Ухвала суду № 62885163, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2016 р. м. Київ К/800/4229/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 520/10783/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення, зобов'язання утриматись від вчинення дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення від 06.08.2009 р. № 677 та зобов'язання утриматись від відрахувань з пенсії позивача.

Позов обґрунтований тим, що законодавчих підстав для відрахувань з пенсії позивача немає, так як і не має жодного зловживання з її сторони. Крім того, позивач зазначила, що належним чином посвідчена копія оскаржуваного рішення їй так і не направлялась та не вручалась, тому вважає, що строки звернення до суду з даним позовом нею не пропущені. Також позивач вказала, що про порушення свого права оскаржуваним рішенням УПФУ дізналась з постанови Одеського окружного адміністративного суду, яку отримала 08.05.2015 р.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується рішення Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 06.08.2009 року № 677 про утримання сум пенсій, надміру виплачених ОСОБА_4, у зв'язку з наданням недостовірних відомостей.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при зверненні в серпні 2015 року з позовом про оскарження рішення УПФУ, прийнятого в серпні 2009 року, позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України шестимісячний строк звернення з позовом до суду, тоді як клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку в матеріалах справи відсутнє.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки судів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з посиланням на те, що позивач звернувшись до суду в серпні 2015 року оскаржує рішення УПФУ за 2009 рік. Однак, про щомісячне утримання 20% пенсії остання повинна була дізнатись одразу як почала отримувала пенсію у меншому розмірі.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний адміністративний спір, суди не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі відповідно до ч.4 ст.11 КАС України.

Зокрема, судами не встановлено, який розмір пенсії ОСОБА_4 отримувала до прийняття оскаржуваного рішення, та з якого часу розмір її пенсії зменшився.

Без встановлення зазначених обставин неможливо встановити, коли позивач повинна була дізнатись або дізналась про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Також, судами не встановлено чи отримувала ОСОБА_4 оскаржуване рішення УПФУ від 06.08.2009 р., або чи була ознайомлена з його змістом.

Судами попередніх інстанцій взагалі не надано оцінки доводам позивача, наведених у позовній заяві. Зокрема, позивач зазначає про те, що неодноразово письмово зверталась до відповідача із заявами з приводу відрахувань з її пенсії.

Проте, матеріали справи не містять, а судами не витребувано, письмових заяв позивача та відповідей УПФУ на них. Судам необхідно було встановити, з якого часу ОСОБА_4 почала звертатись до відповідача із заявами з приводу щомісячного утримання 20% пенсії.

Між іншим, судами також не надано оцінки доводам позивача щодо рішення УПФУ в Київському районі м. Одеси від 21.03.2012 р. № 328 про утримання сум пенсії, надміру виплачених внаслідок зловживань ОСОБА_4, яке, як зазначає позивач, є похідним від оскаржуваного рішення № 677.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_4 вказує на наявність судових справ між нею та відповідачем.

Водночас, судами не встановлено, які судові спори існували між учасниками даної адміністративної справи, чи було відомо позивачу під час інших судових розглядів про оскаржуване рішення відповідача. Зокрема, судам необхідно звернути увагу на справу №520/12007/13-а, яка розглядалась Київським районним судом м. Одеси, та справу №815/5721/13-а, яка розглядалась Одеським окружним адміністративним судом.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст.159 КАС України не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду належить врахувати недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до частини ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: