Рішення № 62913446, 07.11.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15283/16-ц

провадження № 2/753/6919/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем Горбань С.І., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі сплаченого страхового відшкодування в сумі 10389,48грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 24 листопада 2014 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Toйота д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та БМВ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Автомобіль БМВ був застрахований у ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до договору добровільного страхування, на виконання умов якого на підставі рахунку, актів виконаних робіт та страхових актів було здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 10389,48 грн. Оскільки ОСОБА_2 є винним у дорожньо-транспортній пригоді, а його цивільно-правова відповідальність не була застрахована, ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до положень ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набуло право зворотної вимоги до винуватця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі виплаченого відшкодування.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 подав письмові заперечення на позов пославшись на незаконність і безпідставність вимог ПрАТ «СК «УСГ». На обґрунтування заперечень зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СК «Наста» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 50000 грн. та нульовою франшизою. Оскільки розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності, у відповідача немає обов'язку відшкодовувати заподіяну шкоду.

Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

24 листопада 2014 р. в м. Києві в м. Києві на перехресті пр-ту П.Григоренка та пр-ту Бажана сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Toйота д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та БМВ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 є особою, винною у цій дорожньо-транспортній пригоді, що доводиться постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2015 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. (а.с. 16).

Автомобіль БМВ д.н.з. НОМЕР_2 належить ТОВ «Тек Інжиніринг», яке застрахувало свої майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням вказаним автомобілем, у ПрАТ «СК «УСГ» згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-14-00005 від 13 січня 2014 р. (а.с. 3-4).

25 листопада 2014 р. ТОВ «Тек Інжиніринг» повідомило страховика про настання страхового випадку та подало заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 5).

На виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «УСГ» здійснило оцінку завданої потерпілій особі майнової шкоди та виконало свої зобов'язання по виплаті страхового відшкодування, перерахувавши безготівкові кошти в загальному розмірі 10389,48 грн. на рахунок ТОВ «АВТ «Баварія», що підтверджується рахунком-фактурою, актами виконаних робіт, страховими актами, розрахунками суми страхового відшкодування та платіжними дорученнями від 3 грудня 2014 р. № 29178 та від 6 січня 2015 р. № 20 (а.с. 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15).

Правовою підставою заявлених ПрАТ «СК «УСГ» вимог є, зокрема, положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є особою, винною в дорожньо-транспортній пригоді, і на час цієї пригоди він не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Проте ці доводи спростовуються наданим стороною відповідача полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 6216769 від 2 грудня 2013 р., відповідно до якого на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність відповідача при використанні автомобіля Toйота д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ СК «Наста» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 50000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - в сумі 100000 грн. та нульовою франшизою (а.с. 39).

З огляду на вказану обставину повинні діяти не правила регулювання деліктних зобов'язань, а положення закону, які передбачають покладення обов'язку відшкодування завданої потерпілому шкоди не на особу, яка завдала шкоди, а на іншу особу.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що страховик, який виплатив потерпілому страхове відшкодування, має право регресної вимоги до страховика цивільно правової відповідальності винної особи і лише в разі недостатності страхової виплати вправі пред'явити регресні вимоги до особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Оскільки полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача встановлена нульова франшиза, а максимально можливий розмір виплати за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., обов'язок відшкодувати позивачу витрати, понесені на виплату потерпілій особі страхового відшкодування, лежить на страховику цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_2, оскільки це випливає із суті договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 р. у справі № 6-2808цс15, відповідно до якої потерпіла особа вправі вільно, на власний розсуд обирати спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, на регресні правовідносини не розповсюджуються, оскільки абсолютне право на відшкодування шкоди за рахунок винної особи має лише потерпілий.

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних положень цивільного закону правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 суми сплаченого позивачем потерпілому страхового відшкодування суд не вбачає і відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: