Ухвала суду № 62877582, 16.11.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/249/16

ун. № 759/15637/16-ц

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись зі скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» на постанову державного виконавця,

встановив:

Представник ТОВ «Транзіт» звернувся до суду зі скаргою, за якою просить скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Абакумової Н.І. від 13.09.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що винесена в межах виконавчого провадження ВП №50547844, заведеного на виконання виконавчого напису нотаріуса №ВТК 762165 від 11.10.2013р. про стягнення з ТОВ «Транзіт» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу.

Проте, поза увагою заявника залишилось те, що суд відповідно до ст. 383 ЦПК України, розглядає у порядку цивільного судочинства лише скарги сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця винесені ним під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, в той час як заявником оскаржується постанова державного виконавця на виконання рішення іншого органу.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 6 постанови від 07.02.2014р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснив, що не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону про виконавче провадження).

У зв'язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Отже, скарга ТОВ «Транзіт» не підвідомча Святошинському районному суду м. Києва, а тому у відкритті провадження за скаргою слід відмовити.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається в разі повернення заяви або скарги.

Тому, вважаю за необхідне винести ухвалу про повернення позивачу суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 122, 209 ЦПК України, суддя

ухвалив:

У відкритті провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзіт» на постанову державного виконавця відмовити.

Скаргу разом з доданими до неї документами повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що з приводу порушеного питання він може звернутись до Окружного адміністративного суду м. Києва в порядку, передбаченому ст. 82 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві) ТОВ Транзіт" через ОСОБА_2 судовий збір у сумі 521 (п"ятсот двадцять один) грн. 20 коп., сплачених за квитанцією № 15446736-1 від 14.07.2016р..

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сенько М.Ф.