Постанова № 62872847, 14.11.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1778/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.10.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі Чернігівська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.06.2016 № 30038-13.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, не врахував вартість легкового автомобіля, що йому належить, в тому числі пробіг автомобіля. Так, станом на 2016 рік його транспортний засіб коштує менше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Враховуючи наведене вважає, що винесене Чернігівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Тобто, органи ДФС, в тому числі і Чернігівська ОДПІ, не здійснюють безпосереднього розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу. Мінекономрозвитку надає до ДФС списки автомобілів, які є обєктом оподаткування, дані автомобілі вносяться до ІС «Податковий блок». Далі, на основі вищезазначених списків, здійснюється формування податкового повідомлення-рішення, яке вручається/надсилається платникам транспортного податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER 200», СВ0060ММ, 2014 року випуску, з обємом двигуна 4461 куб. см., дата першої реєстрації транспортного засобу 17.06.2014, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7).

У звязку з вищенаведеним, згідно із пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 657.6 ст. 267 Податкового кодексу України, Чернігівською ОДПІ було винесено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 30038-13, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн. (а.с. 6).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено новий вид податку для громадян України транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.).

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Вказаним нормативно-правовим актом у статтю 267 Податкового кодексу України внесено зміни щодо критеріїв визначення обєкту транспортного податку.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Щодо обґрунтування позивача про відсутність об'єкта оподаткування транспортним податком, з огляду на середньоринкову вартість транспортного засобу, яка становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з даних фактичного пробігу транспортного засобу, судом враховано таке.

Законом України від 24.12.2015 № 928 «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату на рівні 1378 грн.

Отже, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, визначеного пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має складати більше 1 033 500,00 грн. (750 х 1378,00 грн.).

Судом встановлено, що Чернігівською ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі наданої ДФС України інформації, відображеної у АІС «Податковий блок» по належному позивачу автомобілю, зареєстрованому за ним 17.06.2014 (а.с. 29, 30).

Разом із тим, в ході дослідження зазначеної в АІС «Податковий блок» інформації, зясовано, що така інформація не містить жодних відомостей відносно середньоринкової вартості автомобіля, наявність якої є необхідною для встановлення належності автомобіля до об'єкту оподаткування згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Дані обставини не заперечуються і самим відповідачем, якому на момент винесення оскаржуваного рішення середньоринкова вартість транспортного засобу відома не була.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з 19.02.2016 набула чинності ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком, та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Необхідно зауважити, що пробіг транспортного засобу є одним із ключових факторів, який впливає на середньоринкову вартість транспортного засобу, а тому обов'язково має враховуватись контролюючим органом при визначенні його належності до об'єкту оподаткування транспортним податком.

Натомість, як встановлено судом у судовому засіданні, даних щодо пробігу та середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу ні відповідачем, ні іншими особами не було встановлено, а тому залишається незрозумілим по якій методиці проводився розрахунок середньоринкової вартості автомобіля без інформації про його фактичний пробіг та чи взагалі такий розрахунок проводився.

Так, відповідно до довідки Toyota Center Chernihiv від 08.11.2016 пробіг автомобіля, який належить позивачу та визначений Чернігівською ОДПІ як обєкт оподаткування, становить 107112 км (а.с. 36, 37).

Згідно наданого позивачем розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів, визначеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вартість належного позивачу транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER 200», об'єм двигуна 4461 см3, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, із заявленим позивачем пробігом в 107112 км складає 1 026 665,64 грн., що підтверджується відповідною роздруківкою, наявною в матеріалах справи (а.с. 35), і є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня.

Виходячи з такої вартості автомобіля, з урахуванням усіх даних, необхідних для визначення середньоринкової вартості транспортного засобу, легковий автомобіль марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER 200», 2014 року випуску, згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування транспортним податком у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а позивач не є платником вказаного податку.

У спірних правовідносинах суд застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд приходить до висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи наведені положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про протиправність винесеного Чернігівською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 30038-13, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 30.06.2016 № 30038-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна