Ухвала суду № 62890210, 21.11.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6185/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1855/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

12 червня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що 06 липня 2006 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 10000 грн. на платіжну картку зі сплатою 36 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 29 березня 2013 року утворилась кредитна заборгованість у розмірі 40236,87 грн., із яких 9992,60 грн. заборгованість за кредитом, 27852,04 грн. заборгованість за процентами, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1892,23 грн. штраф (процентна складова).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. При цьому зазначає, що строк дії кредитної картки встановлено до серпня 2012 року, тому вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогами до відповідача, оскільки з позовом до суду ОСОБА_3 звернувся у червня 2013 року.

Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а тому вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи доводи сторін встановлено, що 06 липня 2006 року сторони уклали кредитний договір, який складається із заяви позичальника та Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 9 - 16).

За умовами договору позичальник отримав кредитну картку № 4149605350756029 із сумою кредитного ліміту 10000 грн. та базовою процентною ставкою 36 % річних. Повернення кредиту здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості. Строк дії картки відповідає строку дії договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що у звязку з пільговим періодом проценти за користування кредитом не нараховувались до 25 вересня 2006 року. Останній платіж по погашенню процентів був здійснений позичальником 16 серпня 2008 року у розмірі 127,89 грн. (а.с. 5).

Згідно з п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь якому із грошових зобовязань більш ніж на 120 днів, клієнт зобовязаний заплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (а.с. 13).

Внаслідок неналежного виконання позичальником зобовязань по сплаті щомісячних платежів станом на 29 березня 2013 року за кредитом утворилась заборгованість у розмірі 40236,87 грн., із яких 9992,60 грн. заборгованість за кредитом, 27852,04 грн. заборгованість за процентами, 2392,23 заборгованість по штрафам (а.с. 3 7).

Згідно п.п. 3.1.1, 3.1.3 Умов і правил надання банківських послуг строк дії картки вказаний на титульній стороні картки (місяць і рік). Карта діє до останнього календарного дня вказаного місця. По закінченню строку дії картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії).

З повідомлення Банку на звернення ОСОБА_4 про надання інформації про термін дії кредитного договору від 06 липня 2006 року вбачається, що термін дії картки № 4149605350756029 становить до кінця липня 2009 року(а.с. 69).

Правильність наданих відомостей Банком не спростовується.

09 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у звязку із пропуском строків позовної давності (а.с. 81 - 82).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Виходячи з того, що останній платіж здійснено позичальником 16 серпня 2008 року (а.с. 5), дія картки закінчилась в липні 2009 року, а з позовом до суду ОСОБА_3 звернувся 12 червня 2014 року, то суд першої інстанції вірно відповідно до ст. 256, ч.ч. 1, 5 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України вирішив питання застосування строку позовної давності.

Колегія суддів не може взяти до уваги виписку з рахунку, яка була додана до апеляційної скарги про те, що термін дії кредитної картки встановлений до серпня 2012 року, оскільки позивач не надав доказів того, що по закінченню строку дії картка продовжилась на новий строк, шляхом надання відповідачу картки з новим строком дії.

Зокрема, п. 3.1.5 Умов і правил надання банківських послуг замовлені клієнтом картки, у тому числі продовжені з новим строком дії, але не отримані, зберігаються у Банку для видачі клієнту: по кредитним схемам 6 місяців.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року знаходився під вартою з 24 серпня 2008 року по 24 серпня 2012 року (а.с. 70 72), а тому доводи апелянта про те, що відповідач міг отримати у 2009 році нову кредитну картку не підтверджуються доказами.

За цих умов, твердження відповідача про те, що термін дії кредитної картки № 4149605350756029 встановлений до кінця липня 2009 року ґрунтуються на наданих ним доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -