Постанова № 62884645, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасов Д.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №420/1244/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 1 вересня 2016 року у справі №420/1244/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі Управління), в якому просив визнати противоправними дії Управління щодо відмови йому у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, зобов'язати Управління здійснити перерахунок йому призначеної пенсії по інвалідності, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.09.2014 по 31.10.2015 включно з дня призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на обліку Управлінні та з 07.11.2015 йому призначена пенсія по інвалідності на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі ОСОБА_3 № 2262-XII) в розмірі 40% грошового забезпечення. В період з 11.09.2014 по 06.11.2015 він приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При призначенні йому пенсії по інвалідності відповідачем по справі не було враховані указані в довідці № 859/11/22 від 20.04.2016 про складові заробітної плати одноразова грошова винагорода за участь в АТО в сумі 97463,00 грн. та матеріальну допомогу за 2014 -2015 роки. Із зазначених сум оплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 25.04.2016 він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яку йому виплачували на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерством фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка була йому призначена за період безпосередньої участі в АТО, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 25.08.2014 та виплачувалась в період з вересня 2014 року по листопад 2015 року. 20 травня 2016 року йому було відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає дії Управління щодо відмови йому у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги противоправними.

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 1 вересня 2016 року у справі №420/1244/16-а адміністративний позов було задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.09.2014 по 31.10.2015 включно.

Зобов'язано Управління здійснити перерахунок ОСОБА_2 призначеної пенсії з урахуванням грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.09.2014 по 31.10.2015 включно, з 07.11.2015 (з моменту призначення пенсії).

Постанова мотивована тим, що щомісячна грошова винагорода, індексація, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за безперервну вислугу років, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. А також, відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ОСОБА_3 № 1058-IV) перерахунок пенсії підлягає проведенню з 07.11.2015, тобто з моменту призначення пенсії. Крім того, суд першої інстанції при винесенні судового рішення, послався на висновки Верховного суду України, викладені в постанові від 22.04.2014 по справі 21-484а13, де встановлено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи Пенсійного Фонду України.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що виплати з назвами «матеріальна допомога», «винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції» не містяться в переліку додаткового грошового забезпечення, що перелічений в цілому у статті 43 Закону №2262-XII, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейским та членам їхніх сімей» та конкретизовано у п.1 та Додатку №26 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, апелянт додатково зазначає, що застосуванню підлягає саме Додаток №26, а не Додаток №25, як зазначено в тексті оскаржуваного судового рішення, оскільки саме за цим додатком визначається грошове забезпечення працівників органів внутрішніх справ.

Щодо відсутності правових підстав для включення в розрахунок пенсії винагороди за участь в антитерористичній операції, додатково зазначено, що ці виплати було регламентовано Постановами Кабінету Міністрів України №158 від 04.06.2014 та №24 від 31.01.2015. Вказана виплата нараховувалась на підставі окремих умов, таких як особливий період, або під час проведення антитерористичної операції. За таких обставин винагорода за участь в антитерористичній операції - це тимчасові виплати, які не мають постійного характеру.

Крім того, надана позивачем в Управління довідка від 20.04.2016 не може бути підставою для проведення перерахунку оскільки її форма та порядок надання не відповідають положенням діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області та отримує пенсію на підставі Закону № 2262-XII з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Спірним в цій справі є право позивача на включення до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми матеріальної допомоги та винагороди за участь в антитерористичній операції.

Виплата винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій в 2014 році визначалась постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», а в 2015 році - постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

Із наданої суду довідки Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України у Луганській області № ВДЗ/19/А від 01.12.2015 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України вбачається, що ОСОБА_2 дійсно у період з 11.09.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підстава: накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 №97, від 17.11.2015 №321.

З довідки Головного управління МВС України у Луганській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 20.04.2016 вбачається, що за основним місцем роботи ОСОБА_2, ідентифікацій номер НОМЕР_1, з 11 вересня 2014 року по 6 листопад 2015 року була нарахована винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 97463 грн. та матеріальна допомога у розмірі 30433,29 грн.

Із зазначених сум сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші відрахування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що винагорода за участь в АТО, матеріальна допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу, з розміру якого обчислюється пенсія. А довідка Головного управління МВС України у Луганській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку №859/111/22-2016 від 20.04.2016 свідчить про нарахування позивачу матеріальної допомоги, винагороди за участь в АТО, і з цих сум сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 25.04.2016 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням зазначеної вище довідки Головного управління МВС України у Луганській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку №859/111/22-2016 від 20.04.2016.

Проте, Управлінням 20 травня 2016 року було відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням вищевказаної довідки.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 з 07.11.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У відповідності до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є ОСОБА_3 України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі ОСОБА_3 N 2262-ХІІ). ОСОБА_3 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 3 вказаного Закону зазначено сферу його дії, а саме його дія поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Також у частині 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-XII.

Відтак, Закон № 2011-XII розповсюджується на діючих військовослужбовців та не поширюється на працівників органів внутрішніх справ, яким є позивач. Більш того, він не стосується правовідносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб.

Згідно ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є вичерпним, а одноразові додаткові види грошового забезпечення взагалі не зазначені.

У відповідності до ст.7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі ОСОБА_3 № 2464-VI) єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, а саме: підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393 встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області згідно п.п. 5 п. 2.2 розд. 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 N 11-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 за N 581/6869 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 N 5-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 за № 208/14899), здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII. Згідно діючого законодавства України обов'язок по підготовці та наданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій покладений на структурні підрозділи відповідних Міністерств, звідки звільнені зазначені особи.

З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_2 станом на 06.11.2015 р. - дату його звільнення, визначено на підставі його грошового атестату № 230 (а.с.14) та довідок УМВС України в Івано-Франківській області № 474 від 06.11.2015 та УМВС України в Луганській області № 9/3-1629 від 06.11.2015 (а.с.8,9), виданих для обчислення пенсії.

Допомога на оздоровлення, винагорода за участь в АТО не зазначаються у вказаних документах.

Зазначені виплати не мають систематичного характеру, а мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Тому пенсійним органом при призначенні пенсії дотримано вимоги ст.43 Закону № 2262-XII та п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393.

При цьому колегія суддів не може взяти до уваги висновки Верховного Суду України в ухвалах від 10.03.2015 у справі №21-70а15, від 14.05.2013 у справі №21-125а13, від 06.11.2013 у справі №21-350а13, з наступних підстав.

Згідно ст.161 та ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України та водночас, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно ст. 69 Закону України від 16.10.1996 № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного суду України є обов'язковими до виконання.

13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, де зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положенням першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є вставленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Колегія суддів зауважує, що вказане рішення Конституційного Суду України прийнято пізніше в часі, ніж зазначені вище постанови Верховного Суду України.

При цьому пенсія позивачеві призначена на підставі норм спеціального Закону № 2262-ХІІ, тому щодо нього потрібно застосовувати виключно норми цього закону в спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанова суду підлягає скасуванню у відповідності до приписів ст.202 КАС України з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

В повному обсязі ухвала виготовлена 23 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області - задовольнити.

Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 1 вересня 2016 року у справі №420/1244/16-а скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_4