Ухвала суду № 62862887, 22.07.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1372/15-к

Номер провадження 1-кс/305/166/15

У Х В А Л А

22.07.2015 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Тулик І.І. при секретарі Шемота М.І., з участю прокурора - Ластовичак В.Ю. підозрюваного ОСОБА_1І, захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, не судимого,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 16липня 2015 року близько 03 год. 30 хв. в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, поблизу будівлі Ясінянського пожежно-рятувального поста управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Закарпатській області, розташованої по вул. Борканюка, буд. №13, перебуваючи у громадському місці, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, виражаючи особливу зухвалість, шляхом використання заздалегідь заготовленого невстановленого слідством вибухового пристрою, привівши його в дію, здійснив вибух на відстані близько 40 метрів перед їдучим легковим автомобілем марки «Мерседес», в якому знаходилися ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в результаті чого створив реальну загрозу для життя та здоровя останніх, пошкодив дорожнє покриття вулиці, і у такий спосіб грубо порушив громадський порядок.

Крім того, 16 липня 2015 року близько 04 години в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, по вул. Борканюка, невстановлена особа, шляхом використання вибухонебезпечного пристрою, який привела в дію, пошкодила фундамент, фасад, скляні дверні і віконні шибки, та металічні ворота будинку №39, що належить ОСОБА_6, чим спричинила йому значну матеріальну шкоду.

Відомості про дані кримінальні правопорушення винесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.2 ст.194 КК України.

22 липня 2015 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_1, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, і згідно ст.12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколом огляду місця події від 16.07.2015, показаннями свідка ОСОБА_4 від 17.07.2015 і неповнолітнього свідка ОСОБА_5 від 16.07.2015, які прямо вказали на ОСОБА_1, що саме він вчинив злочин, протоколами слідчих експериментів від 17.07.2015, згідно яких ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на місці підтвердили свої показання, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_1: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого і свідків кримінальних правопорушень та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і наявність даних ризиків є обґрунтуванням застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

Наявність ризиків в неправильній процесуальній поведінці ОСОБА_1 дають встановлені матеріалами кримінального провадження обставини, що він ніде не працює та не навчається, не одружений, тобто в нього незначні соціальні звязки та негативна репутація. Крім того, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів не визнав. При цьому, ОСОБА_1 розуміє, що за вчинення даних злочинів може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, тому із врахуванням всіх інших перерахованих обставин, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виїхати з свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчим відділом Рахівського РВ УМВС внесені в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення №12015070140000698 від 20 липня 2015 року за ст.125 ч.1 КК України, по заяві ОСОБА_4 про спричинення йому тілесних ушкоджень 19 липня 2015 року в смт. Ясіня, згідно матеріалів якого ОСОБА_1 через інших сторонніх осіб намагається вплинути на потерпілого і свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, шляхом погроз вбивством і нанесення тілесних ушкоджень намагався примусити їх відмовитися давати показання проти нього. Таким чином, наявні дані про те, що ОСОБА_1 незаконно впливає на хід досудового і судового розслідування, зокрема на потерпілого і свідків правопорушень.

Дані ризики в неправомірній поведінці ОСОБА_1 підтверджують, що застосування більш мяких запобіжних заходів, не повязаних з позбавленням волі, не зможе перешкодити підозрюваному ухилитися від слідства та суду, а також не дасть можливості перешкодити негативному впливу на хід кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 розуміє що за вчинення даного злочину може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі, тому наявні достатні підстави, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.

Дані ризики в неправомірній поведінці ОСОБА_1, та застосування більш мяких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, не можуть дати змогу працівникам внутрішніх справ перешкодити підозрюваному ухилитися від слідства та суду, а також не дасть можливості перешкодити негативному впливу на хід кримінального провадження.

Заслухавши висновок прокурора, який вважає, що у відношенні ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підозрюваного, який вину свою не визнає, захисника ОСОБА_2, який просить відмовити в обранні даного запобіжного заходу, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 176 КПК України, запобіжні заходи це заходи кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена в частині першій цієї статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, з перешкоджанням кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, протоколом огляду місця події від 16.07.2015, показаннями свідка ОСОБА_4 від 17.07.2015 і неповнолітнього свідка ОСОБА_5 від 16.07.2015, які прямо вказали на ОСОБА_1, що саме він вчинив злочин, протоколами слідчих експериментів від 17.07.2015, згідно яких ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на місці підтвердили свої показання, доведено підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, зокрема за те, що він 16липня 2015 року близько 03 год. 30 хв. в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, поблизу будівлі Ясінянського пожежно-рятувального поста управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Закарпатській області, розташованої по вул. Борканюка, буд. №13, перебуваючи у громадському місці, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, виражаючи особливу зухвалість, шляхом використання заздалегідь заготовленого невстановленого слідством вибухового пристрою, привівши його в дію, здійснив вибух на відстані близько 40 метрів перед їдучим легковим автомобілем марки «Мерседес», в якому знаходилися ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в результаті чого створив реальну загрозу для життя та здоровя останніх, пошкодив дорожнє покриття вулиці, і у такий спосіб грубо порушив громадський порядок.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.

При вирішенні питання про застосування, запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, враховується, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, а тримання під вартою, як винятковий вид запобіжного заходу застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України).

Наявність ризиків в неправильній процесуальній поведінці ОСОБА_1 дають обставини, що він може незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Наявність же ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити одну чи кілька із наведених в ст. 177 КПК України дій як підстави обрання запобіжного заходу означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.

Отже, прокурором наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті цього рішення засобів доказування доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК, тобто недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб убезпечити їх настання.

На підставі чого, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слід задовольнити.

Між тим, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Обставинами при визначенні у даному випадку розміру застави є: всі обставини кримінального правопорушення - це підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України; майновий та сімейний стан підозрюваного - згідно довідки виконкому Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області та акту обстеження матеріально-побутових умов, та характеристики підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, ніде не працює, інші дані про особу підозрюваного, а критеріями - те, що розмір застави: достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде за відомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до групи тяжких злочинів, тому межі розміру застави встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 176, 181,193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати з 22 липння 2015 року з 15:30 години по 19 вересня 2015 року 15:30 години.

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю і мешканцю смт.Ясіня, вул. Борканюка, буд. №75, Рахівського району Закарпатської області, громадянину України, українцю, не працюючому, не одруженому, не судимому, заставу в розмірі 50000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313018000422 ГУДКС У в Закарпатській області, код 26213408 МФО 812016.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, не судимого, з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, не судимого, з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, не судимого, наступні обов'язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.