Ухвала суду № 62913041, 17.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/302/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

17 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії Територіального сервісного центра 2643 Регіонального сервісного центра МВС в Івано-Франківській області щодо надання ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) відмови у проведенні перереєстрації, у зв'язку із заміною номерного знаку транспортному засобу марки ГАЗ, моделі - 21, 1966 року випуску, колір - сірий, тип ТЗ - легковий, тип кузова - седан, номер кузова НОМЕР_2, рами (шасі) НОМЕР_5, яка оформлена листом від 30 квітня 2016 за № 926;

- зобов'язання Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центра МВС в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2) від 20 квітня 2016 р.;

- та зобов'язання провести перереєстрацію транспортного засобу у зв'язку із заміною номерного знаку та закріпленням його за автомобілем марки ГАЗ, моделі - 21, типу легковий, 1966 року випуску, колір - сірий, тип кузова - седан, номер кузова НОМЕР_2, рами (шасі) НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_3 номерного знаку НОМЕР_6, а також видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки ГАЗ, модель -21, 1966 року випуску, колір - сірий, тип ТЗ - легковий, тип кузова - седан, номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, рами (шасі) НОМЕР_5, двигун - НОМЕР_3.

20 квітня 2016 року позивач, з метою перереєстрації автомобіля в сервісному центрі МВС, у зв'язку із заміною номерного знаку відповідно до чинних державних стандартів, звернувся до відповідача з заявою №90034454 від 20.04.2016 року про проведення операції "Перереєстрація при заміні номерного знаку" ( а.с. 12).

Позивачем було сплачено у повному обсязі кошти за здійснення перереєстрації вказаного вище автомобіля і вартість нового комплекту номерних знаків, що підтверджується квитанцією № 16142508 від 20.04.2016 року (а.с.16).

За наслідками розгляду зазначеної заяви відповідач, листом № 926 від 30.04.2016р., відмовив позивачу в перереєстрації транспортного засобу та у закріплені на автомобіль номерного знака НОМЕР_7, у зв'язку з тим, що відповідно до п.3.3 Наказу МВС №432 від 29 жовтня 2007р., до повного використання літерних символів відповідної серії, заборонено замовлення номерних знаків з іншими літеросполуками (а.с.17).

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про дорожній рух" та Наказу МВС України від 11 серпня 2010р. №379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації вказаного автомобіля стало зазначення відповідачем неможливості проведення реєстрації із заміною номерного знаку вказаного позивачем у зв'язку із забороною використання додаткової літерної серії НОМЕР_8 до повного використання основної серії позначення автомобілів зареєстрованих в Чернівецькій області - НОМЕР_9.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи, прийшов до висновку, що чинне законодавство не містить заборони використання вказаної позивачем у заяві на здійснення державної реєстрації транспортного засобу літерної серії номерного знаку НОМЕР_8, тому надання відмови у проведенні перереєстрації транспортного засобу є неправомірною.

При цьому судом першої інстанції зазначено про неможливість судом перебирання повноважень відповідача та здійснення (зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію) реєстрації транспортного засобу, та на підставі чого відмовлено у задоволенні частини позовних вимог, а саме здійснення перереєстрації транспортного засобу у зв'язку із заміною номерного знаку та закріпленням його за автомобілем марки ГАЗ, моделі - 21, типу легковий, 1966 року випуску, колір - сірий, тип кузова - седан, номер кузова НОМЕР_2, рами (шасі) НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_3 номерного знаку НОМЕР_6, а також видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо здіснення державної реєстрації транспортних засобів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Так, відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За результатами розгляду заяви позивача про реєстрацію транспортного засобу із присвоєнням вказаного позивачем номерного знаку, відповідач прийняв рішення яким відмовив у її здійсненні, чим фактично реалізував свої дискреційні повноваження.

Суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів прийшов до висновку щодо неправомірності відмови відповідача із вказаних ним підстав.

Однак суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не може втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів та перебирати на себе їх функції.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання проведення державної реєстрації вказаного транспортного засобу та видачі свідоцтва про його реєстрацію, розцінюються судом саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість частини заявлених позивачем вимог, які правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.