Ухвала суду № 62885371, 22.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 листопада 2016 року Справа № 914/921/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А. Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "СВІТАНОК"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Желік М.Б., Костів Т.С.)у справі№ 914/921/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."доАкціонерного товариства закритого типу "СВІТАНОК"простягнення 279962,95 грн. та зобов'язання повернути майно,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.06.2016 у справі №914/921/16 позов задоволено частково: стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "СВІТАНОК" на користь позивача 253359,01 грн. боргу, та 5178,38 грн. судового збору. Зобов'язано Акціонерне товариство закритого типу "СВІТАНОК" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." майно отримане за договором оренди майна №14.57 від 14.10.2014, в кількості 144 одиниці. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у даній справі рішення Господарського суду Львівської області від 08.06.2016 в справі №914/921/16 скасовано в частині відмови в позові про стягнення 26603,94 грн. боргу. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 26603,94 грн. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 08.06.2016 в справі №914/921/16 залишено без змін. Стягнуто на користь позивача 5551,69 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 6106,85 грн. - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником на підтвердження сплати судового збору додано платіжне доручення № 596 від 28.10.2016 про сплату 3482,02 грн.

Однак вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору, оскільки у ньому невірно вказані реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України, а саме зазначено інший рахунок отримувача: 31215206783006, що є порушенням порядку сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з довідкою Вищого господарського суду України №09.03-02/4539/16 від 18.11.2016 кошти, сплачені платіжним дорученням № 596 від 28.10.2016 до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України,070)" не зараховано.

Відповідно до 2.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Як роз'яснено у п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 (зі змінами й доповненнями) якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 06-08/512-1512 від 07.02.2012 реквізити для сплати судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України є наступними:

рахунок отримувача - 31211254700007

банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві

отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва

код банку отримувача - 820019

код отримувача за ЄДРПОУ - 38004897

код бюджетної класифікації 22030004 (змінено на 22030104 відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 14.01.2016 № 13, яким затверджено Зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 №5),

символ звітності банку 254.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями.

Положенням ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням змін та доповнень) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Цією ж частиною вказаного Закону ставку судового збору, зокрема, за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати

- позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7)

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій оскаржує рішення судів за позовними вимогами про стягнення 279962,95 грн. (ціна позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 04.05.2016) та зобов'язання повернути майно. Таким чином, заявник скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи з загальної ціни позову та з розміру ставок, що підлягали сплаті при поданні позовної заяви, а також визначені законом за подання касаційної скарги на рішення суду в спорі майнового характеру.

Тобто лише за касаційне оскарження рішень судів в частині вимог про стягнення 279962,95 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5039,33 грн. (4199,44 грн. * 120%). При цьому за касаційне оскарження рішень судів в частині вимог про витребування майна судовий збір заявником не сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позову у даній справі було сплачено судовий збір у загальному розмірі 5551,69 грн., а саме: 4173,69 грн. за вимогами про стягнення (виходячи з ціни позову у 278245,23 грн. до збільшення розміру позовних вимог) та 1378,00 грн. судового збору за вимогами про зобов'язання повернути майно.

Відповідно до п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 (зі змінами) судовий збір, законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Між тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 596 від 28.10.2016 на суму 3482,02 грн. вбачається, що скаржником судовий збір сплачено у меншому розмірі та не за належними реквізитами, що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Повернути Акціонерному товариству закритого типу "СВІТАНОК" касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №914/921/16 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.Р. Шевчук