Рішення № 62878983, 14.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа №910/16340/16

Господарський суд м. Києва у складі судді Демидова В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія

«АХА Страхування»

до відповідача: Комунального підприємства по утриманню зелених

насаджень Печерського району м. Києва

про стягнення 128 254,11грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача:Столяр Ю.С. - представник за дов. №01-09-1271 від 26.09.2016

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ СК «АХА Страхування") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (далі - Комунальне підприємство) про відшкодування шкоди у сумі 128 254,11грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору добровільного страхування від 04.07.2013 року та у зв'язку з настанням страхового випадку 04.09.2013 (пошкодження автомобіля внаслідок падіння дерева на проїжджу частину), ним виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу у сумі 120 265,11грн. та 7 989грн. зараховано як сплата страхового платежу, що в сумі становить 128 254,11грн.

Враховуючи положення ст.ст. 993, 1164, 1165, 1166 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», п. п. 2.1, 3.1, 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 (далі - Правил) та п.9.1 Правил благоустрою м.Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 за №1051/1051 (далі - Правил благоустрою) позивач просить стягнути в порядку регресу шкоду, що завдана протиправними діями відповідача і відшкодована позивачем власнику пошкодженого транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.09.2016, після чого в судовому засіданні оголошувались перерви до 18.10.2016, 01.11.2016 та 14.11.2016.

Відповідач у відзиві не визнає позов у повному обсязі та зазначає, що падіння дерева пов'язано з форс-мажорними обставинами (складні погодні умови), а відтак він не повинен нести відповідальність. Крім того, у своїх додаткових поясненнях відповідач посилається на той факт, що ним на виконання п.9.1.11.3 Правил здійснювались обстеження зелених насаджень і станом як на 08.01.2013 так і станом на 03.04.2013 та 04.09.2013 дерево, в результаті падіння якого завдано шкоду транспортному засобу, не відносилось до насаджень, що підлягають видаленню як сухостійні та аварійні, а відтак відсутня вина відповідача.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 27.09.2016.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача та дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2013 року між Приватним акціонерним товариством"Страхова компанія «АХА Страхування"та ОСОБА_2 укладено договір №174566Га/13о добровільного страхування наземного транспортного засобу, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, що передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

04.09.2013 настав страховий випадок, а саме: транспортний засіб - автомобіль «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1 було пошкоджено внаслідок падіння дерева на проїжджу частину за адресою: м.Київ, вул. Дніпровський узвіз.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування"

Згідно зі звітом №679, складеним 24.10.2013 оцінювачем ОСОБА_3 (свідоцтво ФДМУ МФ №639 від 01.11.2003), на замовлення СК «АХА-Страхування», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 214133,19грн.

Відповідно до розрахунку від 30.10.2013, погодженого сторонами, сума страхового відшкодування складає 128 254,11грн.

Відповідно до страхового акту №1.001.13.12608/VESKO39027від 05.11.2013 року, на підставі заяви страхувальника від 04.09.2013 року, позивач частину суми у розмірі 7989,00грн. зарахував в рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором №174566Га/13о від 04.07.2013 року, та здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 120265,11грн. згідно платіжного доручення №69728 від 07.11.2013 року.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постанови про закриття кримінального провадження Прокуратури Печерського району м.Києва від 25.09.2013 встановлено факт пошкодження автомобілю « Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева на проїжджу частину по вул. Дніпровський узвіз у м.Києві.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання інформації про балансоутримувача зелених насаджень по вул. Дніпровський узвіз у Печерському районі м. Києва, позивач звернувся із відповідним запитом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у відповідь на який, у своєму листі від 08.12.2015 остання зазначила, що зелені насадження знаходяться в межах Печерського району міста Києва, а балансоутримувачем є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача 128254,11 грн. заподіяної шкоди.

За приписами п. 2 ч. 1. ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів, в тому числі, належать прибудинкові території.

Згідно з п. 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади;дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші;сквери;міські ліси;зони рекреації;зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель;прибережні зелені насадження;зелені насадження прибудинкової території.

У п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» визначено, що елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ст. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.2. Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва, метою і предметом діяльності підприємства є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за підприємством території; контроль за станом утримання і відтворення зелених насаджень на усій території району незалежно від їх відомчої належності та форм власності, видача їх власникам приписів по усуненню виявлених недоліків в утриманні зелених насаджень.

Отже, господарський суд приходить до висновку про те, що догляд за зеленими насадженнями на вулиці Дніпровський узвіз повинно здійснювати саме Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (п.9.1.11.Правил)

Відповідно до п.9.1.11.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Отже, відповідно до вищезазначених Правил та Статуту Комунального підприємства, на останнього покладений обов'язок не тільки по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також і догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування.

В даному випадку сталося обламування дерева .

Господарський суд зважає на те, що не виконання відповідачем покладених на нього вищезазначених обов'язків не звільняє його від відповідальності, а навпаки свідчить про порушення останнім норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України та про невиконання покладених на нього функцій.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи причинно-наслідкового зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Таким чином, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Враховуючи понесення збитків ОСОБА_2, спричинених внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва, господарський суд приходить до висновку про те, що наявні всі складові правопорушення, в тому числі і вина з боку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва.

Отже, господарський суд приходить до висновку про те, що відповідальною особою перед ПрАТ"Страхова компанія «АХА страхування" за відшкодування страхової виплати є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва 128254,11грн. шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, господарський суд не приймає до уваги посилання Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва на те, що пошкодження застрахованого позивачем автомобіля сталося внаслідок форс - мажорних обставин враховуючі наступне:

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що падіння дерева сталося внаслідок непереборної сили.

Крім того, господарський суд не приймає як належні та допустимі докази, що надані відповідачем, а саме:

- акт №2-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 08.01.2013, оскільки зазначений акт складений по інших вулицях (Набережне шосе; Шовковична) і стосується лише знесення сухостійних та аварійних дерев;

- акт загального (весняного) огляду зеленого господарства від 03.04.2013 який включає лише аварійні та сухі дерева і не передбачає обрізання і формування крон дерев, як це передбачено Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України;

- акт від 04.09.2013, оскільки цей акт підтверджує лише факт зламу дерева на висоті 10 м і відсутність враження збудниками хвороб, а відтак не спростовує вини відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача 1923,81грн. судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (01014, м. Київ, вул. Залізничне шоссе, будинок 61 код 03359760) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 128254 (сто двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 11 коп. та 1923 (одну тисячу дев'ятсот двадцять три) грн. 81 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 21.11.2016.

Суддя В.О. Демидов