р. вих. №4-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку товару в кількості 1 140,00 т до підрозділу військової частини 2142 не пізніше 08.08.2015 р. ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 19.08.15 р. №721/1510 кінцевий термін постачання було продовжено до 15.10.2015 року. Фактична поставка товару до в/ч 2142 в кількості 519,00 т на суму 1 086786,00 грн. відбулась 13.08.2015 р., про що свідчить видаткова накладна постачальника від 13.08.2015 року №28, з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 4 календарних дні

Наступна фактична поставка товару до в/ч 2142 в кількості 621,00 т на суму 1 300 374,00 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 25.08.2015 року №30 відбулась 25.08.2015 р., з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 10 календарних днів.

За заявкою ОСОБА_5 від 26.08.15 р. вих. № 6-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку товару в кількості 758, 00 т до підрозділів військової частини 2138, 2196, 2197 не пізніше 14.10.2015 р., листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 19.08.15 р. № 721/1510 кінцевий термін постачання було продовжено до 15.10.2015 року, на лист Постачальника від 13.10.15 №13-101 про збільшення строків поставки, вказаних в договорі, листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 15.10.15 р. №721/2200 кінцевий термін постачання було продовжено до 30.10.2015 року. На лист Постачальника від 27.10.15 №27/10/15-01 про збільшення строків поставки, вказаних в договорі, листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 30.10.15 р. №721/2372 кінцевий термін постачання було продовжено до 10.11.2015 року.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 2138 згідно даної заявки повинна складати 316,00 т. Фактична поставка товару до в/ч 2138 в кількості 193,00 т на суму 444 556,20 грн. відбулась 18.11.2015 р., про що свідчить видаткова накладна постачальника від 18.11.2015 року №76, з порушенням строку поставки товару з боку Постачальника на 7 календарних днів.

Наступна поставка товару до в/ч 2138 в кількості 49,00 т на суму 112 866,60 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 09.12.2015 року №90 відбулась 09.12.2015 р., що призвело до порушення строку поставки товару в кількості (316 т - 193 т) 123,00 т з боку Постачальника на 28 календарних днів.

ОСОБА_5 від 11.12.15 №721/2749 було зменшено обсяг закупівлі товару до в/ч 2138 на 40 т, Постачальником порушено строк постачання товару в кількості 74,00 т (123т - 49т) на 30 календарних днів.

Наступна поставка товару до в/ч 2138 в кількості 34,00 т на суму 78 315,60 грн. відбулась 18.12.2015 р., що підтверджується видатковою накладною постачальника від 18.12.2015 року №98, що призвело до порушення строку поставки товару в кількості 34,00 т (74т - 40т) з боку Постачальника на 37 календарних днів.

Згідно умов п.7.3 Договору за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 2196 згідно даної заявки повинна складати 278,00 т. Фактична поставка товару до в/ч 2196 в кількості 261,40 т на суму 602108,76 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 10.11.2015 року №66 відбулась 10.11.2015 р., кількість недопоставленого товару склала 16,6 т (275 т - 261,4 т) на суму 38 236,44 грн. У подальшому листом ОСОБА_5 від 11.12.15 р. № 721/2749 обсяг закупівлі товару був зменшений на 16,6 т. Порушення строку поставки товару з боку Постачальника складає 30 календарних днів.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 2197 згідно даної заявки повинна складати 164,00 т. Фактична поставка товару до в/ч 2197 в кількості 66,10 т на суму 152254,74 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 10.11.2015 року №65 відбулась 10.11.2015 р. (в межах строків постачання). Кількість недопоставленого товару склала 97,90 т (164 т - 66,1 т) на суму 225 502,86 грн.

Наступне постачання товару в кількості 66,00 т на суму 152 024, 40 грн. відбулось 09.12.15 р., що підтверджується видатковою накладною постачальника від 09.12.2015 року №91.

Таким чином порушення строку поставки товару з боку Постачальника в кількості 97,90 т відбулось на 28 календарних днів. Залишок недопоставленого товару склав (164,00 т- 66,1 т- 66,00 т = 31,90 т ) 31,90 т на суму 73 478, 46 грн.

Як вбачається з видаткової накладної постачальника від 18.12.2015 року №99 кінцеве постачання товару до цієї частини згідно вищевказаної заявки в кількості 31,90 т на суму 73 478, 46 грн. відбулось 18.12 15 р. з порушення строку поставки товару з боку Постачальника на 37 календарних днів.

За заявкою ОСОБА_5 від 07.09.15 р. вих. № 7-15, Постачальнику необхідно було здійснити поставку товару в кількості 807, 00 т до підрозділів військових частин 2161, 1491, 1471, 1498 - до 10.11.15 р.

Згідно умов договору та листів ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 19.08.15 р. № 721/1510 кінцевий термін постачання було продовжено до 15.10.2015 року, листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 15.10.15 р. №721/2200 кінцевий термін постачання було продовжено до 30.10.2015 року, листом ОСОБА_5 про коригування строків поставки від 30.10.15 р. № 721/2372 кінцевий термін постачання було продовжено до 10.11.2015 року.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 2161 згідно даної заявки повинна складати 282,00 т. Фактична поставка товару до в/ч 2161 в кількості 133,50 т на суму 307 503,90 грн. згідно видаткової накладної постачальника від 04.11.2015року №61 відбулась 04.11.2015 р. (в межах строків постачання). Відповідно недопоставка до в/ч 2161 склала: (282 т -133,5 т = 148,5т) 148,5 т.

Наступне постачання товару відбулось в кількості 63,00 т на суму 145 114, 20 грн. 13.11.15р., про що свідчить видаткова накладна постачальника від 13.11.2015 року №68, що призвело до порушення строку поставки товару з боку Постачальника на 2 календарних дні. Відповідно недопоставка до в/ч 2161 склала: (148,5т - 63,00т) 85,5 т

Наступне постачання товару відбулось в кількості 61,00 т на суму 140 507, 40 грн. 10.12.15 р. згідно видаткової накладної постачальника від 10.12.2015 року №92 .При цьому порушення строку поставки товару з боку Постачальника становить 29 календарних дні.

У подальшому листом ОСОБА_5 від 11.12.15 р. № 721/2749 обсяг закупівлі товару був зменшений на 19,50 т ( 85,5 т - 61 т). Порушення строку поставки товару з боку Постачальника становить 30 календарних днів. Відповідно недопоставка до в/ч 2161 за цією заявкою склала : (85,5 т - 61,00 т -19,50 т) 5,00 т

ОСОБА_5 від 16.12.15 р. № 721/2771 обсяг закупівлі товару був зменшений на 5,00 т. Порушення строку поставки товару з боку Постачальника становить 35 календарних днів та нарахування пені в розмірі 403,20грн.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 1491 згідно даної заявки повинна складати 228,00 т. Фактична поставка товару згідно видаткової накладної постачальника від 10.11.2015 року №64 до в/ч 1491 в кількості 195,00 т на суму 449 163,00 грн. відбулась 10.11.2015 р. (в межах строків постачання). Відповідно недопоставка до в/ч 1491 склала: (228 т - 195,0 т) 33,0 т.

ОСОБА_5 від 11.12.2015 р. №721/2749 обсяг закупівлі товару був зменшений на 33,00 т. Порушення строку поставки товару з боку Постачальника склало 30 календарних днів.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 1471 згідно даної заявки повинна складати 150,00 т. Фактична поставка товару до в/ч 1491 в кількості 101,00 т на суму 232643,40 грн. відбулась 12.10.2015 р. згідно видаткової накладної постачальника від 12.10.2015 року №45. Недопоставка до в/ч 1491 склала: (150 т - 101,0 т) 49,0 т.

Наступне постачання товару відповідно до видаткової накладної постачальника від 17.11.2015 року №73 відбулось в кількості 49,00 т на суму 112 866, 60 грн. 17.11.15 р., що призвело до порушення строку поставки товару з боку Постачальника на 6 календарних днів.

Загальна кількість постачання товару до в/ч 1498 згідно даної заявки повинна складати 147,00 т. Згідно видаткової накладної постачальника від 27.10.2015року №53 фактична поставка товару до в/ч 1498 в кількості 120,00 т на суму 276 408,00 грн. відбулась 27.10.2015 р. Відповідно недопоставка до в/ч 1498 склала: (147 т - 120,0 т) 27,0 т.

Наступне постачання товару згідно видаткової накладної постачальника від 18.11.2015 року №77 відбулось в кількості 27,00 т на суму 62191,80 грн., що призвело до порушення строку поставки товару з боку Постачальника на 7 календарних днів.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів частини 2 статті 632, частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України: зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (аналогічна позиція висвітлена в статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України: боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вказувалось вище, пунктом 5.4 Договору визначено кінцевий строк поставки товару - протягом 30 днів згідно заявки замовника.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

За приписами п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 2 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у п.5.4 Договору, Постачальник сплачує ОСОБА_5 пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.

Оскільки відповідач, в порушення договірних зобовязань, у встановлений договором строк, поставку обумовленого договором товару здійснював з порушенням термінів поставки та не в повному обємі, позивачем згідно поданих позивачем розрахунків нараховано 114911грн. 97коп., у тому числі 103179 грн. 71коп. пені та 11732 грн. 26 коп. штрафу.

Колегія суддів, здійснивши перерахунок пені та штрафу встановила, що їх розмір становить відповідно 103179 грн. 71 коп. та 11732 грн. 26 коп., що відповідає заявленому розміру, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на факт отримання заявок позивача в інші, пізніші строки, а також на неотримання ряду заявок, як на підставу скасування даного рішення, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність даного заперечення з огляду на наступне.

Зокрема, відповідач зазначає, що заявка № 2-15 від 26.06.2015 отримана ним 06.07.2015 р. , № 3-15 від 07.07.2015 р. ним не отримувалась, № 4-15 від 10.07.2015 отримана 05.08.2015, №6-15 від 26.08.2015 підприємством не отримувалась, № 7-15 від 07.09.2015 не отримувалась.

Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи та під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що вищевказані заявки направлені позивачем відповідачу в день їх реєстрації, що підтверджується копією журналу обліку реєстрації та направлення заявок (а.с.133-134) та скріншотами (зображеннями екрана комп»ютера) з електронної пошти відповідального працівника позивача cbzp@i.ua (а.с.193-200).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що згідно пунктів 5.2 та 5.3 договору №103-15 від 08.06.2015 не передбачено, з якої саме електронної пошти позивач зобов»язаний направити заявку, проте зазначено, що постачальник має підтвердити її отримання шляхом направлення листа на електронну пошту замовника central_baza@pvu.gov.ua.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів надсилання листів-підтверджень на електронну пошту замовника у зазначені ним в апеляційній скарзі строки та не вказано, на яких підставах здійснювались ним поставки товару згідно договору. Твердження відповідача про неотримання вищевказаних заявок спростовується листами самого відповідача, в яких останній посилався на дані заявки, а також на фактичну поставку товару.

Щодо доводів апелянта про несвоєчасне прибуття представника позивача для отримання товару за заявкою №1-15 від 15.06.2015, на які він посилається як на підставу пропуску виконання даної заявки, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів несвоєчасного прибуття представника позивача, а тому вказані доводи не беруться до уваги.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вищевказані норми законодавства у даних правовідносинах, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність порушень відповідачем умов договору та відповідально підстав для задоволення позову.

Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В підтвердження своїх заперечень та вимог апеляційної скарги відповідач не довів викладеного та не надав відповідних доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства "Нова перспектива" від 19.08.16р. на рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2016р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 08 серпня 2016 року у справі №903/391/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/391/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.