Ухвала суду № 62912434, 16.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/7834/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, Чернігівського міського центру зайнятості, до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, Чернігівського міського центру зайнятості, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів у сумі 10125,95 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 15.04.2015 №НТ150415 ОСОБА_2 надано статус безробітної; наказом від 16.04.2015 №НТ150416 останній призначено допомогу по безробіттю.

Згідно довідки - розрахунку від 05.01.2016 №06/79 ОСОБА_2 нараховано матеріальне забезпечення з допомоги по безробіттю у період з 02.05.2015 по 02.12.2015 у розмірі 10125,95 грн.

В подальшому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2015 у справі №826/8293/15, яка залишена без змін ухвалю Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015, ОСОБА_2 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Чернігівській області.

У зв'язку із наведеним Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України прийнято наказ від 18.12.2015 №575-к, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді.

З огляду на викладене, Чернігівським міським центром зайнятості прийнято наказ від 05.01.2016 №4, яким вирішено вжити заходи з повернення Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України матеріального забезпечення на випадок безробіття, виплаченого за період з 02.05.2015 по 02.12.2015 ОСОБА_2, на підставі чого на адресу відповідача направлено претензію від 05.01.2016 №05/81.

Зважаючи на наявний у відповідача, як роботодавця, який незаконно звільнив власного працівника, обов'язок з повернення центу зайнятості розміру допомоги по безробіттю, сплаченої такому працівнику, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пунктів 1, 5, 8, 9 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору, зокрема відповідно до статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 2 частини першої статті 31 зазначеного Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 судовим рішенням поновлено на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Чернігівській області, у зв'язку із незаконним звільненням на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. У зв'язку із наведеним ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Разом з тим, частиною першою статті 34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд серед іншого має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» установлено, що до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до положень частини третьої статті 6, пункту 5 частини другої статті 17, пункту 5 частини четвертої статті 50 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дана справа належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2, яку поновлено на посаді судовим рішенням, було виплачено допомогу по безробіттю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1378 гривень.

Як вбачається з адміністративного позову, предметом спору є стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, у зв'язку із поновленням рішенням суду особи на посаді, у сумі 10125,95 грн.

Враховуючи, що даний спір може призвести до зменшення майна особи, колегія суддів вважає, що даний адміністративний позов має майновий характер.

Отже, в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно, судовий збір повинен складати 1515,80 грн (1378,00х1,1).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року - без змін.

Стягнути з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 12) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) 80 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 21.11.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.