Рішення № 62917620, 21.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2016 р.Справа № 916/2664/16

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград

про стягнення 29387,11 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 29387,11 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Златоград у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвали суду на юридичну адресу, відповідно до відомостей роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якої наявна у матеріалах справи, однак надіслана кореспонденція суду повернулась до суду без вручення відповідачу з довідкою поштової організації з зазначенням про закінчення терміну зберігання. (а.с. 32-34).

З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Златоград (Споживач) укладено Договір №6106 на постачання теплової енергії (надалі договір), відповідно до п. 1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалення нежилих приміщень по вул. Софіївській, 20, в обсягах згідно до Додатку 1 до цього договору.

Згідно до п. 3.2.2. Договору, Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 4.2.1. та 4.2.2. Теплопостачальна організація зобовязується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 та гарантує безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов договору, Правил користування тепловою енергією від 03.10.2007р. №1198, Правил технічної експлуатації теплоспоживчого обладнання та діючого законодавства.

Положеннями п. 5.1. Договору визначено, що облік споживання теплової енергії визначається: на опалення розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39 грн. за 1 Гкал на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Згідно до п. 6.3. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4. Договору, Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 6.6 Договору, у випадку якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь Теплопостачальної організації, Споживач зобовязаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

На виконання умов укладеного Договору, Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси було здійснено зобовязання щодо поставки теплової енергії Споживачу.

Однак, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград не було сплачено спожиту теплову енергію в повному обсязі, у звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість за період з 01.11.2015р. по 31.03.2016р. у розмірі 29387,11 грн., яка станом на момент розгляду справи є непогашеною, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься у матеріалах справи. (а.с. 8).

У відповідно до положень п. 6.7. Договору, перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу, зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі.

Згідно до п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з 01.10.2007р. його та діє до 31.12.2008 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.( п. 10.4 Договору).

Позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 29387,11 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст 193 ГК України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 23 „Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобовязаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Златоград прийнятих на себе зобовязань за Договором №6106 на постачання теплової енергії від 01 жовтня 2007 року., отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за період з 01.11.2015 року по 31.03.2016 року в розмірі 29387,11 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 29387,11 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Урожайна,10; код 32272022) на користь на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (65110, м.Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код 34674102; р/р № в АТ „Державний ощадний банк України, філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк, МФО 328845) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 29387 (двадцять девять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 11 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златоград (67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Урожайна,10; код 32272022) на користь на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код 34674102) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Повний текст рішення складено 23.11.2016 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко