Ухвала суду № 62902564, 16.11.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4294/15-ц

Провадження № 6/487/225/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Щербини С.В., при секретарі Шевиряєвої К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві заяву Міністерства інфраструктури України до заінтересованих осіб ОСОБА_1, ДП «Адміністрація морських портів України» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скаргу про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 року Міністерство інфраструктури України звернулось до суду зі скаргою про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ ОСОБА_2 від 26.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження №52359049 з примусового виконання виконавчого листа 487/4294/15-ц.

13.10.2016 року Міністерство інфраструктури України звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого листа 487/4294/15-ц, виданого 18.07.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді начальника філії з 18.08.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 10.11.2016 року до участі у справі за заявою Міністерства інфраструктури України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залучено заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація морських портів України.

Ухвалою суду від 11.11.2016 року об'єднано в одне провадження справу за заявою Міністерства інфраструктури України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню зі скаргою Міністерства інфраструктури України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

В своєї заяві та скарзі Міністерство інфраструктури України посилалось на те, що державним виконавцем 26.09.2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №52359049 з примусового виконання виконавчого листа 487/4294/15-ц, виданого 18.07.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді начальника філії ДП «Адміністрація морських портів України» з 18.08.2015 року, але вказана постанова не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Так, на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року вже було виданого виконавчий лист та головним державним виконавцем 09.11.2015 року було відкрите виконавче провадження. На виконання рішення суду та вимоги державного виконавця Міністерство інфраструктури України наказом від 24.11.2015 року поновило ОСОБА_1 на роботі з 18.08.2015 року та скасувало наказ від 03.02.2015 року №10-О при притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 на підставі наказу приступив до виконання обовязків начальника Миколаївської філії. 16.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Тобто рішення суду виконано та виконавче провадження закінчено, у звязку з фактичним виконанням рішення суду, та завершене виконавче провадження не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених Законом. Отже, відкриття виконавчого провадження з виконання того ж вказаного судового рішення видана державним виконавцем в порушення вимог ч.1 ст. 76, п. 8 ч.1 ст. 49, ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник Міністерства інфраструктури України вимоги заяви та скарги підтримав, підтвердив викладені обставини, просив про задоволення вимог.

В судове засідання представник заінтересованої особи - ДП «Адміністрація морських портів України» не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив. В попередньому судовому засіданні, представник вважав вимоги заяви та скарги Міністерства інфраструктури України обґрунтованими та не заперечував проти їх задоволення.

В судовому засідання представник заінтересованої особи ОСОБА_1 просив в задоволенні заяви та скарги відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, що дійсно після ухвалення рішення Заводським районним судом м. Миколаєва від 19.10.2015 року, наказом Міністерства інфраструктури України ОСОБА_1 був поновлений на роботі в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді начальника філії ДП «Адміністрація морських портів України» з 18.08.2015 року, рішення в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню. В подальшому наказ про поновлення на роботі було скасовано на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.12.2015 року. Виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, був видний Заводським районним судом м. Миколаєва 18.07.2016 року на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 15.06.2016 року, яким залишено в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року та його поновлено на роботі в Миколаївській філії ДП «Адміністрація морських портів України». Державний виконавець не мав підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не має підстав у цьому разі про визнання виконавчого листа таким,і що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ просив в задоволенні заяви та скарги відмовити посилаючись на те, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв в межах своїх повноважень на підставі виконавчого листа виданого на виконання рішення суд, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». 26.09.2016 року держаним виконавцем, відповідно до вимог ст..ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження було відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 18.07.20216 року Заводським районним судом м. Миколаєва про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України та скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, за заявою представника стягувача з посилання на невиконання боржником рішення суду, копія постанови направлена сторонам виконавчого провадження.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у ч. 4 ст. 369 ЦПК та їх можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обовязок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобовязань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги пятої ЦК.

Так, зобовязання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обовязку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобовязань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; предявлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на предявлення цього листа до виконання.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно дост. 124 Конституції Українитаст. 14 ЦПК Українисудові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Невід'ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду знайшло своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Войтенко проти України», «Жовнір проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України», «Бакай та інші проти України», «Півень проти України» тощо.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина п'ята статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обовязковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Як встановлено судом, на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєві від 19.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України, третіх осіб - державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволенні частково, ухвалено: визнати незаконним та скасувати наказ №10-О від 03.02.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, поновити ОСОБА_1 на робот в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді начальника філії ДП «Адміністрація морських портів України» з 18.08.2015 року, рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.10.2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва, у звязку з негайним виконання рішення, видано виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, який переданий на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ та 09.11.2015 року головним державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

На виконання рішення суду наказом Міністерства інфраструктури України №213-О від 24.11.2015 року ОСОБА_1 поновлено на роботі з 18.08.2015 року та скасовано наказ від 03.02.2015 року №10-О про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Міністерства інфраструктури України №218-О від 26.12.2015 року ОСОБА_1 відсторонений від займаної посади.

Постановою головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 16.12.2015 року було закінчено виконавче провадження.

Наказом Міністерства інфраструктури України №2-О від 16.01.2016 року п. п. 2, 3 наказу Міністерства інфраструктури України №213-О від 24.11.2015 року скасовані, на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.12.2015 року, яким рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року скасовано в частині поновлення на роботі, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог, в іншій частині рішення залишалось без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних та кримінальних справ від 15.06.2016 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.12.2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі скасовано та залишено в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідно до ст. 349 ЦПК України рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної з моменту їх оголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних та кримінальних справ, посадовими особами Міністерства інфраструктури України самостійно не виконано.

За заявою представника стягувача ОСОБА_1, після винесення ухвали Вищим спеціалізованим судом України від 15.06.2016 року та набрання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року законної сили, 18.07.2016 видано виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника філії ДП «Адміністрація морських портів України» з 18.08.2015 року, який передано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 26.09.2016 року винесено постанову ВП№52359049 про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Згідно ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчі документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, суд приходить до переконання, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за заявою представника стягувача ОСОБА_1 є правомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2016 року винесена відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не вбачалось.

Крім того, заявником не зазначеного жодної підстави, визначеної чинним законодавством, для визнання виконавчого листа таки, що не підлягає виконанню.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до переконання, що скарга Міністерства інфраструктури України щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2016 року та заява про визнання виконавчого листа таки, що не підлягає виконанню є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 369, 383-385 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Міністерства інфраструктури України до заінтересованих осіб ОСОБА_1, ДП «Адміністрація морських портів України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарги про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після її проголошення та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і порядок, встановлений ст.ст.294,296 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина