Рішення № 6286699, 07.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2009Справа №2-2/1349-2009 за позовом - Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а), в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства"Кримтеплокомуненерго" (м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10)

до СПД ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1)

про стягнення 7 006,73 грн Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Пан ю/к Євпаторійського філіалу АП "Кримтеплокомуненерго", довіреність у справі.

Від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.08.2008 р. по 01.2.2009 р. у сумі 6722,22грн., пені у сумі 186,32 грн., 3% річних у розмірі 98,19грн., а всього 7006,73грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 01.08.2007 р. №26 купівлі-продажу теплової енергії до 01.08.2012 р. Відповідно до вимог договору споживач зобовязаний здійснювати оплату за теплову енергію щомісячно. Порушуючи вимоги договору та чинного законодавства, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання, в результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1ст.692 ЦК України).

Між ОП "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства"Кримтеплокомуненерго", як продавцем, та СПД ОСОБА_2, як покупцем, було укладено договір №26 від 01.8.2007р., відповідно до п.1.1 якого продавець зобовязується продати покупцеві теплову енергію у вигляді гарячої води, а покупець - прийняти та оплатити її по встановленим тарифам у передбачені договором строки.

Відповідно до п 6.1 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Оплата здійснюється за опалення загальною площею 2-ої групи (організації) 71,22 кв.м. по тарифам 6,16 грн./кв.м. щомісячно на протязі всього року.

Згідно п. 7.2.1 покупець несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок за поставлену покупцеві теплову енергію у вигляді пені.

Також п. 4.2.3 договору передбачено зміну тарифів, на що позивачем предявлялись відповідачу рахунки на оплату з врахуванням змінених тарифів.

На виконання умов вищевказаного договору позивач, поставив відповідачу теплову енергію відповідно до рахунків, доданих до матеріалів справи, у період з 01.8.2008 р. по 01.2.2009 р. на суму 6 722грн.22коп.

СПД ОСОБА_2, порушуючи умови договору, зобовязання по оплаті за отриману теплову енергію у вигляді гарячої води, належним чином не виконав, товар не оплатив, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 6 722грн.22коп, яка підтверджується матеріалами справи, у тому числі: розрахунком заборгованості за договором №26 за період з 01.01.2008 р. до 01.02.2009 р.

Сума боргу у розмірі 6 722грн.22коп. за поставлену теплову енергію на момент розгляду спору відповідачем погашена не була.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 6 722грн.22коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім|крім| вимоги про стягнення боргу|обов'язку|, позивачем заявлені вимоги про стягнення 186грн.32коп. пені за період з 21.8.2008р по 01.02.2009р., 3% річних у сумі 98грн.19коп. з 01.2.2008 р. по 01.01.2009 р.

У частині стягнення 3% річних у сумі 98грн.19коп. з 01.2.2008 р. по 01.01.2009 р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Але позивач не довів суду предявлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату річних, тоді як момент настання виконання зобовязання по сплаті річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що позовна вимога не може розглядатися як вимога, що відноситься до обов'язкового права Цивільного Кодексу України, тому як позовна вимога передбачена процесуальним законодавством (ст. 54 ГПК України), а виконання вимоги за цивільними зобов'язаннями залежить від визначених ст. 530 ЦК України термінів та подача позову не може впливати на такі терміни, оскільки на момент подачі позову, позов вже повинен бути обґрунтований.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 7.2.1 договору передбачено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок за поставлену покупцеві теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 6 722грн.22коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6 722грн.22коп основного боргу, 186грн.32коп. пені за період з 21.8.2008р по 01.02.2009р. обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 14.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, р/р26000010043603 в Обєднаному Комерційному банку, МФО 324485, ОКПО 03358593), в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства"Кримтеплокомуненерго" (м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, р/р2600911058) 6 722грн.22коп. основного боргу, 186грн.32коп. пені, 97грн86коп. державного мита, 113,20грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.У задоволенні 98грн.19коп. річних відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.