Рішення № 62873001, 21.11.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/7770/16-ц

Провадження № 2/643/4805/16

21.11.2016 року Московським районним судом м. Харкова у складі:

головуючого суді ОСОБА_1

при секретарі Бахметьєвій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з останніх в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №11195850000 від 09.08.2007 року в сумі 41159,88 швейцарських франків, пені у розмірі 7990грн.62коп. та судового збору в розмірі 15796грн.87коп., а саме у рівних частках з кожного по 7898грн. 44 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 серпня 2007 року ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 51850,00 швейцарських франків, із відсотковою ставкою 8,99 % річних, а з 29.12.2014року у розмірі, встановленому п.2.1 додаткової угоди №3 від 29.12.2014року, з терміном повернення кредиту у повному обсязі не пізніше 09.08.2028 року. Для забезпечення виконання кредитного договору 09.08.2007р. між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договори поруки. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобовязання. Позивач направив відповідачам вимоги від 30.12.2015року про необхідність усунення порушень договору. Проте відповідачі вимогу не виконали.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують та не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.

Належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 09 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (на теперішній час - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11195850000 (далі - Кредитний договір) /а.с.25-29/.

Як зазначив позивач, згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк» .

Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач надав Відповідачу 1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 51850 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 219605,75грн., як зазначено у п. 1.1. Кредитного договору), Відповідач 1 в свою чергу зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09.08.2028 року, та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 8,99 % річних, а з 29.12.2014 року у розмірі, встановленому п.2.1 додаткової угоди №3 від 29.12.2014року.

Згідно п. п. 1.2.2., 4.1., 4.2. Кредитного договору Відповідач 1 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, а з 25.02.2011року Відповідач 1 зобовязався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 432,39 шв.франків 25 числа кожного календарного місяця (п.2.1 додаткової угоди №2). /а.с.25-40/.

Відповідно до Додаткової угоди №3 до Договору про надання споживчого кредиту №11195850000 від 29.12.2014року, сторони домовилися, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11195850000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11195850003. Сторони домовились про встановленням процентної ставки за використання кредитних коштів за Договором. Сторони також домовились, що за користуванням кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення /а.с.41-44/.

Відповідачем 1 систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих процентів за використання кредиту.

Станом на 01.06.2016 р. загальна сума простроченої заборгованості Відповідача 1 за Кредитним договором становить 41159,88 швейцарських франків та 7990,62 грн. пені , з яких:

40579,21 швейцарських франків заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом;

- 7977, 42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 02.06.2015р. по 01.06.2016року;

- 13,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за строк з 27.05.2016р. по 01.06.2016року.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернуто позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою процентів за його використання.

За змістом положень частини першої ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено Договір поруки № 132695 від 09.08.2007 року, укладений між Банком і ОСОБА_3 /а.с.45-48/.

Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до п. 1.1 Договорів поруки поручитель ОСОБА_3 зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором.

Пунктом 1.4. Договорів поруки, встановлена солідарна відповідальність.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, Позивач має право вимагати повернення всієї заборгованості за кредитним договором, сума якої станом на 17.12.2013 р. становить 41159,88 швейцарських франків та 7990,62 грн. пені, шо підтверджується довідкою розрахунком заборгованості за кредитом /а.с.58-64/, з яких:

40579,21 швейцарських франків заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом;

- 7977, 42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 02.06.2015р. по 01.06.2016року;

- 13,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за строк з 27.05.2016р. по 01.06.2016року.

У ст.524 ЦК Українивизначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст.99 Конституції Українигрошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1ст.192ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2ст. 192 ЦК України).

Такими випадками є ст.193, ч. 4 ст.654 ЦК України,Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність",Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"та Закон України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідно до ч. 1 ст.533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим ч. 2 ст.533 ЦК Українидопускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з ч. 3 ст.533 ЦК Українивикористання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2ст. 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Крім того, у ч. 2 ст.533 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 2 липня 2014 року № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року № 6-190цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК Українимає враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (правова позиція Верховного Суду України, яка висловлена в постановах від 4 липня 2011 року № 3-62гс11, від 7 жовтня 2014 року № 3-133гс14).

Судом встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення грошових операцій в іноземній валюті, в тому числі надання кредитів в іноземній валюті.

Також встановлено, що в грошовому зобов'язанні ОСОБА_3 о.І. визначено еквівалент в іноземній валюті, а саме в швейцарських франках, у зв'язку з чим до цих правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 2 ст.533 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу в розмірі - 41159,88 швейцарських франків, та пені у розмірі 7990грн.62коп..

Одночасно з відповідачів у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 15796,87 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість за кредитним договором № 11195850000 від 09.08.2007 року в сумі 41159 (сорок одна тисяча сто пятдесят девять швейцарських франків) 88 сан.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДР 09807750, МФО 351005 нараховану пеню в сумі 7990 (сім тисяч девятсот девяносто грн.) 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДР 09807750, МФО 351005 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 15796 грн. 87 коп., по 7898 (сімсот шістнадцять) грн.44 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя Т.М.Довготько