Постанова № 62910045, 21.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2016 року № 826/4675/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №5, апеляційної атестаційної комісії північного регіону про визнання протиправними та скасування рішень комісій, визнання протиправним та скасування наказу №231 о/с від 16.03.2016 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №5, апеляційної атестаційної комісії північного регіону про визнання протиправними та скасування рішень комісій, визнання протиправним та скасування наказу №231 о/с від 16.03.2016 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи позовні вимоги тим, що атестаційною комісією в порушення положень ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 15 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України №1465 від 17.11.2015 року, без глибокого та всебічного розгляду матеріалів, які були зібрані на позивача та не врахувавши критерії, закріплені п. 16 Розділу IV Інструкції, було прийнято висновок про те, що за результатами атестування позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому, позивач зазначає, що попередньо проведені атестації позивача свідчили про його відповідність займаний посадам. Додатково позивач стверджує, що прийняте відповідачем рішення про звільнення позивача зі служби в поліції, яке є похідним від висновку атестаційної комісії щодо позивача, є незаконним і порушує закріплені в ст.ст.38, 43 Конституції України право останнього на доступ до державної служби та право на працю.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії відносно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії Північного регіону відносно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ №231 о/с від 16.03.2016 року Головного управління Національної поліції у м. Києві про звільнення ОСОБА_1;

- поновити в посаді помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_1 з спеціальним званням «старшого сержанта поліції»;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві внести відповідні відомості в трудову книжку ОСОБА_1.

Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №5, апеляційної атестаційної комісії північного регіону в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, письмових пояснень чи заперечень по суті позову до суду не надали.

У зв'язку з викладеним, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 22.01.2000 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №18 о/с від 07.11.2015 року позивача відповідно до п.п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року призначено як тих, що прибули з органів внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування, помічником оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, присвоївши йому спеціальне звання «старший сержант поліції».

В подальшому за наслідками проведеної атестації відносно позивача атестаційною комісією Головного управління Національної поліції у м. Києві №5 прийнято рішення, оформлене протоколом №15.00000856.0007198 від 19.01.2016 року, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі атестаційного листа ОСОБА_1 з висновком атестаційної комісії від 19.01.2016 року Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ №231 о/с від 16.03.2016 року, яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1, помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, звільнено зі служби в поліції згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 1 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", якій консолідує пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність.

В атестаційному листі позивача відсутні посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з наявністю підстав (передумов) для вирішення питання про призначення позивача на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про його переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Іншого наказу голови Національної поліції України, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", для проведення атестування щодо позивача відповідачами не надано.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №18 о/с від 07.11.2015 року позивача відповідно до п.п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року призначено як тих, що прибули з органів внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування, помічником оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, присвоївши йому спеціальне звання «старший сержант поліції».

Отже, п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Застосування процедури атестування щодо кандидатів на посаду поліцейського, у тому числі тих, які приймаються на службу в поліції відповідно до п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено.

Відповідачами не наведено наявності підстав, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" для проведення атестації позивача. Також, не надано доказів, які б підтверджували, що щодо позивача виявлено ознаки службової невідповідності.

Проте, процедурні порушення проведення атестації позивача не є безумовною ознакою протиправності рішення прийнятого атестаційною комісію за результатом проведеної атестації, за умови обґрунтованості самого рішення.

Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).

Згідно з статтею 1 Інструкції, вона розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", і визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до статей 4 та 5 Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 року №11 створено атестаційні комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №№1-8, затверджено їх персональний склад та визначено період проведення атестування в період з 15.12.2015 по 28.12.2015. Даним наказом вирішено уважати таким, що втратив чинність наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 01.12.2015 року №7.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №14 від 22.12.2015 року унесено до персонального складу атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві №№3, 4, 5, 6, 8.

Відповідно до п. 14 розділу IV Інструкції засідання атестаційної комісії вважається правомочним за умови участі в її роботі не менше половини від її складу.

Як зазначено вище, відповідно до наказу ГУ Національної поліції у м. Києві від 15.12.2015 №11 атестаційні комісії складаються із голови комісії, чотирьох членів комісії та секретаря комісії.

Відповідно до протоколу від 19.01.2016 №01.00000016 на засіданні атестаційної комісії присутні три особи (секретар, голова та один член комісії) із шести членів комісії визначених вказаним вище наказом.

Враховуючи, що на засіданні комісії 19.01.2016 присутні три із визначених шести членів комісії, тобто половина, отже комісія відповідно до п. 14 розділу IV Інструкції вважається правомочною.

Згідно з Інструкцією атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.

Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі V Інструкції.

Відповідно до пункту 1 цього розділу тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.

Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з пунктом 17 розділу V Інструкції результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (п. 20 цього розділу).

З матеріалів справи також слідує, що 26.11.2015 року позивач проходив тестування Атестаційною комісією Головного Управління Національної поліції у м. Києві.

Відповідно до атестаційного листа старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за результатами атестування позивач на тестуванні на загальні здібності та навички отримав 32 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 14 балів з 60 можливих.

За рішенням атестаційної комісії, як визначено пунктом 12 розділу IV Інструкції, поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 цього розділу Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

З дослідженого судом протоколу атестаційної комісії №5 Головного Управління Національної поліції у м. Києві ОП №15.00000856.0007198 від 19.01.2016 року слідує, що комісією у складі трьох осіб (за - 2, утримались - 1) прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Крім того, під час проведення співбесіди з ОСОБА_1 комісією були досліджені атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на позивача, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел, що є у вільному доступі.

Членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

Судом враховано те, що під час прийняття атестаційною комісією №5 рішення від 19.01.2016 року про невідповідність позивача займаній посаді в основу були покладені результати його тестування, під час якого позивач набрав в загальному 46 бали зі 120 можливих (тестування на загальні здібності та навички - 32 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 14 балів з 60 можливих), що свідчить про низький та недостатній рівень знань законодавчої бази та загальних здібностей та навичок позивача.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції позивач не скористався своїм правом та перед проведенням співбесіди не заявив про відвід голові та членам атестаційної комісії, оскільки, як стверджує в позовній заяві проведення атестації є незаконним, або були наявні обставини, що викликали сумнів у безсторонності членів комісії, а тому такі обставини свідчать, що позивач на момент проведення атестації не ставив під сумнів законність її проведення а також, про відсутність у складі атестаційної комісії осіб, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти стосовно нього рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом №15.00000856.0007198 від 19.01.2016 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських та прийняте атестаційною комісією з урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві прийнято наказ №231 о/с від 16.03.2016 року, яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1, помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції, звільнено зі служби в поліції згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для прийняття даного наказу слугував атестаційний лист ОСОБА_1 з висновком атестаційної комісії від 19.01.2016 року.

Отже, хоча й судом встановлено процедурні порушення під час проведення атестації позивача, проте такі порушення на думку суду не вплинули на обґрунтованість самого рішення, адже позивач за результатом тестування набрав в загальному 46 балів зі 120 можливих (тестування на загальні здібності та навички - 32 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 14 балів з 60 можливих), а відтак такі порушення не свідчать про протиправність висновку атестаційної комісії.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржуваний наказ є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, а відтак вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов