Ухвала суду № 62914088, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/6492/16-а

Категорія: 5.6 Головуючий в 1 інстанції: Подзігун Г.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1.5 розділу 1 рішення виконкому ММР від 25.03.2016 року № 295 «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві», а також зобов'язати виконком ММР розглянути питання щодо надання ФОП ОСОБА_2 дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді односторонніх рекламних засобів 3.0 х 0.8 м з улаштуванням металевого турнікета за адресами:

- вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. Московської (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до пр. Центрального (пр. Леніна) (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. Пограничної (вул. Чигрина) (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. 1 Слобідської (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Кузнецької (вул. Скороходова) (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Московської (2 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. 1 Слобідської (3 шт.);

- вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Чкалова (3 шт.);

- пр. Центральний (пр. Леніна) ріг вул. 3 Слобідської (вул. Дзержинського), біля с/м «АТБ» (3 шт.);

- пр. Центральний (пр. Леніна) - вул. Садова, напроти ТРЦ «City Centеr» (6 шт.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу було відмовлено у видачі дозволів на розміщення вищезазначеної зовнішньої реклами з тих підстав, що дозволи оформлені більш ніж на один рекламний засіб в одному дозволі, що не відповідає розділу 5 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві; в ескізі з конструктивними рішеннями рекламного засобу відсутні всі необхідні розміри; в погоджувальній частині примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами відсутня печатка УДАІ УМВС України в Миколаївській області, не вказані посади, прізвища, ініціали осіб, які погодили дозвіл; дозволи погоджено до встановлення пріоритету.

Позивач вважає, що рішення було прийнято всупереч положенням вищезазначених Правил, а у видачі дозволу йому було відмовлено з таких підстав, які не передбачені Правилами, оскільки позивачем було виконано увесь передбачений законодавством комплекс дій, спрямованих на отримання дозволу.

Крім того, позивач вважає, що за принципом «мовчазної згоди», закріпленим Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», дозволи фактично були ним отримані, оскільки виконком ММР у встановлений десятиденний строк з дня отримання повного пакету документів не прийняв рішення про відмову у видачі дозволу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказувала на те, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності із чинним законодавством України, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає, а також посилалася на те, що питання щодо видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами є виключним повноваженням відповідного дозвільного органу (виконавчого комітету ММР).

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2016 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

ФОП ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 12 вересня 2007 року, види діяльності друкування іншої продукції, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; рекламні агентства, посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

11 вересня 2014 року через Центр надання адміністративних послуг ММР позивач звернувся із заявами на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді односторонніх рекламних засобів 3.0 х 0.8 м з улаштуванням металевого турнікета за адресами: вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. Московської (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до пр. Центрального (пр. Леніна) (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. Пограничної (вул. Чигрина) (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Чкалова, у напрямку руху до вул. 1 Слобідської (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Кузнецької (вул. Скороходова) (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Московської (2 шт.); вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. 1 Слобідської (3 шт.); вул. Садова ріг вул. Пограничної (вул. Чигрина), у напрямку руху до вул. Чкалова (3 шт.); пр. Центральний (пр. Леніна) ріг вул. 3 Слобідської (вул. Дзержинського), біля с/м «АТБ» (3 шт.).

Разом з тим, 29 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами розміром 3,0 х 0,8 м за адресою: пр. Центральний (пр. Леніна) - вул. Садова, напроти ТРЦ «City Centеr» (6 шт.).

22 вересня 2014 року та 07 жовтня 2014 року Робочим органом Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було прийнято рішення № 729/14-П та № 744/14-П про встановлення пріоритетів заявника на місце розташування зовнішньої реклами яким, було встановлено пріоритет позивача на місце розташування зовнішньої реклами рекламних засобів розміром 3,0 х 0,8 м за вищезазначеними адресами. Строк дії пріоритетів складає три місяці.

На підставі зазначених рішень Робочого органу між позивачем та відповідачем 22 вересня 2014 року та 07 жовтня 2014 року на строк дії пріоритету було укладено договори № 729/14-П та № 744/14-П відповідно, згідно з умовами яких Робочий орган надає позивачу пріоритет на місця розташування рекламних засобів для оформлення дозвільних документів на вищезазначені рекламні засоби, а позивач зобов'язався здійснювати оплату за пріоритет на місця розташування рекламних засобів згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві. Строк дії договору три місяці.

14 жовтня 2014 року позивач звернувся із заявами на ім'я Миколаївського міського голови, в яких просив відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» просив видати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами розміром 3,0 х 0,8 м за вищезазначеними адресами. До цих заяв позивач додав дозволи на розміщення зовнішньої реклами у 2-х примірниках.

Щодо усіх рекламних засобів містяться ситуаційні схеми та схеми розміщення рекламних засобів, які узгоджені із головним архітектором міста, а певні зі схем також і з Адміністрацією Центрального району м. Миколаєва.

25 лютого 2016 року комісією, створеної наказом начальника Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради у складі голови комісії: заступника начальника Управління Нефьодова О.А., членів комісії: директора юридичного департаменту ММР Кірлан Н.В., заступника директора департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ММР Харченка І.Б., на підставі доручення Миколаївського міського голови від 15.02.2016 року № 07-м, було проведено службове розслідування виконання службовими особами виконавчих органів ММР вимог законодавства України при підготовці проекту рішення виконкому ММР «Про дозвіл на розміщення зовнішньої реклами», який було винесено на розгляд виконкому ММР 15.02.2016 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що примірники дозволу передбачають його видачу одразу на декілька рекламних засобів, що не відповідає розділу 5 Правил; в ескізі з конструктивними рішеннями рекламного засобу відсутні всі необхідні розміри; в погоджувальній частині примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами відсутня печатка УДАІ УМВС України в Миколаївській області, не вказані посади, прізвища, ініціали осіб, які погодили дозвіл; дозволи погоджено до встановлення пріоритету (п. 1.4 Акту).

25 березня 2016 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, було прийнято рішення № 295 «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві».

Вказаним рішенням, керуючись актом перевірки від 25.02.2016 року, Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, пп. 13 п. «а» ст. 30, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком ММР вирішив відмовити у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивачу у вигляді односторонніх рекламних засобів 3.0 х 0.8 м з улаштуванням металевого турнікета за вищезазначеними адресами:

Визначена підстава: примірники дозволу передбачають його видачу одразу на декілька рекламних засобів, що не відповідає розділу 5 Правил; в ескізі з конструктивними рішеннями рекламного засобу відсутні всі необхідні розміри; в погоджувальній частині примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами відсутня печатка УДАІ УМВС України в Миколаївській області, не вказані посади, прізвища, ініціали осіб, які погодили дозвіл; дозволи погоджено до встановлення пріоритету.

Апелянт вважає відмову у видачі дозволу необґрунтованою та такою, що не відповідає положенням чинного законодавства України, у зв'язку з чим і звернувся до суду із даним позовом.

Судом першої інстанції вірно визначено, що правовідносини, пов'язані із розміщенням зовнішньої реклами у м. Миколаєві, регулюються положеннями Законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» (зі змінами та доповненнями) (далі Типові правила), рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 1015 від 04.10.2011 року «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві» (далі Правила).

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до пп. 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Згідно з п. 2 Типових правил, п. 2 Правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (рішення виконкому Миколаївської міської ради), який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці на території м. Миколаєва.

Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Відповідно до п. 3 Типових правил (в редакції, чинній на момент погодження видачі дозволів) зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Пунктом 4 Типових правил (в редакції, чинній на момент погодження видачі дозволів) закріплено, що на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з п. 16 Типових правил (в редакції, чинній на момент погодження видачі дозволів) дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій. Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.

Відповідно до п. 23 Типових правил дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві регулюється пунктом 5 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.

Так, для одержання дозволу заявник подає державному адміністратору або представнику Робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву встановленої форми, до якої додаються: фотокартка місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів) з розташуванням компютерного макета запланованої рекламної конструкції та її ескіз з конструктивним рішенням (формат А-4); доручення керівника юридичної особи або нотаріально посвідчене доручення фізичної особи для ведення справи по оформленню документів на розміщення зовнішньої реклами (у разі подачі документів довіреною особою). Перелік документів для подачі заяви є вичерпним (п. 5.1 Правил).

Робочий орган протягом п'яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламної конструкції, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу. Після перевірки місця керівник Робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету (п. 5.4 Правил).

Пунктом 5.5 Правил встановлено, що у разі прийняття рішення про встановлення пріоритету Робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з Додатком 2, де зазначається перелік уповноважених органів (особи), з якими необхідно їх погодити.

Одночасно між виконкомом міської ради та заявником укладається договір про пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, який підписується міським головою (заступником міського голови).

Заявник протягом 3 місяців оформлює обидва примірники дозволу та подає їх державному адміністратору разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви та номер рішення про встановлення пріоритету на місце розташування рекламної конструкції. Державний адміністратор передає вказані документи Робочому органу в порядку, встановленому чинним законодавством (п. 5.14 Правил).

Заявник повинен погодити дозвіл з наступними органами: власником (розпорядником, користувачем) місця або уповноваженим ним органом (особою); управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради згідно з регламентом приймає рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні (п. 5.26 Правил).

Згідно з п. 5.31 Правил у наданні дозволу може бути відмовлено, у разі коли: подання заявником неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу; виявлення у документах, поданих субєктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу; інші підстави, встановлені законами України. Відмова у видачі дозволу за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в судовому порядку згідно з діючим законодавством.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було здійснено комплекс дій, спрямованих на отримання відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами за вищезазначеними адресами, а саме подано заяви, встановлено пріоритет на розміщення, виконано ряд дій із погодження розміщення зовнішньої реклами.

У той же час, на думку суду, позивачем не було дотримано вимоги Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.

Виходячи із положень розділу 2, п. п. 5.1, 5.4 Правил, на думку суду, позивачем не було дотримано положення законодавства в частині оформлення одного дозволу на один рекламний засіб.

Відповідно до розділу 2 Правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (рішення виконкому Миколаївської міської ради), який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці на території м. Миколаєва.

Згідно з п. 5.1 Правил для одержання дозволу заявник подає державному адміністратору або представнику Робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву встановленої форми, до якої додається, зокрема, фотокартка місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів) з розташуванням комп'ютерного макета запланованої рекламної конструкції та її ескіз з конструктивним рішенням (формат А-4).

Зважаючи на сутність дозволу як відповідної підстави на розміщення відповідної рекламної конструкції саме у певному, конкретно встановленому місці, а також виходячи із тлумачення вищезазначених положень Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, суд приходить до обґрунтованого переконання, що розділом 5 Правил передбачено можливість отримання виключно одного дозволу на один, конкретно визначений, рекламний засіб, який розміщується у певному конкретно встановленому місці.

В той же час, із наявних у матеріалах справи копіях дозволів, поданих позивачем Робочому органу, неможливо встановити місце розташування кожного окремо взятого рекламного засобу, відносно яких позивач має намір отримати дозвіл, оскільки фотокартки на дозволах мають зображення одразу декількох рекламних конструкцій, що, на думку суду, порушує положення розділу 5 Правил.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем в розумінні чинного законодавства України не було належним чином погоджено розміщення вищезазначених рекламних засобів із органами Державтоінспекції, з огляду на таке.

Типовими правилами та Правилами встановлено, що у випадку розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування, дозвіл, після встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, має бути погоджений із відповідним органом ДАІ.

При цьому, форма дозволу, яка є додатком № 2 до Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, передбачає, що у погоджувальній частині має міститися підпис уповноваженої особи, її ініціали та прізвище, а також відповідна печатка органу Державтоінспекції.

В той же час, із наявних у матеріалах справи копій дозволів вбачається, що у погоджувальних їх частинах відсутні, як прізвище та ініціали посадової особи ДАІ, так і печатка органу ДАІ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на одному із дозволів взагалі відсутній підпис уповноваженої особи органу ДАІ.

Лист в.о. начальника відділу превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області суд оцінює критично, оскільки у ньому роз'яснені положення відповідного законодавства України, чинного станом на 15 березня 2016 року, які не діяли станом на день погодження дозволів позивачем.

Сама по собі наявність печатки «Узгоджено» у погоджувальній частині не усуває необхідності проставлення відповідного відбитку печатки органу Державтоінспекції у передбаченому формою дозволу місці.

Колегія суддів також погоджується із посиланнями відповідача на те, що зазначеним листом відділу превентивної діяльності було підтверджено обов'язковість зазначення прізвища та ініціалів уповноваженої особи у погодженні, які, однак, у наданих суду копіях дозволів відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що дозволи були погоджені із органами ДАІ 29.08.2012 року (один із дозволів) та 20.11.2013 року (інші дозволи). Разом з тим, пріоритет позивача на місце розташування засобів зовнішньої реклами за вказаними адресами було встановлено лише 22.09.2014 року та 07.10.2014 року, тобто розміщення рекламних засобів було погоджено позивачем до встановлення відповідних пріоритетів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем було порушено п. 5.5 Правил, оскільки погодження дозволів із відповідними органами має здійснюватися лише після встановлення пріоритету на відповідне місце розташування рекламного засобу.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді односторонніх рекламних засобів 3.0 х 0.8 м з улаштуванням металевого турнікета за вищезазначеними адресами.

В той же час, Закон України «Про рекламу», який містить відсильні норми на нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України та акти місцевих органів влади, на думку суду, містить спеціальні норми щодо спірних правовідносин, у зв'язку з чим застосуванню підлягають положення саме спеціального законодавства, яке прямо регулює порядок отримання відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем, всупереч п. 5.25 Правил, не було укладено договір про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, а плата за розміщення рекламних засобів позивачем не вносилася, у зв'язку з чим застосування зазначеної норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не є можливим.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян