Постанова № 62879858, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1842/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві, третя особа: Державна міграційна служба України про визнання протиправним та скасувати рішення

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві, третя особа: Державна міграційна служба України, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України про відміну рішення про надання громадянства України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна міграційна служба України посилається на те, що рішення, яке оскаржує позивач, органами міграційної служби не приймалося, а тому у суду першої були відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився 14 листопада 2011 року 11 липня 1984 року в селі Армаш Араратського району Республіки Вірменія.

23 квітня 2001 року Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області позивачу було видано паспорт громадянина України Серія НОМЕР_1 та зареєстровано його за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

18 листопада 2006 року Апостолівським відділенням Орджонікідської ОДПІ позивачу було присвоєно ідентифікаційний номер та видано картку фізичної особи платника податків (а.с. 13).

17 січня 2005 року позивач отримав закордонний паспорт Серія НОМЕР_2 (а.с. 22).

У вересні 2016 року позивач з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на новий строк, звернувся до Деснянського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві.

У відповідності до вимог п. 84 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 204 року № 152, документи позивача були направлені для перевірки до Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві, за результатами якої було встановлено, що паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 вважається незаконно виданим, підлягає вилученню та знищенню в установленому законом порядку та зазначено, що висновком за результатами службової перевірки законності оформлення паспортів громадянина України родині ОСОБА_2 в Апостолівському РВ від 19 травня 2005 року встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були незаконно документовані паспортами громадянина України, та доручено Апостолівському РВ вжити заходів щодо вилучення вищезазначених незаконно оформлених паспортів (а.с. 34, 36-38)

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов посилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Закон України «Про громадянство України» визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Статтею 24 даного закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює, у тому числі, повноваження щодо:

прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;

скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;

вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.

Згідно ст. 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Указом Президента України «Про питання Державної міграційної служби України» №405/2011 від 06 квітня 2011 року було затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (далі - Міністр).

ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Підпунктами 4, 10 пункту 4 цього положення встановлено, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування; здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, затримує видачу та вилучає ці документи у передбачених законодавством випадках.

Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, Міністерством внутрішніх справ України було прийнято наказ № 715 від 16.08.2012, яким затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.

З аналізу викладених норм вбачається, що Державна міграційна служба України в межах своїх повноважень скасовує рішення про оформлення набуття громадянства України, про що приймається відповідне рішення, встановленого законом зразка.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в позові позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України про відміну рішення про надання громадянства України не зазначаючи при цьому його дату та номер.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє оскаржуване рішення про відміну рішення про надання громадянства України стосовно позивача, крім того в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача та третьої особи зазначив, що органами Державної міграційної служби України таке рішення взагалі не приймалося, а тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки відсутнє порушене право позивача, на захист якого подано даний адміністративний позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві, третя особа: Державна міграційна служба України про визнання протиправним та скасувати рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.