Справа № 200/17962/16-к
Провадження № 1-кп/200/630/16
УХВАЛА
23 листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді - Леонова А.А.,
за участі секретаря: Коляда В.В.
сторін судового провадження:
прокурора: Мікуліної Н.А.,
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали судового провадження № 1кп/200/630/16 (кримінальне провадження №12016040000000419) за обвинуваченням:
ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України,
ВС ТАНОВИВ:
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло судове провадження № 1кп/200/630/16 (кримінальне провадження №12016040000000419) за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого вважав за не можливе призначити справу до судового розгляду. Заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в звязку із його невідповідністю вимогам статті 291 КПК України. На думку захисника, в обвинувальному акті наявні наступні недоліки: не зазначені всі прокурори, які були у складі групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні; обвинувачення є неконкретним; в обвинувальному акті не вказано орієнтир знаходження балки, де відбулася дорожньо-транспортна пригода; не вказано час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та час відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
Крім того, захисник, посилаючись на ч.6 ст. 27 КПК України, заявив клопотання про надання йому дозволу на проведення відеозйомки із застосуванням відеокамери під час всього судового розгляду даного кримінального провадження.
Прокурор заперечувала проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки на її думку вимоги положень статті 291 КПК України були виконані, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.
Щодо клопотання захисника про надання йому дозволу на проведення відеозйомки всього судового розгляду даного кримінального провадження, заперечувала, оскільки вважала, що захисник під час судових засідань повинен займатися захистом обвинуваченого, а не відеозйомкою судового процесу. На думку прокурора, такі одночасні дії захисника будуть порушувати право на захист обвинуваченого.
Вислухавши сторони кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити дане судове провадження до судового розгляду, оскільки обґрунтованих підстав для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Клопотання ж захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає, оскільки в обвинувальному акті виконані всі вимоги ч.2 ст. 291 КПК України, в тому числі і зазначено місце вчинення кримінального правопорушення так, як це встановлено в ході досудового слідства.
Вирішуючи клопотання захисника про надання йому дозволу на проведення відеозйомки із застосуванням відеокамери під час всього судового розгляду даного кримінального провадження, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.4 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України в справі № 2-рп/2012 від 20.01.2012 року, в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, повязані з особою та членами її сімї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, повязану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.1 ст. 307 ЦК України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно- теле- чи відеоплівку лише за її згодою.
В даному кримінальному провадженні приймають участь не лише обвинувачений, захисник та прокурор, але й потерпіла. За клопотанням сторін кримінального провадження можливий допит свідків.
Дозволу від потерпілої, чи свідків на проведення відеозйомки їх під час судового розгляду суд не отримував.
Таким чином, надавши дозвіл захиснику на проведення відеозйомки всього судового розгляду даного кримінального провадження, суд порушив би права потерпілої, передбачені статтею 307 ЦК України.
Крім того, суд звертає увагу захисника ОСОБА_1 і на моральний аспект, присутній в даному кримінальному провадженні. Адже, згідно обвинувального акту, в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинула малолітня дитина і відеозапис горя та душевних страждань потерпілої в даному кримінальному провадженні та можлива трансляція цього відеозапису захисником чи іншими особами, може призвести до ще більших страждань потерпілої та близьких загиблої.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання захисника відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 34 Конституції України, статтею 307 ЦК України, ст. ст. 314-316 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Призначити проведення судового розгляду судового провадження № 1кп/200/630/16 (кримінальне провадження №12016040000000419) за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України на 02.12.2016 року на 10:00 годин у відкритому судовому розгляді в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
В задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
В задоволенні клопотання захисника про надання йому дозволу на проведення відеозйомки всього судового розгляду даного кримінального провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Леонов
Судове рішення № 62894657, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/17962/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: