Рішення № 6286739, 14.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.09 Справа№ 4/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. за участю представника позивача Сесюка Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр” до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення 4512,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла у звязку із неналежним виконанням відповідачем Договору №387/2 купівлі-продажу паливо-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 11.10.2007р. у сумі 4512,40 грн. (в тому числі сума основного боргу - 3360,43 грн., пеня - 527,66 грн., проценти річних від простроченої суми - 87,04 грн., інфляційні нарахування - 539,27 грн.).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї документах. Надав суду конкретизований розрахунок пені, згідно якого сума пені становить 417,54 грн. Повідомив, що станом на дату розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачена, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзиву не надав, участі в судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, про причини суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Тому суд розглядає спір за приписами ст.75 ГПК України за наявними у справі доказами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 193, 216 Господарського Кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За невиконання або неналежне виконання господарських зобовязань учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

11 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр», та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № 387/2 купівлі - продажу паливо мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт - карт на АЗС.

Відповідно п.2.1. вищевказаного договору позивач за договором продавець, зобов'язується передавати у власність покупця через АЗС з використанням пластикових смарт - карт паливо-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується приймати у власність товар та оплачувати його вартість. Відповідно п. 3.4. Договору, відпуск паливо мастильних матеріалів (ПММ) здійснюється на підставі акту приймання передачі.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено паливо-мастильні матеріали на загальну суму 191813,85 грн. Оплата поставлених ПММ відповідачем здійснена частково, в розмірі 188453,42 грн. Станом на день звернення до суду сума основного боргу відповідача становить 3360,43 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України). Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оплата за поставлений товар здійснювалась відповідачем з порушенням п.4.4. Договору, згідно якого продавець відпускає покупцю ПММ з відтермінуванням їх оплати протягом 5 календарних днів. п. 8.3 Договору передбачено, що у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов Договору №387/2 купівлі-продажу паливо-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 11.10.2007р. покупець зобов'язується на користь Продавця сплатити штраф в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день просрочки. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач правомірно нарахував пеню за період з 18.08.2008 по 23.02.2009 року за прострочення оплати за поставлені паливно-мастильні матеріали у сумі 417,54 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи ст. 625 ЦК України, ст. 231 ГК України та п.6.3 Договору, проценти за користування чужими коштами становлять 87,04 грн., інфляційні нарахування - 539,27 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ТзОВ «Ойл Карт Центр»становить 4404,28 грн. (в тому числі: сума основного боргу - 3360,43 грн., пеня 417,54 грн., проценти річних від простроченої суми - 87,04 грн., інфляційні нарахування - 539,27 грн.).

Відповідач не надав суду жодних спростувань чи заперечень позовних вимог, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідачу було відомо. Таку поведінку відповідача суд розцінює, як відсутність у нього заперечень позовних вимог. Отже, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та документально підтвердженими, а сума 4404,28 грн. підлягає до стягнення.

Судові витрати суд на підставі ст. 49 ГПК України покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр” (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38; ЄДРПОУ 33170464) - 4404,28 грн. заборгованості (в т.ч. 3360,43 грн. основного боргу, 417,54 грн. пені, 87,04 грн. процентів річних від простроченої суми, 539,27 грн. інфляційних втрат) та судові витрати 102 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриців В.М.