Ухвала суду № 62913095, 17.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 р.Справа № 820/3973/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. по справі № 820/3973/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альдар» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Альдар») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту -відповідач, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 18.07.2016 року, податковою декларацією;

- зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 18.07.2016 року;

- зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області негайно провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року по справі № 820/3973/16 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, викладене у формі повідомлення від 18.07.2016 року № 10381/10/20-30-08-02-24 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Альдар" у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Зобов'язано Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Альдар" 18.07.2016 року.

Зобов'язано Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області провести відповідні коригування у особовій картці товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" у зв'язку із поданням ним податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40, код ЄДРПОУ: 39376219) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4134,00 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн..

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року по справі № 820/3973/16 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Альдар» залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, посилається на те, що від оперативного управління Центральної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надійшла довідка про встановлення місцезнаходження ТОВ "Альдар" з позначкою "Місцезнаходження юридичної особи не встановлено". Стверджує, що податкова декларація за червень 2016 року заповнена з порушенням п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, оскільки вказана у декларації податкова адреса не відповідає дійсності. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачем цілком правомірно було прийнято рішення про невизнання податкової декларації ТОВ "Альдар" за червень 2016 року як податкової звітності, а відтак, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар" зареєстроване та фактично знаходиться за податковою адресою: 61166, Харківська обл., м. Харків, Шевченківський (Дзержинський) р-н, пр-т Науки, 40 та перебуває на обліку, як платник податків, в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

18.07.2016 року ТОВ "Альдар" подано до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року у паперовому вигляді, отримання якої підтверджується штампом податкової інспекції із вхідним номером №1600034115 від 18.07.2016 року (а.с. 20-22).

Листом № 10384/10/20-30-08-02-24 від 18.07.2016 року Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомила ТОВ «Альдар» про невизнання як податкової звітності поданої податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року по підприємству ТОВ "Альдар", оскільки останню надано з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням). Позивачеві запропоновано подати нову звітність, оформлену згідно вимог чинного законодавства, та зазначено граничний термін подання декларації з ПДВ за червень 2016 року - 20.07.2016 року (а.с. 23-24).

Не погодившись з діями відповідача щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року, невизнання її як податкової звітності, ТОВ "Альдар" звернулось до суду з даним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Згідно з п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.8, п.49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктом 49.10 ст. 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Отже, відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав, не передбачених приписами Податкового кодексу України, заборонена.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за червень 2016 року слугувало порушення п.48.3 ст.48 ПК України при заповненні вказаної податкової декларації, а саме: відсутність позивача за податковою адресою (за місцезнаходженням).

Відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В силу п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Альдар» орендує у ТОВ «Акціонери» нежитлове приміщення - частину кімнати № 612-А площею 13 кв.м., розташоване на 6-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, проспект Науки, 40, про що свідчить наявні в матеріалах справи копії договору оренди № 95-Арк від 01.04.2016 року та акту прийому-передачі до цього договору від 01.04.2016 року (а.с.15-17, 19).

Адреса «м. Харків, пр. Леніна, буд. 40» зазначена в якості місцезнаходження ТОВ "Альдар" у витязі з реєстру платників ПДВ від 15.12.2014 року(а.с.14).

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 13.04.2016 року місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Альдар» є адреса: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки, буд.40 (а.с.9-13).

Вищезазначена адреса - м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки (колишня назва - проспект Леніна), буд. 40 - співпадає з адресою, яка зазначена ТОВ «Альдар» у податковій звітності (а.с.20).

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що зміни юридичної адреси (місцезнаходження) ТОВ "Альдар" не відбулося, а відтак, у Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відсутні підстави для неприйняття податкової звітності за червень 2016 року.

Записи про відсутність ТОВ "Альдар" за місцезнаходженням або про направлення до державного реєстратора повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних відносин не вносились.

Колегія суддів зауважує, що службова записка №560/20-30-21-16 від 30.03.2016 року, відповідно до якої Оперативним управлінням Центральної ОДПІ м. Харкова повідомлено, що на виконання запиту №755/20-30-15-01-15 від 23.03.2016 року на відпрацювання ризикового платника податків ТОВ "Альдар", проведеними заходами було встановлено відсутність ТОВ "Альдар" за місцезнаходженням: м. Харків, пр.. Леніна, б.40, не може бути визнана належним доказом відсутності позивача за юридичною адресою, оскільки не містить інформації щодо часу вчинення відповідних заходів зі встановлення юридичної адреси позивача та складу осіб, які вчиняли такий захід.

Також, колегією суддів враховано лист орендодавця ТОВ «Альдар» - ТОВ "Акціонери" від 25.07.2016 року №12, в якому зазначено, що ТОВ "Акціонери" не отримувало протягом березня - липня 2016 року жодного запиту від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області та оперативного управління Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області щодо наявності/відсутності підприємства ТОВ "Альдар" за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 40 та не надавало копій договорів оренди приміщення чи інших документів з цього приводу. Також, до керівництва ТОВ «Акціонери» протягом березня - липня 2016 року не зверталися представники Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області та оперативного управління Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області про виділення представника Товариства для участі у відвідуванні офісу підприємства ТОВ «Альдар» за адресою: м. Харків, пр.-т Науки, 40, будь - які документи про відсутність ТОВ «Альдар» за вказаним адресом з відома керівництва ТОВ "Акціонери" у присутності та за участю представника Товариства не складались. (а.с. 39)

Доводи апеляційної скарги про те, що податкова адреса ТОВ "Альдар" має розбіжності з базами даних Центральної ОДПІ колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені відомості носять суто службовий характер та не створюють юридичних наслідків для підприємства.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.04.2016 року, колегія суддів зазначає, що висновок відповідача про відсутність ТОВ "Альдар" за місцезнаходженням не підтверджений належними і допустимими доказами та не є підставою невизнання податкової звітності відповідачем за червень 2016 року.

За приписами п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як зазначалось вище, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за червень 2016 року слугувало порушення п.48.3 ст.48 ПК України при заповненні цієї податкової декларації, а саме відсутність позивача за податковою адресою, зазначеною у цих податкових деклараціях.

Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вищевказаної податкової декларації, у рядку 05 податкової декларації "Податкова адреса" позивачем зазначено : 61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 40 (а.с. 20-22), що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Реєстру платників ПДВ (а.с. 9-14).

Таким чином, позивачем у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року вірно зазначено податкову адресу підприємства, яка співпадає з юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням.

Інших доводів щодо невідповідності поданих позивачем декларацій вимогам п.48.3 ст.48 ПК України, крім невірного зазначення місцезнаходження підприємства, відповідачем не викладено а ні в надісланому на адресу позивача листі від 18.07.2016 року № 10384/10/20-30-08-02-24 про відмову у визнанні цієї декларації податковою звітністю, а ні в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за червень 2016 року та невизнання її податковою звітністю є протиправними, відтак, податкова декларація ТОВ "Альдар" з ПДВ за червень 2016 року повинна бути визнана такою, що прийнята у день її фактичного отримання - 18.07.2016 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1, 2 п.1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних платежів та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (далі по тексту - Порядок № 422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи ТОВ «Альдар» у прийнятті податкової декларації за червень 2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року по справі № 820/3973/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. по справі № 820/3973/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2016 р.