Рішення № 62896306, 15.11.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3222/16-ц

2/296/1548/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"15" листопада 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участю секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне РУ" АТ "Банк Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н ОВ И В :

АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 6415,50 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.07.2006р. між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №24-23/06-ШД, за яким позичальниця отримала кредит в сумі 4700,00 грн. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №24-23/06-ШД, 17.07.2006р. між банком на ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність в такому ж обсязі як позичальник ОСОБА_2 Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09.06.2010р. стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 10493,38 грн. Вказане рішення суду було виконане відповідачами лише в січні 2016 року. За період користування грошовими коштами позивач нарахував до стягнення з відповідачів 3207,75 грн. щомісячної комісії та 3207,75 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримав в повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, судові повістки, направлені на їх адреси, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст.169, ст. 224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09.06.2010р. у справі №2-1318/10 задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором: стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 10493,38 грн. заборгованості за договором кредиту та 224,93 грн. судових витрат (а.с.19).

Вказаним рішенням суду встановлено наступне:

Між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №24-23/06-ШД від 17.07.2006р. та на підставі якого їй був виданий кредит в сумі 4700 грн. з оплатою по процентній ставці одна десятитисячна проценту річних, зі строком повернення коштів до 16.07.2009р.

Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_2, між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №24-23/06-ШД-П від 17.06.2006р., але відповідач ОСОБА_3 також ухиляється від погашення кредитної заборгованості.

Відповідачі взяті на себе зобов'язання за договорами не виконують, в зв'язку з чим станом на 24.09.2009р. у них утворилася заборгованість перед банком в розмірі 10493,38 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 1790,50 грн.; заборгованість по щомісячній комісії за користування кредитом - 904,75 грн. та заборгованість по сплаті пені несвоєчасне повернення кредиту, відсотків та щомісячної комісії - 7798,13 грн.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно довідки №034 від 15.01.2016р. АТ «Банк «Фінанси та Кредит», надісланої ВДВС Житомирського РУЮ, заборгованість по виконавчому листу №2-1318, виданому 20.07.2010р. Корольовським районним судом м.Житомира, погашена в повному обсязі (а.с.22).

02.02.2016р. позивач направив відповідачам вимогу про сплату заборгованість по щомісячній комісії в розмірі 3207,75 грн. та 11081,57 грн. пені (а.с.23, 24).

У зв'язку з невчасним погашенням відповідачами заборгованості за кредитним договором, позивач нарахував до стягнення 6415,50 грн., яка складається з наступних сум:

- 3207,75 грн. - заборгованість по щомісячній комісії;

- 3207,75 грн. - заборгованість по сплаті пені.

Згідно вимог ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦПК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Так, п.4.7 договору визначено, що позичальник щомісяця в строк з 1 по 10 число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 82 грн. 25 коп. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць. Зазначена у цьому пункті договору комісійна винагорода банка сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів.

Відповідно до п. 6.1 договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати відсотків, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивач правомірно нарахував до стягнення щомісячну комісійну винагороду, передбачену п.4.7 кредитного договору, у розмірі 3207,75 грн. та пеню, передбачену п. 6.1 кредитного договору, у розмірі 3207,75 грн.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, підставою для припинення договору поруки може бути недотримання кредитором строку звернення до суду з вимогами до поручителя.

Як встановлено пунктом 5.1 договору поруки, остання припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив позовні вимоги до поручителя.

З роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року (з наступними змінами) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що при вирішенні спорів про припинення поруки суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вже зазначалося, рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09.06.2010р. у справі №2-1318/10 стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 10493,38 грн. заборгованості за договором кредиту та 224,93 грн. судових витрат (а.с.19).

27.08.2010р. Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ були відкриті виконавчі провадження по даному рішенню (а.с.20, 21).

В позовній заяві банк вказує, що останній платіж по поверненню заборгованості по тілу кредиту був здійснений 18.01.2013р.

02.02.2016р. позивач направив відповідачам вимогу про сплату заборгованість по щомісячній комісії в розмірі 3207,75 грн. та 11081,57 грн. пені.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку 3207,75 грн. заборгованості з щомісячної комісії та 3207,75 грн. пені.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує стягнення з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,10, 60, 208, 209, 212,215, 225, 226 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м.Київ, вул.Артема, 60, код ЄДРПОУ 25745867, МФО 300937, р/р 29093000090081) 6415 (шість тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 50 коп. заборгованості та судовий збір в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О. П. Сингаївський