Постанова № 62879526, 21.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016 року Справа № 904/5955/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 17.08.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат, довіреність б/н від 01.04.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/5955/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 616 298,70 грн. та розірвання договору купівлі продажу № 01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" 570 720,00 грн. попередньої оплати, 108 578,70 грн. пені та розірвати договір купівлі продажу № 01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/5955/16 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволений частково:

- розірвано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" договір купівлі продажу №01/10/15-Э-У від 01.10.2015року;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" 570 720,00 грн. попередньої оплати, 101 045,22 грн. пені, 10 509,70 грн. судового збору;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що незалежно від дати сплати 100% попередньої оплати поставка товару здійснюється "до 60 календарних днів" після дати перерахування суми передоплати, тому прострочення 100% попередньої оплати жодним чином не порушує та не впливає на строк здійснення поставки товару. Рішенням господарського суду встановлено, що електродвигун 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн. у встановлений договором та специфікацією строк позивачу не поставлений. Вказаний товар переданий позивачу 08.09.2016 року за видатковою накладною №Е-00000003 від 06.09.2016 року, яка підписана позивачем із приміткою "отримано на зберігання 08.09.2016 року". Листом від 08.09.2016 року позивач повідомив відповідача про втрату інтересу щодо придбання непоставленого своєчасно товару та про необхідність забрати його відповідачем. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у звязку із відмовою приймання товару та прийняттям його на зберігання, позивач не набув право власності товар 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн. Місцевий господарський суд визнав необґрунтованими твердження відповідача про відстрочення виконання зобов'язання щодо поставки товару на час прострочення перерахування суми передоплати та визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 507 720,00 грн. (640 164,00 грн. 132 444,00 грн. (вартість поставленого та прийнятого товару). Також місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну поставку товару у сумі 101 045,22 грн. (з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України). Враховуючи, що прострочення поставки товару відбулося на 202 дні, у звязку із чим господарський інтерес придбання даного товару позивачем був втрачений, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про розірвання договору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року по справі №904/5955/16 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки відносинам сторін, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Так, у звязку із несвоєчасним перерахуванням позивачем суми передоплати відповідач листом від 08.02.2016 року вимагав сплатити 3% річних та інфляційні втрати, повідомив про часткову поставку товару (у кількості 2 одиниць) та про притримання частини товару (у кількості 3 одиниць) у якості забезпечення належного виконання зобовязання, тому задоволення позовних вимог про стягнення суми передоплати, пені за несвоєчасну поставку та розірвання договору є безпідставним. Апелянт вважає, що з урахуванням статті 613 Цивільного кодексу України виконання зобовязання щодо передачі товару має бути здійснене до 12.04.2016 року, тому поставка частини товару (2 одиниць) відбулася в установлені строки, а щодо частини товару (3 одиниці вартістю 507 720,00 грн.) мало місце притримання. Оскільки підписані документи за отриманий 28.03.2016 року товар позивач передав лише 12.09.2016 року у судовому засіданні, в силу приписів частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України відповідач мав право призупинити виконання свого обовязку щодо поставки товару. Апелянт вважає неправомірним прийняття поставленого товару 08.09.2016 року позивачем на зберігання, оскільки прострочка виконання поставки чи втрата інтересу до товару не є підставою для відмови від приймання товару та прийняття його на зберігання. Відповідач вважає, що враховуючи поставку товару у повному обсязі та відсутністю такого права у позивача як отримання частини товару на зберігання, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми передоплати. Оскільки місцевим господарським судом неправильно надано оцінку притриманню та зупиненню виконання зобовязання відповідачем, є помилковим висновок про наявність підстав для розірвання договору поставки та стягнення суми передоплати і пені.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/5955/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 21.11.2016 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2016 року представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду у справі №904/5955/16 без змін.

У судовому засіданні 21.11.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/10/15-Э-У, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити оплату в строки і порядку передбаченому цим договором.

Асортимент, загальна кількість, одиниця виміру товару, ціна одиниці товару і загальна сума угоди визначаються в додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2016 року (пункт 16.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, погоджений в специфікаціях (додатках) цього договору .

У разі передоплати, поставка товару здійснюється протягом 60 календарних днів після отримання передоплати продавцем, якщо інше не вказано в узгоджених специфікаціях (додатках) цього договору (пункт 3.2 договору).

Ціна за одиницю товару визначається в узгоджених специфікаціях (додатках) цього договору (пункт 4.1 договору).

01.10.2015 року сторонами узгоджено та підписано специфікацію №1 до договору, в якій узгодили продукцію, що підлягає поставці, а саме:

- 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 423 100,00 грн. без ПДВ;

- МТН411-8У1 15кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт. на суму 32 770,00 грн. без ПДВ;

- МТН412-8У1 22кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 77 600,00 грн. без ПДВ; всього на суму 640 164,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3 специфікації №1 умови поставки: СРТ склад ТОВ "Київський завод ПТО", с. Велика Олександрівка, Київська область, Україна (згідно Інкотермс 2010). Строк поставки: до 60 календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати відповідно до умов договору

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата товару здійснюється за договірною вартістю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури, відповідно до пункту 5.2 цього договору, якщо інше не вказано в узгоджених специфікаціях (додатках) даного договору на кожну партію поставки.

Покупець здійснює передоплату на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% від суми рахунку протягом 5-ти банківських днів після виставлення рахунку-фактури продавцем (пункт 5.2 договору).

Згідно умов договору купівлі-продажу №01/10/15-Э-У Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" рахунок-фактуру № СФ-0000030 від 23.10.2015 року на оплату товару: електродвигуна 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт., електродвигуна МТН411-8У1 15кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт., електродвигуна МТН412-8У1 22кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на загальну суму 640 164,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" здійснило попередню оплату за електрообладнання згідно рахунку-фактури №СФ-0000030 від 23.10.2015 року у розмірі 640 164,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №981 від 27.10.2015 року на 320 082,00 грн., №1069 від 20.11.2015 року на суму 160 041,00 грн., №1188 від 22.12.2015 року на суму 160 041,00 грн. (а.с. 16, 17, 18);

Відповідно до пункту 6.1 договору передача товару, обумовленого рахунком-фактурою, продавцем вважається виконаною після вручення товару покупцеві, коли договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Передача товару, обумовленого рахунком-фактурою, продавцем вважається виконаною шляхом надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий продавцем за місцем знаходження товару (пункт 6.2 договору).

Датою передачі товару вважається дата вручення товару покупцеві, підтверджена супровідним документом (видатковою накладною) (пункт 6.3 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" листом за вих. №13/02 від 03.02.2016 року повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" про готовність відвантажити товар за договором №01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року в такі строки: 12.02.2016 року - МТН411-8У1 15кВт в кількості 1 шт., МТН412-8У1 22кВт в кількості 2 шт.; 19.02.2016 року - 4МТН400-М10 125кВт в кількості 2 шт. (а.с. 19).

08.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" вимогу та повідомлення про притримання (вих. №1/16/1 від 08.02.206 року), в якому вимагало сплатити заборгованість у сумі 8 491,42 грн. (3% річних та інфляційні втрати нараховані за прострочення перерахування суми передоплати) та повідомило, що у разі несплати суми боргу здійснить у строк до 12.04.2016 року поставку 3 одиниць товару, а 2 одиниці товару залишить у якості забезпечення виконання зобовязання до повного його виконання (а.с. 60-61, 62).

Листом за вих. №12 від 18.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" зазначило, що у звязку з перерахуванням суми передоплати частинами, закупівля основних комплектуючих відбулася в другій половині січня 2016 року, що спричинило неможливість поставити електродвигуни достроково. Також, позивач звернув увагу відповідача про те, що строк поставки товару 20.02.2016 року (а.с. 20).

Матеріалами справи підтверджується, що 28.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" електродвигуна МТН411-8У1 15кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт., електродвигуна МТН412-8У1 22кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на загальну суму 132 444,00 грн. згідно видаткової накладної № Е-00000002 від 28.03.2016 року.

Поставка здійснювалась перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю "САТ", що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р2803/1 від 28.03.2016 року (а.с. 63-64).

06.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" претензію №1-06/06-1 від 06.06.2016 року, якою посилаючись на неналежне виконання зобовязань за договором купівлі-продажу №01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року вимагало поставити товар, визначений специфікацією протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії або повернути кошти у сумі 640 164,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту отримання цієї претензії (а.с. 21-23).

06.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" електродвигуна 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн. згідно видаткової накладної № Е-00000003 від 06.09.2016 року. Вказана накладна підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" із приміткою "отримано на зберігання 08.09.2016 року" (а.с. 85).

Поставка здійснювалась перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю "САТ", що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р06/09 від 06.09.2016 року. На товарно-транспортній накладній №Р06/09 від 06.09.2016 року також міститься відмітка вантажоодержувача: "отримано на зберігання" (а.с. 81-82).

Листом за вих. №75/09 від 06.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" про направлення на його адресу електродвигунів згідно видаткової накладної №Е-00000003 від 08.09.2016 року за допомогою транспортної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ" та направило пакет супровідних документів з проханням повернути їх належним чином оформленими (а.с. 83).

08.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" лист, в якому повідомило, що внаслідок прострочки поставку товару товариство втратило господарський інтерес щодо придбання товару, у звязку з чим просило повернути суму передоплати. Оскільки за наявності вимоги про повернення суми передоплати, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" здійснено 08.09.2016 року поставку електродвигунів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" повідомило про відмову прийняти вказаний товар, зазначило, що вказаний товар знаходиться на зберіганні та вимагало забрати його зі складу (а.с. 94).

Позивач посилається на втрату господарського інтересу щодо товару, який не поставлений у визначений договором строк, у звязку з чим просить стягнути суму передоплати за непоставлений у строк товар, пеню за порушення строків поставки товару та розірвати договір купівлі-продажу, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки попередню оплату в повному обсязі позивачем здійснено 22.12.2015 року, з урахуванням пункту 4 специфікації №1 від 01.10.2015 року (строк поставки до 60 календарних днів) відповідач зобовязаний поставити товар до 19.02.2016 року включно.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що поставка має бути здійснена протягом 60 календарних днів після отримання суми передоплати як визначено пунктом 3.2 договору, оскільки в пункті 3.2 договору сторони передбачили поставку товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання суми передоплати, якщо інше не узгоджено в специфікаціях. Між тим, специфікацією №1, поставка за якою є спірною, сторони передбачили інший строк поставки товару до 60 календарних днів з моменту отримання продавцем передоплати відповідно до договору №01/10/15-Э-У від 01.10.2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Апеляційний господарським суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами в договорі не визначено точну дату поставки товару, а встановлено термін виконання зобовязання, що настає зі спливом певного строку, перебіг якого починається після настання визначеної події, а саме: сплати 100 % попередньої оплати.

Таким чином, незалежно від дати сплати 100% попередньої оплати поставка товару здійснюється "до 60 календарних днів" після дати цієї сплати. З наведеного вбачається, що обовязок відповідача щодо поставки товару та початок строку на його виконання виникає виключно після здійснення позивачем свого обовязку щодо перерахування суми передоплати, тому є безпідставними посилання апелянта на те, що передача товару у власність може бути відстрочена на 52 дні (кількість днів прострочки здійснення передоплати).

Щодо доводів апелента про притримання поставки товару у звязку із наявністю заборгованості позивача у сумі 8 491,42 грн. (3% річних та інфляційні втрати, нараховані за прострочення перерахування суми передоплати), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника (частина 1 статті 595 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" у вимозі та повідомленні про притримання (вих. №1/16/1 від 08.02.206 року) вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" сплатити заборгованість у сумі 8 491,42 грн. (3% річних та інфляційні втрати нараховані за прострочення перерахування суми передоплати) та повідомило, що у разі несплати суми боргу здійснить у строк до 12.04.2016 року поставку 3 одиниць товару, а 2 одиниці товару залишить у якості забезпечення виконання зобовязання до повного його виконання.

З наведено вбачається, що предметом вимоги були нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та втрати від інфляції у розмірі 8 491,42 грн. за прострочення здійснення суми передоплати, тобто плата за прострочення виконання грошового зобовязання.

Оскільки заявлена у вимозі та повідомленні про притримання сума не є заборгованістю щодо оплати товару, відшкодуванням кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, доводи апелянта щодо притримання товару є безпідставними.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" електродвигуна МТН411-8У1 15кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт., електродвигуна МТН412-8У1 22кВт, 715об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на загальну суму 132 444,00 грн. згідно видаткової накладної № Е-00000002 від 28.03.2016 року.

За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

В претензії №1-06/06-1 від 06.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" посилаючись на неналежне виконання зобовязань за договором купівлі-продажу №01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року, в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" поставити товар, визначений специфікацією протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії, а у разі якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" не здійснить поставку товару у визначений строк, покупець вимагав повернути кошти у сумі 640 164,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту отримання цієї претензії (а.с. 21-23).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" або поставити товар, визначений специфікацією протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії, або повернути суму передоплати протягом 15 днів з моменту отримання претензії у разі якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" не здійснить поставку товару у визначений строк.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" електродвигуна 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн. згідно видаткової накладної № Е-00000003 від 06.09.2016 року, однак вказана накладна підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" із приміткою "отримано на зберігання 08.09.2016 року".

Листом від 08.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" про втрату господарського інтересу щодо придбання товару, відмову прийняти поставлений 08.09.2016 року товар, та зазначило, що вказаний товар знаходиться на зберіганні, у звязку з чим його необхідно забрати зі складу у строк до 01.10.2016 року (а.с. 94).

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у звязку із відмовою прийняття товару та прийняттям його на зберігання, позивач не набув право власності на товар 4МТН400-М10 125кВт, 587об/мин, ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 898 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця (частина 1 статті 890 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" зобовязане було поставити товар за специфікацією №1 до договору купівлі-продажу №01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року в строк до 19.02.2016 року включно, однак у визначений умовами договору та специфікацією строк відповідач не здійснив поставку товару.

Право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, передбачений статтею 693 Цивільного кодексу України.

Претензію №01-06/06-16 від 06.06.2016 року з вимогою поставити оплачений товар або у разі не здійснення поставки повернути суму передоплати направлено позивачем на адресу відповідача 06.06.2016 року, що підтверджується фіскальним чеком №7344 та описом вкладення від 06.06.2016 року та отримано відповідачем 13.07.2016 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Оскільки в установлений ні в договорі ні в претензії позивачем строк відповідач не здійснив поставку товару, позивач відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України має право вимагати повернення суми передоплати.

Враховуючи, що на час предявлення претензії (06.06.2016 року) позивачем вже отримано товар на суму 132 444,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми передоплати у розмірі 507 720,00 грн. (640 164,00 грн. 132 444,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивач не мав права відмовитись від прийняття товару згідно видаткової накладної № Е-00000003 від 06.09.2016 року та прийняти його на зберігання 08.09.2016 року з таких підстав.

Як встановлено під час розгляду справи, внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару, позивач в порядку статті 693 Цивільного кодексу України набув права вимагати повернення суми передоплати, про що і було зазначено в претензії №1-06/06-16, яку відповідач отримав 13.07.2016 року.

Між тим, відповідачем не виконані ні зобовязання щодо поставки товару в установлені договором строки, ні вимоги щодо повернення суми передоплати.

Товар згідно видаткової накладної № Е-00000003 від 06.09.2016 року направлений на адресу після отримання вимоги про повернення суми передоплати, тому є правомірними дії позивача щодо приймання товару за вказаною накладною на зберігання відповідно до статті 890 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України),

За змістом статей 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання, та яка може обчислюватись, зокрема, у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Відповідно до пункту 9.2 договору за прострочення передачі оплаченого товару сплачується неустойка на користь покупця в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної вартості недопоставленого товару, за кожен прострочений день.

За прострочення поставки товару позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 21.02.2016 року по 08.09.2016 року у сумі 108 578,70 грн.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України).

Місцевим господарським судом здійснено перерахунок пені з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України, з яким погоджується апеляційний господарський суд, відповідно до якого пеня складає 101 015,22 грн.

Враховуючи наявність прострочення виконання зобовязання в частині своєчасної поставки товару, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 101 015,22 грн.

Позивачем заявлено вимогу про розірвання укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" договір купівлі продажу №01/10/15-Э-У від 01.10.2015 року.

Позивач зазначив, що під час укладення спірного договору розраховував отримати товар у визначений строк, натомість, сплативши за товар грошові кошти, у встановлений договором строк вказаний товар не отримав. Спірний товар відповідачем було поставлено позивачу із простроченням поставки на 202 дні, після отримання повідомлення про повернення суми передоплати та звернення позивача з позовом про повернення суми передоплати і розірвання договору купівлі-продажу, у звязку із чим господарський інтерес придбання даного товару позивачем був втрачений.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для розірвання вказаного договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України у звязку з істотним порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, в тому числі й щодо значного порушення відповідачем зобовязання з поставки оплаченого товару, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу № 01/10/15-Є-У від 01.10.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/5955/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/5955/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 22.11.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко