Рішення № 62879138, 16.11.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 915/518/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю прокурора Бескровної І.І.,

представники сторін та третіх осіб не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1,

54001, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв,

в інтересах держави в особі:

1) Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області,

57400, вул. Леніна, 33, смт. Березанка, Миколаївська область,

2) Державного агентства лісових ресурсів України,

01601, вул. Шота Руставелі, 9-а, м. Київ,

3) Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства,

54029, просп. Центральний (просп. Леніна), 16, м. Миколаїв,

до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області,

57456, вул. Одеська, буд. 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство",

57555, вул. Лісна, 6, с. Василівка, Очаківський район, Миколаївська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізична особа ОСОБА_1,

54052, АДРЕСА_1,

про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19.09.2012 р. № 19, -

В С Т А Н О В И В:

Керівником Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА) пред'явлено позов до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Очаківське ЛМГ"), про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Коблівської сільради від 19.09.2012 р. № 19 про вилучення у ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельних ділянок загальною площею 17,2 га. та переведення їх до земель запасу Коблівської сільської ради в межах населеного пункту села Коблеве.

Вимоги обґрунтовано тим, що приймаючи спірне рішення Коблівська сільрада діяла всупереч чинного законодавства України, зокрема, ст.19 Конституції України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч.4 ст.122, ст.141, ч.ч.3,4 ст.142,152 Земельного кодексу України, ст.ст.7,57 Лісового кодексу України, внаслідок чого безпідставно вилучено земельну ділянку державного лісового фонду, чим порушено права держави, як власника майна.

За такими позовними вимогами ухвалою суду від 08.08.2016 р. порушено провадження в даній справі.

Ухвалою від 06.10.2016 р. залучено до участі у справі Державне агентство лісових ресурсів України та Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства іншими позивачами у справі, а фізичну особу ОСОБА_1 - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У відзиві від 25.08.2016 р. Коблівська сільрада не визнала позов, вважаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовними вимогами у даній справі, оскільки про прийняття Коблівською сільрадою спірного рішення прокуратура дізналася в січні 2013 року зі змісту копій рішень по земельним питанням за 2012 рік, направлених відповідачем супровідним листом від 08.08.2013 р. № 1021 на виконання відповідного запиту прокуратури, а також внаслідок проведення у 2013 році перевірки додержання вимог Земельного кодексу України, іншого законодавства в діяльності органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування при наданні для використання земель запасу та резервного фонду. Відповідач просив суд про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності.

У судовому засіданні бере участь прокурор, причини неявки інших учасників процесу, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, суду невідомі, тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши прокурора, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням пояснень від 21.09.2016 р., 05.10.2016 р., 15.11.2016 р., суд приходить до такого.

Спірним пунктом 1 рішення Коблівської сільради Березанського району Миколаївської області від 19.09.2012 р. № 19 "Про вилучення земельної ділянки та переведення до земель запасу" вилучено у державного підприємства (ДП) "Очаківське ЛМГ" земельні ділянки загальною площею 17,2 га та переведено їх до земель запасу Коблівської сільради в межах населеного пункту села Коблеве, із них за видом угідь: у кварталі 35 виділі 2 площею 4 га - лісові культури; у кварталі 35 виділі З площею 2 га - лісові культури; у кварталі 35 виділі 23 площею 0,25 га - - піски; у кварталі 35 виділі 1 площею 0,20 га - галявина; у кварталі 35 виділі 2 площею 0,50 га - лісові культури; у кварталі 35 виділі 2 площею 2 га - лісові культури; у кварталі 35 виділі 2 площею 0,4 га - лісові культури; у кварталі 35, виділі З площею 2 га - галявина; у кварталі 35 виділі 4 площею 0,10 га - галявина; у кварталі 37 виділі 5 площею 0,65 га - галявина; у кварталі 39 виділі 4, 7 площею 0,3 га - рідколісся; у кварталі 39 виділі 1 1 площею 0,3 га - рідколісся; у кварталі 39 виділі 3 площею 2 га - болото низинне; у кварталі 35 виділі 1 площею 1,70 га - галявина; у кварталі 37 виділі 17 площею 0,15 га - піски; у кварталі 38 виділі 31 площею 0,25 га - піски; у кварталі 39 виділі 1 площею 0,40 га - галявина.

У подальшому, на підставі рішення Коблівської сільсради від 01.07.2014 р. № 26 одну із частин вилученої спірним пунктом рішення цієї ж ради у ДП "Очаківське ЛМГ" земельної ділянки, а саме, земельну ділянку площею 0,5 га за кадастровим номером 4820982200:12:040:0020, яка входить до складу земель у кварталі 35 виділ 2 урочища Коблеве, надано у власність ОСОБА_1, і останній на цю земельну ділянку видано свідоцтво про право власності № 26948417 від 17.09.2014 р. Викладене підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо указаної земельної ділянки та копією листа від 19.05.2016 р. № 169 ДП "Очаківське ЛМГ" (а.с. 135-137).

Суд вважає, що спірний пункт рішення Коблівською сільрадою прийнято без достатніх правових підстав та відсутності в органу місцевого самоврядування повноважень на прийняття такого рішення.

Так, у 1964 році Виконавчий комітет Миколаївської районної ради депутатів трудящих надала в користування Миколаївському лісгоспзагу Миколаївського району Миколаївської області (далі - Лісгоспзаг) землі площею 203,00 га на території Миколаївського району Миколаївської області, яка на теперішній час є територією Коблівської сільради Миколаївської області, про що Лісгоспзагу видано відповідний акт на право користування землею (а.с. 131-133).

На підставі наказу Міністерства лісового господарства УРСР від 30.03.1989 року № 46 "О реорганизации Владимировского подсобного хозяйства во Владимировский лесхоззаг и Госохотхозяйства "Кинбурнское" в Очаковское государственное лесоохотничье хозяйство объединения "Николаевлес" Миколаївським обласним виробничим лісогосподарським об'єднанням "Миколаївліс" видано наказ від 04.04.1989 р. № 11 "О реорганизации Госохотхозяйства "Кинбурнское" в Очаковское государственное лесоохотничье хозяйство ", згідно якого зі складу Миколаївського Лісгоспзагу виведено і передано до складу Очаківського державного лісомисливського господарства, зокрема Березанське лісництво загальною площею 2124 га, до складу земель якого, за твердженнями прокурора, входили землі, передані Миколаївському Лісгоспзагу за указаним вище актом на право користування землею, - з планами виробництва і фінансування, особовим складом, основними і оборотними засобами, товарно-матеріальними цінностями, картографічними і іншими матеріалами, технічною документацією.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 14.02.2005 р. № 161 (а.с. 160) Очаківське державне лісомисливське господарство перейменовано у ДП "Очаківське лісомисливське господарство" і віднесено його до сфери управління Миколаївського обласного управління лісового господарства.

Таким чином, ДП "Очаківське ЛМГ" є правонаступником майна і права користування землями державної власності Березанського лісництва на території Коблівської сільсьради.

За твердженнями позивача, до земель державного лісового фонду, які перебували у користуванні ДП "Очаківське ЛМГ", належали і вилучені в останнього земельні ділянки спірним пунктом рішення Коблівської сільради.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. (ст. 7,8 ЛК України).

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 56 ЗК України).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення, у відповідності до ст. 57 ЛК України, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у державній власності залишаються земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Отже, землі, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, незалежно від їх місцезнаходження, належать до земель державної власності.

Законодавством України, чинним на момент прийняття Коблівською сільрадою спірного рішення, встановлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова землекористувача (ст. 141 ЗК України).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України).

Суд вважає, що ДП "Очаківське ЛМГ" не надано згоди на вилучення земель лісового фонду, котрі знаходяться у нього в користуванні.

Однією із підстав прийняття спірного пункту рішення органу місцевого самоврядування зазначено добровільну відмову ДП "Очаківське ЛМГ" від права постійного користування земельними ділянками. Проте, додані до позову листи ДП "Очаківське ЛМГ" не свідчать про відмову останнього від землекористування.

Так, листом від 29.03.2012 р. № 201 ДП "Очаківське ЛМГ" повідомило голову Коблівської сільради про відсутність заперечень щодо можливості розгляду питання добровільної відмови (обміну) від права постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,00 га, розташованими в урочище "Коблеве" Березанського лісництва, на користь Коблівської сільради у випадку компенсації підприємству земельної ділянки, яка має перспективу для створення лісових насаджень та подальшого розвитку і ведення на ній лісового господарства.

Листом від 10.09.2012 р. № 790 ДП "Очаківське ЛМГ" повідомило голову Коблівської сільради про те, що підприємство у зв'язку із розробкою схеми забудови території Коблівської сільради, не заперечує щодо виділення земельної ділянки загальною площею 9,2 га, розташованої в межах населеного пункту села Коблеве Березанського району Миколаївської області, до земель запасу.

У відповідності до ст. 33 ЛК України (в редакції, котра діяла на час прийняття спірного пункту рішення) органи місцевого самоврядування не наділено повноваженнями вилучення земельних ділянок державної власності із постійного користування. Такі повноваження, згідно ч. 5 ст. 149 ЗК України, в редакції на момент прийняття спірного пункту рішення, мали районні державні адміністрації на їх території щодо земельних ділянок державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Ураховуючи викладене, Коблівська сільрада не мала повноважень щодо прийняття рішення про вилучення у ДП "Очаківське ЛМГ" спірних земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Прийнявши спірне рішення, Коблівська сільрада порушила права держави як власника земель державної власності, що в подальшому призвело до втрати державою права власності на одну із вилучених спірним пунктом рішення земельних ділянок унаслідок її передачі у приватну власність фізичній особі ОСОБА_1

Таким чином, суд визнає доведеним, що спірний пункт рішення Коблівської сільради суперечить вимогам законодавства України, а тому є незаконним, і підлягає скасуванню.

Суд відхиляє заяву відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України). Отже, позовна давність має обчислюватися від дня, коли про порушення свого права довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

У справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Березанської райдержадміністрації Миколаївської області, Державного агентства лісових ресурсів України та Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства. Відповідачем не доведено обставин, за яких позивачам стало відомо або могло бути відомо про порушення спірним пунктом рішення права держави. Не містять відомостей про те, що прокурору, який звернувся з позовом у справі, було відомо про порушення спірним пунктом рішення прав держави і документи, подані відповідачем в обґрунтування заяви про застосування строку позовної давності.

Отже, з часу обізнаності позивача про порушення його прав слід обчислювати строк позовної давності. Відповідачем не спростовано твердження Березанської райдержадміністрації про те, що останній про незаконний характер спірного рішення стало відомо лише із листа прокуратури, надісланого їй у квітні 2016 року.

За таких обставин, строк позовної давності при зверненні з даним позовом не пропущено.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позовну заяву в даній справі належить задовольнити в повному обсязі.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача.

Отже, витрати прокуратури Миколаївської області на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 06.05.2016 р. № 556 на суму 1378 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок Коблівської сільради.

У судовому засіданні 16.11.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43,49,82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Державного агентства лісових ресурсів України, Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19.09.2012 р. № 19 "Про вилучення земельної ділянки та переведення до земель запасу".

3. Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 57456, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 04375748, на користь прокуратури Миколаївської області, 54001, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02910048, грошові кошти в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.. на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.11.16 р.

Суддя Ю.М. Коваль.