Рішення № 62912015, 16.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016

Справа №910/15753/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" про стягнення боргу 68 584,31 грн., за участю представників позивача – не з’явився, відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року до суду звернувся позивач з вимогами до відповідача про стягнення 68 584,31 грн. – заборгованості відповідача з компенсації (відшкодування) податку на землю, 11 806,52 грн. інфляційних втрат, 1 899,35 – 3% річних та 7 224,22 грн. – пені за договором оренди нерухомого майна №1803 від 27.09.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2016 року.

Представники сторін у судове засідання 16.11.2016 року не з’явилися, відповідач відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.09.2010 року між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі" (орендар) було укладено договір №1803 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення №129 від 25.06.2007 року та виданого у встановленому порядку розпорядження №347-Р від 28 липня 2010 року Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі – об’єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 28 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору об'єктом оренди є нерухоме майно (будівля, споруда) загальною площею 306,00 кв.м., в т.ч.: другий поверх 306,00 кв.м. а також устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Згідно п. 2.3 договору, об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду і прибудинкових територій Дніпровського району м. Києва (далі – балансоутримувач).

09.04.2013 року між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі" (орендар) було укладено додаткову угоду №1803-пр до договору №1803 від 27.09.2010 року, якою сторони погодили викласти п. 2.3. договору №1803 в наступній редакції: об’єкт оренди належить до комунальної громади Дніпровського району міста Києва із находиться на балансі Дніпровської у м. Києві ради, передано до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства у Дніпровського району м. Києва.

Пунктом 4.9. додаткової угоди №1803-пр закріплено, що розмір компенсації (відшкодування) податку на землю сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку №4, що є невід’ємною частиною цього договору і сплачується орендарем окремо від орендної плати на рахунок балансоутримувача з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно додатку №4 до договору №1803 загальна сума місячної компенсації (відшкодування) податку на землю складає 1 125,61 грн.

01.07.2015 року сторонами було укладено додаткову угоду, якою укладено нову редакцію додатку №4 до договору №1803, відповідно до якого з 01.07.2015 року сума місячної компенсації (відшкодування) податку на землю складає 1 418,57 грн.

01.01.2016 року сторонами було укладено додаткову угоду, якою укладено нову редакцію додатку №4 до договору №1803, відповідно до якого з 01.01.2016 року сума місячної компенсації (відшкодування) податку на землю складає 2 032,81 грн.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором оренди позивач надав суду акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.09.2010 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поясненнями позивача викладеними в позовній заяві, актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.09.2010 року та розрахунками розміру місячної компенсації (відшкодування) плати за землю, які містяться в матеріалах справи та підписані уповноваженими представниками обох сторін підтверджується наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за період з 01.09.2013 року по 30.04.2016 року в розмірі 47 654,22 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено особливості нарахування земельного податку у випадку, коли будівлі перебувають у спільному користуванні кількох осіб, зокрема, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб, податок нараховується кожному із них пропорційно тій площі будівлі, що знаходиться у користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з компенсації (відшкодування) податку на землю за договором оренди №1803 від 27.09.2010 за період з 01.09.2013 року по 30.04.2016 року в розмірі 47 654,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 1 899,35 грн. 3% річних та 11 806,52 грн. інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 7 227,22 грн. за період з 01.04.2015 року по 30.09.2015 року.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових зобов’язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до абз.3 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Позивачем здійснено розрахунок пені на підставі п.4.7. договору, за умовами якого у разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню на поточний рахунок орендодавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася орендна плата з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, пунктом 4.7. договору передбачено застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування пені саме за прострочення сплати орендної плати, в той час як позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка нарахована на суму заборгованості з відшкодування податку за землю.

З огляду на відсутність у договорі, укладеному сторонами, умов про нарахування пені за невиконання грошового зобов’язання щодо компенсації податку за землю, а також, враховуючи відсутність спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини та передбачає застосування пені, в позові в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 224,22 грн. слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 7; код 2164965) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код 03366612) 47 654 (сорок сім тисяч шістсот п’ятдесят чотири) грн. 31 коп. – основного боргу, 11 806 (одинадцять тисяч вісімсот шість) грн. 52 коп. – інфляційних втрат, 1 899 (одна тисяча вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 35 коп. – 3 % річних та 1 232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 85 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.11.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна