Рішення № 62893004, 15.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Шахової О.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту нікчемним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року,

встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 є ОСОБА_1 рідною сестрою по матері ОСОБА_4.

Просив визнати нікчемним заповіт, складений 25 вересня 2014 року від імені ОСОБА_3, посвідчений головою виконавчого комітету Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області Гайченя Ю.В. та зареєстрований за № 101.

Посилався на те, що він є рідним братом по матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року і відповідно є її єдиним спадкоємцем за законом на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1.

Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, а також не наданням документу, який би підтверджував факт родинних відносин з померлою.

Зазначив, що спірний заповіт складений особою, яка не мала на це повноважень.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2016 року позов задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є рідною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Олександрія Кіровоградської області по матері ОСОБА_4.

У задоволені інших вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення нікчемності заповіту, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині встановлення факту родинних відносин, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги позивача підтримала, проти апеляційної скарги представника відповідача заперечила.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу представника відповідача підтримала, проти апеляційної скарги позивача заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши поясненняучасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 слід відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено такого способу захисту прав як визнання заповіту нікчемним, відтак позові вимоги в цій частині є необґрунтованими. Позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та доведені належними доказами.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в графі «мати» зазначено «ОСОБА_4», в графі батько - «ОСОБА_6».

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився в м. Олександрія Кіровоградської області.

Мати позивача народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Сокілка Кобеляцького (Кишенівського) району Полтавської області. Її дівоче прізвище «ОСОБА_3», що підтверджується свідоцтвом про народження.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що після укладення шлюбу з ОСОБА_6, мати позивача проживала в с. Ханделеївка, Кобеляцього району Полтавської області.

Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При вирішенні спору в частині вимог про встановлення факту родинних відносин, суд дійшов правильного висновку про їх обґрунтованість.

Суд взяв до уваги фотокартки, сімейні листи, будинкову книгу, показання свідків, які підтверджують, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є рідною сестрою ОСОБА_1, по матері.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла.

25 вересня 2014 року головою виконавчого комітету Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області Гайченя Ю.В. було посвідчено заповіт, який складено ОСОБА_3

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що спірний заповіт складений особою, яка не мала на це повноважень.

Згідно ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, (чинної на час посвідчення заповіту) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності за ст. 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.

Відповідно до п. 2 зазначеної Інструкції нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Відповідно до пп. 5 п. б ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції не врахував вищенаведені вимоги закону, та не звернув своєї уваги, що матеріали справи не містять рішення Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області про покладення на секретаря виконкому повноважень щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів.

Такі повноваження секретар виконкому Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області здійснює на підставі розпорядження сільського голови від 24.11.2010 року № 2 «Про визначення кола осіб, які можуть виконувати нотаріальні дії». На період відпустки, хвороби секретаря сільської ради обов'язки по виконанню нотаріальних дій покладаються на голову Сущанської сільської ради Гайченя Ю.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Секретар виконкому ради здійснював свої повноваження щодо вчинення нотаріальних дій - не на підставі рішення ради, а на підставі розпорядження голови ради, що є порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки секретар виконкому ради не мав повноважень вчиняти нотаріальні дії, то, замінюючи його на період відсутності, голова ради також не мав повноважень на це, а відтак посвідчений ним заповіт є нікчемним.

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права; неправильне застосування норм процесуального права.

Рішення суду від 24 червня 2016 року в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

В решті рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги представника ОСОБА_2 немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факт родинних відносин, колегія суддів відхиляє, оскільки такий факт підтверджено належними та допустимими засобами доказування.

Керуючись ст. 303, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову про встановлення нікчемності заповіту скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Встановити нікчемність заповіту складеного 25 вересня 2014 року від імені ОСОБА_3, посвідченого головою виконавчого комітету Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області Гайченя Ю.В. за реєстровим № 101.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

О.В. Шахова