Постанова № 62914156, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 488/1243/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Лазарева Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції м.Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції м.Миколаєва про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16 березня 2016 року серії ПС2 № 476433, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченим п.п.3.34 ПДР України та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутністю складу такого правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що в діях позивача є склад правопорушення, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною.

Постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Постанова про адміністративне правопорушення № 476433 серії ПС2 від 16 березня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасована, суд обмежився усним зауваженням.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст.1 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, у зв'язку із відсутністю заяв від всіх осіб про слухання справи за їх участю.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне

16 березня 2016 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Зазначеною постановою встановлено, що 16.03.2016 року о 14.05 год. позивач, керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY державний номер НОМЕР_1 в м.Миколаєві по вул. Янтарній, біля будинку № 64, рухаючи від пр.Жовтневого в напрямку вул. Академіка Рильського, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 (додаток 1), чим порушив ПДР України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, а тому скасував оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення та обмежився усним зауваженням.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п.1.1. ПДР вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до розділу 33 ПДР України Дорожні знаки, дорожній знак 3.34 «зупинку заборонено» визначає, що забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правовопорушення, відповідач, як посадова особа управління патрульної поліції у м.Миколаєві ДПП, вважав доведеними обставини вчинення ОСОБА_2 порушення п.3.34 ПДР.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису з нагрудного реєстратора відповідача, долученої до матеріалів справи, вбачається що автомобіль позивача перебуває в зоні дії знаку 3.34, що позивачем не заперечується.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР України.

Крім того, судова колегія вважає вірними доводи апелянта щодо неправомірного застосування судом першої інстанції ст.22 КУпАП України.

Так, у постанові суду першої інстанції не зазначено, які саме обставини вчинення адмінправопорушення та чому особа правопорушника стали підставою для визнання порушення позивачем ПДР малозначним.

Відповідно до п.2. та п.3 ч.1 ст.202 КАС України, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невірною правовою оцінкою обставин по справі, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління патрульної поліції м.Миколаєва - задовольнити.

Постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян